Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №308/2301/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2301/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026078170000013 від 02.02.2026, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Галоч Ужгородського району Закарпатської області (згідно з КОАТУУ), фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 (відповідно до КАТОТТГ), громадянин України, раніше не судимий, неодружений,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

02.02.2026 близько 00:30 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взявши в праву руку предмет зовні схожий на металеву палку, наніс ним один удар в область лівої кисті, в результаті чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани та синця на тильній поверхні І-го пальця лівої кисті, які мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за цією ознакою згідно з п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження

Вказані вище дії ОСОБА_3 згідно з обвинувальним актом кваліфіковано як вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

Вищевказані обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження. Так, разом з обвинувальним актом подано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та їх не оспоренням, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності, а також письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні. В обвинувальному акті міститься клопотання прокурора, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З огляду на вказане, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України: умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення – кримінальний проступок, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває.

Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає: визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого, за наявності альтернативної санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчинення кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 127, 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму у 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: предмет зовні схожий на металеву палицю, що зберінгається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1