Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №127/1154/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1154/26

Провадження № 3/127/307/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №669488 від 31 грудня 2025 року, ОСОБА_1 31 грудня 2025 року близько 14:450 год. в м. Вінниці по вул. Пирогова, 4, перебуваючи в п`яному вигляді, висловлювалася нецензурною лайкою, вів себе зухвало, чіплявся до громадян, чим порушив громадський порядок.

В судове засідання ОСОБА_1 вкотре не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку визначеному законодавством, доказів поважності причин неявки, а також клопотань щодо відкладення розгляду справи суду не надав. Судові повістки, направлені на його адресу, повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі ним здійснено не було.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи положення п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, згідно ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вказаною нормою визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки та відеозапису.

Таким чином, ст. 251 КУпАП чітко визначено джерела походження доказів та їх процесуальну форму.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Матеріали про адміністративне правопорушення містять лише протокол про адміністративне правопорушення, який констатує лише факт складення протоколу, рапорт працівника поліції, який не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення та інформацію про особу.

При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №669488 від 31 грудня 2025 рок, у графі «Свідки» зазначено, що свідки (тобто сторонні особи, які могли бути очевидцями) - відсутні, як і «Потерпілі», тобто особи, спокій яких міг бути порушений, або вони зазнали образливих дій.

Будь-які інші докази матеріали справи не містять.

Таким чином до справи не долучено жодного доказу щодо нецензурної лайки в громадському місці, чіпляння до громадян чи порушення громадського порядку чи спокою громадян.

Відтак, відсутність доказів у матеріалах справи позбавляє суд можливості встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Таким чином, зважаючи на обставини справи та надані докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 173, 247, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: