Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №175/10128/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/10128/25

Провадження № 3/175/5035/25

ПОСТАНОВА

іменем України

25 лютого 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Лютая Ганна Юріївна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов до суду з Батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов’янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 27.05.2025 приблизно о 18:52 в м. Краматорськ по вул. Аероклубна біля буд. 47, керував т/з Джип Гранд Черокі д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер 6820 ARНJ 0294 зі згоди водія, результат 2,19 проміле, чим водій порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.

На розгляд адміністративного матеріалу ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Захисник Нещерет О.С. на розгляд не з`явився, від нього раніше надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою. Суд зауважує, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, суд враховує, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про розгляд судом складеного відносно нього адміністративного матеріалу, однак в 5 судових засідань до суду не з`явився, правом на надання суду своїх письмових пояснень щодо адміністративного матеріалу не скористався, так само як не скористався і правом брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був складений 27 травня 2025 року, ним примірник протоколу був отриманий того ж дня, судову повістку ОСОБА_1 отримав більше ніж за десять днів до дня розгляду справи, однак жодних дій щодо справи не вчинив, повідомлення про поважність причин неявки не направив, а строки притягнення та розгляду справи є обмеженими. Від захисника вкотре надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Такі дії суд розцінює як спрямовані на ухилення від відповідальності внаслідок спливу строку, визначеного ст. 38 КУпАП. Тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду адміністративного матеріалу та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши та зіставивши їх між собою, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та ОСОБА_1 винний в його скоєнні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об`єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об`єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб`єктивну сторону правопорушення, із вказівкою на усі її складові, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчинені процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.

Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які указують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об`єктивної сторони зокрема.

Як було встановлено в ході розгляду адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 27.05.2025 приблизно о 18:52 в м. Краматорськ по вул. Аероклубна біля буд. 47, керував т/з Джип Гранд Черокі д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер 6820 ARНJ 0294 зі згоди водія, результат 2,19 проміле.

Разом із цим, вимоги п. 1.3 ПДР України передбачають, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Положеннями п. 1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не заявляв. Також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 будь-яких клопотань не заявляв.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП, в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд водія на стан алкогольного сп`яніння повинен був проводитися поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, під час якого поліцейський повинен застосувати технічні засоби відеозапису або провести огляд у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в разі незгоди з його результатами, огляд повинен бути проведений в закладі охорони здоров`я. Аналогічні вимоги закріплені в ч. 4, 6 ст. 266 КУпАП.

З роздруківки газоаналізатора Drager встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний 2,19‰. ОСОБА_1 поставив свій підпис на чек-тесті.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів встановлено, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, результат огляду на стан сп`яніння позитивний. Акт містить підпис ОСОБА_1 у відповідному пункті, в якому він підтвердив, що з результатами згоден.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 підписав без заперечень, підтвердивши підписом, що ознайомлений із змістом протоколу, підтвердив правильність відомостей про особу, по суті порушення вказав "надам в суді".

Роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків підтверджується його особистим підписом на протоколі.

Зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 , а також наведені документи підтверджують, що він фактично погодився із результатами огляду, встановлений стан сп`яніння не заперечив.

За таких обставин у суду не виникає сумнівів, що поліцейськими дотримано вимог нормативних актів щодо огляду водія на стан сп`яніння та належним чином задокументовано інкриміноване правопорушення.

Позиція захисника щодо не направлення на проходження огляду у закладі охорони здоров`я є безпредметною з огляду на те, що водій пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager і не заперечував встановлений результат. Оскільки заперечень чи незгоди з результатом ОСОБА_1 не висловлював, тому поліцейський не направляв продовжити огляд в медичному закладі.

Щодо вказаних захисником неточностей щодо місця складання протоколу, то суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Судом не встановлено порушень працівниками поліції фундаментальних прав і свобод водія ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом, рапортом, чеком, актом, свідоцтвом.

Таким чином, встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення правопорушення, обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини у справі, суд вважає необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також підлягає стягненню судовий збір.

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати розміщені на офіційному сайті Дніпровського районного суду Дніпропетровської області за посиланням https://dp.dp.court.gov.ua.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня складення постанови.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Г. Ю. Лютая