Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Домашнє насильство
Дата: 01 березня 2026 р.
Справа: №302/151/26
Суддя: Кривка В. П.
Міжгірський районний суд Закарпатської області
Справа № 302/151/26
1-кп/302/68/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в повному обсязі)
02.03.2026селище Міжгір`я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,
з участю : секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачена ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12026071110000018 від 18.01.2026 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки і мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з базовою загальною середньою освітою (8 класів), неодруженої, особа з інвалідністю другої групи по зору з дитинства, непрацюючої, раніше не судимої,
- про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 , у період часу з 28.07.2025 по 17.01.2026, діючи з прямим умислом, вчинила домашнє насильство щодо своєї дочки ОСОБА_5 .
Так, 28.07.2025 біля 14.30 години ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом на заподіяння психологічного страждання, знаходячись за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , затіяла сварку із своєю дочкою ОСОБА_5 , мешканкою вказаного будинку, в ході якої ображала останню нецензурними словами, чим вчинила психологічне насильство над останньою, що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої. Зокрема, зазначене підтверджується постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.08.2025 (справа №302/1065/25), відповідно до якої на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн (сплачено).
Окрім цього, 26.09.2025 біля 20.30 години ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті особистих неприязних відносин кричала та виражалася нецензурними словами в адресу своєї дочки ОСОБА_5 , погрожувала фізичною розправою, що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої. Зокрема, зазначене підтверджується постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07.10.2025 (справа №302/1414/25), відповідно до якої на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн (несплачено).
Вчинивши адміністративні правопорушення, за які ОСОБА_4 була притягнута до адміністративної відповідальності Міжгірським районним судом, зокрема, постановою від 13.08.2025 (справа №302/1065/25), відповідно до якої на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн; постановою від 07.10.2025 (справа №302/1414/25), відповідно до якої на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі шістдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн., остання на шлях виправлення не стала, а вчинила новий умисний злочин за наступних обставин.
Так, 17.01.2026 біля 15.00 години ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного насильства, на ґрунті неприязних відносин, затіяла сварку із своєю дочкою ОСОБА_5 , у ході якої, виражаючись нецензурними словами, кричала та ображала останню, що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.
Отже, вказаними насильницькими діями ОСОБА_4 , заподіяла ОСОБА_5 систематичні психологічні страждання, що виразилися в словесних образах, приниженні, які викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її психічному здоров`ю.
Обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала вище встановлені обставини, які відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, підтвердила ці обставини в своїх показах, щиро розкаялася в суді та запевнила, що не допустить подібного в майбутньому. Просить не призначати суворе покарання та взяти до уваги, що виправила свою поведінку і примириться з потерпілою. Обвинувачена також показала, що причиною її поведінки та вчинення правопорушень стало непорозуміння з донькою з приводу обмеження її у спілкуванні з внуками, а також визнала, що інколи вживає алкоголь і на цьому ґрунті з сім`єю доньки виникають конфлікти.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, будучи належно і своєчасно повідомленою про судовий розгляд справи 02.03.2026 шляхом інформування «СМС» в програмі «Діловодство суду» повідомленням у вигляді судової повістки на наданий в кримінальне провадження номер засобу особового мобільного зв`язку. Суд задовольнив клопотання сторін про розгляд судового кримінального провадження без участі потерпілої з урахуванням повного визнання обвинуваченою обставин справи і вини в учиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
За згодою сторін кримінального провадження та потерпілої суд постановив не з`ясовувати обставини, які ніким не оспорюються, роз`яснивши наслідки цієї процесуальної дії відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України, та обмежився дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченої та змісту досудової доповіді органу пробації.
Оцінивши вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що обвинувачена є винуватою в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, яке мало місце за такими кваліфікуючими ознаками : умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачена підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання до обвинуваченої, виходячи з альтернативної санкції статті 126-1 КК України, суд зважає на таке.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, суд визнає повне визнання нею вини, щире розкаяння, вибачення перед потерпілою, висловлене щиро в судовому засіданні, із запевненням про виправлення поведінки та недопущення подібного в майбутньому.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає: вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, бо саме ця обставина і є однією з причин вчинення кримінального правопорушення згідно з обставинами справи.
