Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення недоторканності житла
Дата: 23 лютого 2026 р.
Справа: №299/765/26
Суддя: Дочинець С. І.
Виноградівський районний суд Закарпатської області
_____________________________________________________________
Справа № 299/765/26
Номер провадження 1-кп/299/36/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.02.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Виноградів кримінальне провадження, відомості про яке 30.01.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026078080000023 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бобове Виноградівського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України, повністю згідна із встановленими органом досудового розслідування обставинами вчиненого нею кримінального правопорушення, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч.2 ст.302, ч.1 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України, і у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , подала до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що 21 січня 2026 року о 14 години 10 хвилин ОСОБА_3 знаходячись біля домогосподарства АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну - небезпечність, маючи умисел на незаконне проникнення до житла особи, діючи умисно всупереч ст. 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини та ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно яких кожному гарантується недоторканість житла і не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, усвідомлюючи, що домогосподарство є власністю сторонньої особи, не маючи дозволу власника на проникнення до такого об`єкта нерухомого майна, умисно та самовільно, шляхом відкриття хвіртки, що огороджує вказане дворогосподарство проникла на територію та вільно пересувалась по подвір`ю без відома власника ОСОБА_5 та в подальшому незаконно проникла до вищевказаного будинку шляхом пошкодження металевою палкою вхідних дверей, де вже о 14 годині 20 хвилин була виявлена сусідом ОСОБА_6 , чим самим порушила особисті права ОСОБА_5 .
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України, як незаконне проникнення до житла особи.
Частинами 2, 3 ст.381 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту долучено заяву обвинуваченої ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні від 18.02.2026 року, згідно якої обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставин, а також обізнана у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім того, захисник ОСОБА_4 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою, її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за відсутності ОСОБА_3 .
До суду з обвинувальним актом направлено також заяву потерпілої ОСОБА_5 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, і згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні. Так, зі змісту вказаної заяви вбачається, що потерпіла не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12026078080000023 від 30.01.2026 року, а також, що їй роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин; та що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Разом з обвинувальним актом, прокурором подано клопотання, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Отже, клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені подано з дотриманням вимог ст.302 Кримінального процесуального кодексу України, та до нього долучені заяви, передбачені ч. 3 цієї статті.
Відповідно до ч.2, 3 ст.382 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному Кримінального процесуального кодексу України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись вимогами Кримінального процесуального кодексу України щодо спрощеного провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України, доведена, при цьому дії обвинуваченої кваліфіковані вірно.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Так, відповідно до рапорту старшого ДОП СП ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 від 29.01.2026 року, в ході патрулювання дільниці обслуговування Пийтерфолвівської ТГ, о 14 годині 29.01.2026 року до нього із заявою звернулася ОСОБА_5 , 1974 р.н., мешканка АДРЕСА_3 , в якій просила притягнути до відповідальності ОСОБА_3 , 1983 р.н., яка 21.01.2026 року самовільно зайшла до її дворогосподарства за адресою АДРЕСА_2 , де за допомогою підсобних предметів пошкодила вхідні двері на будинку та зайшла до будинку, намагалася викрасти одяг.
Згідно протоколу допиту потерпілої ОСОБА_5 від 29.01.2026 року, нею було виявлено відчинені вхідні двері до дворогосподарства по АДРЕСА_2 та вхідні двері в будинку. Зайшовши до будинку, нею виявлено розкиданий одяг по кімнаті. Поспілкувавшись із сусідами, вона дізналася, що останні бачили у її дворі жіночу особу ромської національності.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 31.01.2026 року з фототаблицями, об`єктом огляду являється територія дворогосподарства в АДРЕСА_2 , згоду на проникнення до якого надала потерпіла ОСОБА_5 , де виявлено пошкодження вхідних дверей до будинку, на землі біля входу наявна металева, з ознаками забруднення та іржі, палка, яка вилучена та поміщена до спец пакету.
Як вбачається із протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 04.02.2026 року, 21.01.2026 року він бачив, як незнайома особа жіночої статі, перебуваючи у житловому будинку АДРЕСА_2 , де ніхто не мешкає, сортує одяг. Побачивши його, незнайомка втекла у невідомому напрямку. Після цього, він розповів про побачене власнику вказаного будинку - ОСОБА_5 .
Згідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.02.2026 року з фототаблицею, свідок ОСОБА_6 впізнав особу на фото №2, як ОСОБА_3 , яка незаконно проникла до будинку ОСОБА_5 .
Згідно зі ст.50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 Кримінального кодексу України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість скоєного проступку, особу обвинуваченої ОСОБА_3 , пом`якшуючу обставину, приймаючи до уваги те, що обвинувачена на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, тому суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 є можливим без ізоляції від суспільства, а тому дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень, яке відповідно до ч.2 ст.65 Кримінального кодексу України, буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Питання щодо речових слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Кримінальним правопорушенням шкоди не завдано.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.107 Кримінального процесуального кодексу України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Керуючись ст.107, 368-371, 373-374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.
Речовий доказ: металеву палку із слідами корозії, яка поміщена до спеціального пакету НПУ WAR1884345 та передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області – знищити.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд протягом 30 днів, з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
ГоловуючийОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua