Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №243/1912/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/594/2026

Номер справи 243/1912/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 02 » березня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

- секретаря судового засідання – ОСОБА_2

- прокурора – ОСОБА_3

- обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко – та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12025053510000268, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25 серпня 2025 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону 26 лютого 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин, Сумської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, військовослужбовець військової служби за мобілізацією на особливий період, який проходить службу на посаді – командир 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні « лейтенант», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 15 частина 2, статтею 309 частина 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 серпня 2025 року №242 лейтенанта ОСОБА_4 , призначено на посаду командира 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) лейтенант ОСОБА_4 , як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі Закон), аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 (далі Переліку), хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють.

Також, відповідно до ст. 13 Закону на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Згідно з вимогами ст. ст. 25-28 Закону придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01 серпня 2000 року таблиці №2 списку №2 «PVP» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01 серпня 2000 року таблиці №2 «канабіс» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Проте, лейтенант ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин:

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України Військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

Лейтенант ОСОБА_4 15 серпня 2025 року, у денний час доби, більш точного часу в ході судового розгляду кримінального провадження встановити не виявилось можливим, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он), за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення у мобільному додатку «Telegram», через «Телеграм-бот», особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он), використовуючи для доставки послуги ТОВ «Нова пошта», вказуючи свої анкетні дані та отримуючи номер товарно-транспортної накладної посилки №20451230220375.

25 серпня 2025 року ОСОБА_4 отримав повідомлення, на свій мобільний телефон, про те, що посилка ТТН №20451230220375 прибула у відділення ТОВ «Нова Пошта» №7, за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3. Далі, реалізовуючи свій протиправний умисел, лейтенант ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відправлена посилка з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP, прибула у відділення Нової Пошти №7, за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, попросив свого знайомого ОСОБА_6 отримати посилку та доставити її до тимчасової дислокації військової частини, не повідомивши останньому про її протиправний вміст.

Того ж дня, приблизно о 13 год 45 хв, ОСОБА_6 за дорученням лейтенанта ОСОБА_4 , отримав у відділенні ТОВ «Нова Пошта» №7 за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, посилку №20451230220375 на ім`я ОСОБА_4 , всередині якої знаходився зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP.

Далі, 25 серпня 2025 року, приблизно в 13 год 50 хв, ОСОБА_6 , був зупинений співробітниками поліції за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, з метою перевірки документів, під час якої добровільно надав для огляду отриману ним посилку.

25 серпня 2025 року в період часу з 15 год 40 хв по 15 год 48 хв, під час огляду вищевказаної посилки (№20451230220375) працівниками поліції виявлено та вилучено зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он ), маса якої становить 4,4851 грама.

Крім того, наприкінці вересня 2025 року більш точного часу в ході судового розгляду кримінального провадження встановити не виявилось можливим, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он), за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення у мобільному додатку «Telegram» через «Телеграм-бот» особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он) та наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабіс, використовуючи при цьому послуги доставки ТОВ «Нової пошти», вказавши при цьому свої анкетні дані та отримавши номер товарно-транспортної накладної посилки № 20451251796772 з вказаною вище особливо небезпечною психотропною речовиною та номер товарно-транспортної накладної посилки № 20451251802725 з наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом. В подальшому, зробивши переадресацію вищезазначеного відправлення, отримав новий номер товарно-транспортної накладної посилки № 59001463517964 та № 59001463517526

Надалі, 27 вересня 2025 року ОСОБА_4 попросив свого співслужбовця ОСОБА_7 отримати вищезазначені відправлення, які було доставлено у відділенні Нової Пошти №7, за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, при цьому не повідомивши про їх протиправний вміст, на що останній погодився, але через невстановлені обставини не зміг це здійснити. В подальшому 01 жовтня 2025 року ОСОБА_7 попросив свого знайомого військовослужбовця ОСОБА_8 отримати відправлення №59001463517964 та № 59001463517526, які було отримано ним того ж дня, у відділенні Нової Пошти №7, за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3.

01 жовтня 2025 року, приблизно в 16 год. 40 хв. ОСОБА_8 , був зупинений співробітниками поліції за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, з метою перевірки документів, під час якої добровільно надав для огляду отримані ним посилки.

01 жовтня 2025 року в період часу з 22 години 03 хвилин по 22 годину 07 хвилин, під час огляду посилки (№59001463517964) працівниками поліції виявлено та вилучено зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он) маса якої становить 2,1715 грама, під час огляду посилки (№559001463517526) працівниками поліції виявлено та вилучено зіп-пакет з речовиною рослинного походження, яка відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено – канабіс, маса якого, в перерахунку на суху речовину, складає 8,46г.

Після оголошення прокурором короткого викладу Обвинувального акта, судом було встановлено особу обвинуваченого та роз`яснено йому суть обвинувачення, поставлено питання обвинуваченому про те, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

На зазначене питання обвинувачений ОСОБА_4 повідомив суду, що обвинувачення йому зрозуміле, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 15 частина 2, статтею 309 частина 2 КК України він визнає в повному обсязі, бажає давати суду показання.

У відповідності до положень ч.1 ст.349 КПК України судом було запропоновано стороні обвинувачення та стороні захисту проголосити вступні промови.

При цьому, прокурор, обвинувачений ОСОБА_4 від оголошення вступної промови відмовилися.

Судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.

Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодився.

Судом у відповідності до положень ч.3 ст. 349 КПК України було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, прокурор, обвинувачений ОСОБА_4 зазначили, що їм зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, їхня позиція є добровільною, та їм зрозуміло, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив Ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Стаття 10 КПК України гарантує рівність перед законом і судом. Рівність перед судом означає рівність перед ним учасників провадження, процесуальна рівність – це відсутність будь – яких обмежень ( дискримінації) у процесуальних правах, наданих кримінальним процесуальним законодавством.

У справі « Надточий проти України» ЄСПЛ наголосив на дотриманні принципу рівності сторін – одному із складників справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 15 частина 2, статтею 309 частина 2 КК України він визнає в повному обсязі, кримінальне правопорушення ним було вчинено саме за тих обставин, які викладені у Обвинувальному акті.

У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь –яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь –яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь –який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням ( Постанова Верховного суду від 28 вересня 2022 року справа № 148/744/15-5, провадження № 51-5505км 19).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Суд звертає увагу на те, що кваліфікація кримінального правопорушення - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю та змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення.

Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення за статтею 15 частина 2, статтею 309 частина 2 КК України знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за статтею 15 частина 2, статтею 309 частина 2 КК України - закінчений замах на незаконне придбання психотропної речовини у великих розмірах, без мети збуту.

Факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 15 частина 2, статтею 309 частина 2 КК України, а саме: Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 серпня 2025 року №242 лейтенанта ОСОБА_4 , призначено на посаду командира 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .Також, відповідно до ст. 13 Закону на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Згідно з вимогами ст. ст. 25-28 Закону придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01 серпня 2000 року таблиці №2 списку №2 «PVP» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01 серпня 2000 року таблиці №2 «канабіс» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Проте, лейтенант ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин:

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України Військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

Лейтенант ОСОБА_4 15 серпня 2025 року, у денний час доби, більш точного часу в ході судового розгляду кримінального провадження встановити не виявилось можливим, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он), за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення у мобільному додатку «Telegram», через «Телеграм-бот», особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он), використовуючи для доставки послуги ТОВ «Нова пошта», вказуючи свої анкетні дані та отримуючи номер товарно-транспортної накладної посилки №20451230220375.

25 серпня 2025 року ОСОБА_4 отримав повідомлення, на свій мобільний телефон, про те, що посилка ТТН №20451230220375 прибула у відділення ТОВ «Нова Пошта» №7, за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3. Далі, реалізовуючи свій протиправний умисел, лейтенант ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відправлена посилка з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP, прибула у відділення Нової Пошти №7, за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, попросив свого знайомого ОСОБА_6 отримати посилку та доставити її до тимчасової дислокації військової частини, не повідомивши останньому про її протиправний вміст.

Того ж дня, приблизно о 13 год 45 хв, ОСОБА_6 за дорученням лейтенанта ОСОБА_4 , отримав у відділенні ТОВ «Нова Пошта» №7 за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, посилку №20451230220375 на ім`я ОСОБА_4 , всередині якої знаходився зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP.

Далі, 25 серпня 2025 року, приблизно в 13 год 50 хв, ОСОБА_6 , був зупинений співробітниками поліції за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, з метою перевірки документів, під час якої добровільно надав для огляду отриману ним посилку.