Суд бере до уваги особу обвинуваченої, яка за місцем зареєстрованого проживання характеризується старостою села без негативних ознак як працелюбна особистість, однак із застереженням, що обвинувачена має схильність до зловживання алкоголем і на цьому ґрунті конфліктує з донькою. Натомість з сусідами поводить себе дружньо та підтримує добрі стосунки. Обвинувачена не перебуває на диспансерному наркологічному чи психіатричному обліку згідно з довідкою з КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня». Натомість обвинувачена є особою з інвалідністю другої групи по зору з дитинства, що зафіксовано в документах досудової доповіді, складеної органом пробації. Обвинувачена не працює, займається домашнім господарством, одержує пенсію по інвалідності в розмірі 3000 гривень щомісячно. Обвинувачена вперше вчинила кримінальне правопорушення, що стверджено змістом відповідної інформаційної довідки з уповноваженого органу поліції ГУ НП в Закарпатській області.
Суд констатує, що вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень статті 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів, учинених умисно. Негативних наслідків від учиненого злочину в справі не має.
Суд констатує, що до обвинуваченої унаслідок статусу особи з інвалідністю другої групи не може застосовуватися покарання у виді громадських робіт та обмеження волі (положення статей ч.3 – 56, ч.3-61 КК України).
Отже, обставини справи, наявність однієї пом`якшуючої покарання обставини, однієї обтяжуючої покарання обставин, відсутність відомостей щодо протиправної криміногенної поведінки обвинуваченої до вчинення розглядуваного судом кримінального правопорушення переконують суд у тому, що обвинувачена заслуговує покарання у виді пробаційного нагляду. Таке покарання є достатнім та співмірним до обставин кримінального правопорушення і до особи, яка вчинила це кримінальне правопорушення. Це покарання сприятиме належному виправленню обвинуваченої та є таким, що зможе запобігти вчиненню обвинуваченою нового кримінального правопорушення за ознаками домашнього насильства. Згідно з статтею 59-1 частина 5 КК України пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього покарання вчинили кримінальні правопорушення. Обвинувачена взагалі раніше не вчиняла кримінальних правопорушень, а тому, відповідно до неї не застосовувалось покарання у виді пробаційного нагляду.
Згідно з досудовою доповіддю органу пробації надано висновок, що ризик повторного вчинення ним кримінального правопорушення та рівень суспільної небезпеки особи у зв`язку з цим є середнім. Проте орган пробації зафіксував позитивні зміни та характеристику в поведінці обвинуваченої після вчинення нею кримінального правопорушення та установку обвинуваченої на зміну своєї поведінки, ставлення до сім`ї, потерпілої. Обвинувачена щиро продемонструвала в судовому засіданні повне визнання своєї вини і бажання виправити поведінку. У зв`язку з цим орган пробації допустив можливість виправлення обвинуваченої під час відбування ним покарання в територіальній громаді з випробуванням під час іспитового строку та з покладенням на неї відповідних обов`язків, а також запропонував проходження особою пробаційної програми «Подолання домашнього насильства».
Стаття 50 ч.2 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Отже, ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене статтею 126-1 КК України, заслуговує покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк, передбачений санкцією статті 59-1 КК України, тобто на строк один рік.
Цивільного позову, судових витрат, речових доказів у кримінальному провадження для їх вирішення не має.
Запобіжний захід не застосовувався, відсутні витрати на залучення експертів.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, і призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік з такими обов`язками:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання та роботи;
- не виїжджати за межі країни без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- пройти пробаційну програму «Подолання домашнього насильства».
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Оскарження вироку не допускається з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, згідно з ч.3 статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Повний вирок складено 02.03.2026 року.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua