Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №308/436/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №308/436/26

Суддя: Фазикош О. В.

308/436/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, за матеріалами протоколу що надійшли із ВП№1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 51 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №768002 від 02.01.2026 вбачається що 02.01.2026 року о 15:26 год. за адресою с. Оноківці, вул.. Головна, 51, здійснив крадіжку гаманця, який належить особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заволодів грошовими коштами в розмірі 1000 гривень, чим сприщив матеріальну шкоду на вищевказану суму, чим вчинив правопорушення, передбачене часиною 2 статті 51 КУпАП.

ОСОБА_1 повідомлявся про дату та час судового засідання в порядку передбаченому законодавством, проте на розгляд справи, не з`явився повторно. Інформацію щодо часу та місця розгляду зазначеної справи та оголошення про його виклик у судове засідання також розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0712, зі змісту протоколу по адміністративне правопорушення, останньому відомо що розгляд справи відбудеться в Ужгородському міськрайонному суді.

Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка останнього, щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його злісне ухилення від суду та про намагання уникнути відповідальності за вчинене.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.1 до ст. 51 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст. 51 КУпАП, передбачено відповідальність за дія, передбаченачастиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №768002 від 02.01.2026 вбачається що у вину ОСОБА_1 , ставиться те, що він 02.01.2026 року о 15:26 год. за адресою с. Оноківці, вул.. Головна, 51, здійснив крадіжку гаманця, який належить особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заволодів грошовими коштами в розмірі 1000 гривень, чим сприщив матеріальну шкоду на вищевказану суму, чим вчинив правопорушення, передбачене часиною 2 статті 51 КУпАП.

Варто зазначити, що у судові засідання призначені неодноразово останній не з`явився, письмових заперечень чи заяв до суду не подавав. Таким чином, своїм правом бути присутнім при розгляді в суді останній не скористався.

За наведеного вважаю, що вина ОСОБА_1 , за вищевикладених обставин, повністю підтверджується зібраними та дослідженими під час судового засідання письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 02.01.2026.

Зазначені в сукупності обставини вказують на наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, його дії кваліфіковані правильно.

При призначенні адміністративного стягнення суддя виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а отже приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП у вигляді штрафу, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 33, 40-1, 51, 221, 280, 284, 287-291 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош

Оригінал: reyestr.court.gov.ua