25 серпня 2025 року в період часу з 15 год 40 хв по 15 год 48 хв, під час огляду вищевказаної посилки (№20451230220375) працівниками поліції виявлено та вилучено зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он ), маса якої становить 4,4851 грама.

Крім того, наприкінці вересня 2025 року більш точного часу в ході судового розгляду кримінального провадження встановити не виявилось можливим, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он), за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення у мобільному додатку «Telegram» через «Телеграм-бот» особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он) та наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабіс, використовуючи при цьому послуги доставки ТОВ «Нової пошти», вказавши при цьому свої анкетні дані та отримавши номер товарно-транспортної накладної посилки № 20451251796772 з вказаною вище особливо небезпечною психотропною речовиною та номер товарно-транспортної накладної посилки № 20451251802725 з наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом. В подальшому, зробивши переадресацію вищезазначеного відправлення, отримав новий номер товарно-транспортної накладної посилки № 59001463517964 та № 59001463517526

Надалі, 27 вересня 2025 року ОСОБА_4 попросив свого співслужбовця ОСОБА_7 отримати вищезазначені відправлення, які було доставлено у відділенні Нової Пошти №7, за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, при цьому не повідомивши про їх протиправний вміст, на що останній погодився, але через невстановлені обставини не зміг це здійснити. В подальшому 01 жовтня 2025 року ОСОБА_7 попросив свого знайомого військовослужбовця ОСОБА_8 отримати відправлення №59001463517964 та № 59001463517526, які було отримано ним того ж дня, у відділенні Нової Пошти №7, за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3.

01 жовтня 2025 року, приблизно в 16 год. 40 хв. ОСОБА_8 , був зупинений співробітниками поліції за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, площа Миру 3, з метою перевірки документів, під час якої добровільно надав для огляду отримані ним посилки.

01 жовтня 2025 року в період часу з 22 години 03 хвилин по 22 годину 07 хвилин, під час огляду посилки (№59001463517964) працівниками поліції виявлено та вилучено зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною обіг якої заборонено – PVP (1-феніл – піролідин- 1-іл-пентан-1-он) маса якої становить 2,1715 грама, під час огляду посилки (№559001463517526) працівниками поліції виявлено та вилучено зіп-пакет з речовиною рослинного походження, яка відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено – канабіс, маса якого, в перерахунку на суху речовину, складає 8,46г. - підтверджується показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 та учасниками судового провадження не оспорюються.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

У відповідності до вимог статті 50 КК України « Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.»

Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до нетяжких кримінальних правопорушень, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.

Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

п.п.2,3 «при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів враховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків. Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема цінність тих суспільних відносин на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.»

Суд, призначаючи покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до п.1 частини 1 ст. 66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_4 визнав себе винним та щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.

Щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась ( Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16 жовтня 2007 року).

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (Постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18).

Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен бути підтверджений матеріалами кримінального провадження.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. ( Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 07 жовтня 2020 року, справа № 347/1360/17).

В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 15 частина 2, статтею 309 частина 2 КК України, докладно розповів про відомі йому події вчинення кримінального правопорушення. Критично поставився до вчиненого та пояснив, що дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до частини 1 статті 67 КК України – судом не встановлено.

Висновок органу пробації не має для суду наперед встановленої сили, оскільки досудова доповідь органом пробації складається лише з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особу обвинуваченого, а у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 така інформація відображена у достатньому обсязі.

Вказані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Судом досліджені характеризуючи данні обвинуваченого ОСОБА_4

Із Довідки Комунального некомерційного підприємства «Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника» Лебединської міської ради» № 01-14/3/818 від 29 серпня 2025 року вбачається, що « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою : АДРЕСА_2 на обліку у лікаря –психіатра та у лікаря –нарколога консультативно – поліклінічного відділення не перебуває».

Суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 є осудним, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких кримінальних правопорушень, задовільно характеризується за місцем служби, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

При цьому, суд вважає за неможливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 вимог ст. 69 КК України, виходячи з наступного.

Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Суд зауважує, що частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у Постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 629/2739/18, провадження № 51-3479 км 20.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Підстав для застосування норм ст. 69-1 даного Кодексу до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дана правова норма має змогу бути застосована, оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді службового обмеження є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Приходячи до такого висновку, суд враховує поняття судової дискреції ( судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яке охоплює повноваження суду ( його права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально – вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини ( зокрема справа « Довженко проти України», який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.

Згідно Довідки Донецького науково-дослідного експертно – криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/105-25/12621-НЗПРАП від 05 вересня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025053510000268 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року складають 2228 грн 50 коп.

Згідно Довідки Донецького науково-дослідного експертно – криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/105-25/14278-НЗПРАП від 13 жовтня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025053510000268 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року складають 1782 грн 80 коп.

Згідно Довідки Донецького науково-дослідного експертно – криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/105-25/14280-НЗПРАП від 07 жовтня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025053510000268 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року складають 2228 грн 50 коп.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 15 частина 2, статтею 309 частина 2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 ( тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок на користь держави.

Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не обирався та не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин, Сумської області, РНОКПП: невідомий, військовослужбовець військової служби за мобілізацією на особливий період, який проходить службу на посаді – командир 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні « лейтенант», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/105-25/12621-НЗПРАП від 05 вересня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025053510000268 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року - 2228 грн 50 коп. ( дві тисячі двісті двадцять вісім грн. 50 коп).

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин, Сумської області, РНОКПП: невідомий, військовослужбовець військової служби за мобілізацією на особливий період, який проходить службу на посаді – командир 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні « лейтенант», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/105-25/14278-НЗПРАП від 13 жовтня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025053510000268 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року - 1782 грн 80 коп. ( одна тисяча сімсот вісімдесят дві грн. 80 коп).

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин, Сумської області, РНОКПП: невідомий, військовослужбовець військової служби за мобілізацією на особливий період, який проходить службу на посаді – командир 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні « лейтенант», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/105-25/14280-НЗПРАП від 07 жовтня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025053510000268 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року - 2228 грн 50 коп. ( дві тисячі двісті двадцять вісім грн. 50 коп).

Речові докази по справі: вилучену 25 серпня 2025 року за письмової згоди ОСОБА_6 ТТН 20451230220375, які долучено до матеріалів кримінального провадження № 12025053510000268, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 25 серпня 2025 року, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12025053510000268, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12025053510000268, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року.

Речові докази по справі: вилучене 25 серпня 2025 року під час огляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено –PVP у речовині становить 4,4851 гр, які долучено до матеріалів кримінального провадження № 12025053510000268, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 10 вересня 2025 року, що зберігаються у Камері схову при ВП№4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією № 810 - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – знищити.

Речові докази по справі: вилучене 01 жовтня 2025 року під час огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, біля відділення ТОВ «Нова пошта» №7», навпроти площі Миру,3 м. Слов`янська, Краматорського району, Донецької області, в ході якого військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 видав: - дві посилки Нової пошти, з ТТН №59001463517526, де в середині було виявлено полімерний пакет з речовиною рослинного походження, яку вилучено та поміщено до сейф – пакету № PSP1148321, з пояснювальним написом та підписами всіх учасників; - первинне пакування Нової пошти з номером ТТГ №59001463517526 разом з речами вилучено та поміщено до сейф – пакету № PSP4249900, з пояснювальним написом та підписами всіх учасників; - посилку з ТТН №59001463517964, де в середині якої було виявлено полімерний пакет з кристалічною речовиною блакитного кольору, яку вилучено та поміщено до сейф – пакету № PSP1148335 з пояснювальним написом та підписами всіх учасників; - первинне пакування Нової пошти з номером ТТН №59001463517964 разом з речами вилучено та поміщено до сейф – пакету №PSP4249899, з пояснювальним написом та підписами всіх учасників, які долучено до матеріалів кримінального провадження № 12025053510000268, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 01 жовтня 2025 року, що зберігаються у Камері схову при ВП№4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією №№ 632,633 - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – знищити.

Речові докази по справі: речовину рослинного походження – канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабіса, в перерахунку на суху речовину складає 8,46 гр, кристалічну речовину, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл –2- піролідин- 1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл –2- піролідин- 1-іл-пентан-1-он) становить 2,1715 грамм, які долучено до матеріалів кримінального провадження № 12025053510000268, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 03 листопада 2025 року, що зберігаються у Камері схову при ВП№4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією №№ 873, 874 - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий: суддя

Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_9