Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №127/32349/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №127/32349/25

Суддя: Тишківський С. Л.

Справа № 127/32349/25

Провадження № 1-кп/127/1078/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченої: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесено 01.08.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025010000151 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженки міста Вінниця, Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженої, маючу неповну середню освіту, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України « Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено-PVP, яку в подальшому незаконно зберігала при собі без мети збуту.

Так, ОСОБА_4 01.08.2025, у ранкову пору доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в селі Шкуринці Вінницького району Вінницької області, рухаючись по невстановленій досудовим розслідуванням вулиці, на землі знайшла паперовий згорток, що був обклеєний клейкою стрічкою білого кольору, розгорнувши який всередині виявила полімерний пакет з кристалічною речовиною білого кольору. Будучи особою, яка періодично вживає психотропні речовини та усвідомлюючи, що знайдена речовина являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено- PVP, у ОСОБА_4 виник умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_4 помістила вказаний згорток з вмістом кристалічної речовини в сумку, яку носила з собою, тим самим здійснила незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено-PVP, та стала її незаконно зберігати при собі, без мети збути.

Того ж дня, а саме 01.08.2025 близько о 11 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропної речовини, рухаючись у автомобілі таксі по вулиці Соборній що у місті Вінниця, була зупинена працівниками УПП у Вінницькій області поблизу будинку за №67, після здійснення перевірки документів водія невстановленого транспортного засобу, останні виявили прохання вийти з автомобіля ОСОБА_4 для здійснення поверхневого огляду останньої. Не запитання працівників поліції щодо наявності заборонених предметів та речовин ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що її дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропної речовини будуть викриті, повідомила, що зберігає при собі згорток з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP.

У подальшому, 01 серпня 2025 року, в період часу з 11 год 53 хв по 12 год 05 хв, в ході огляду місця події, який проводився на відкритій ділянці місцевості, неподалік будинку № 69 по вул. Соборна у м. Вінниця, ОСОБА_4 , добровільно видала працівникам поліції згорток із кристалічною речовиною.

Відповідно до висновку експерта в наданій на дослідження кристалічній речовині, яка знаходилася в полімерному пакеті, який видала ОСОБА_4 міститься психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP. PVP відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. У кристалічній речовині, масою 4,7788 г, маса PVP становить 3,8321 г, що відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розмірі психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 (у редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010), є великими розмірами (від 1,5 г до 15 г).

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , вину в інкримінованому їй діянні визнала в повному обсязі, в чому щиро розкаялась.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визначити допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що її характеризують, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 надала суду покази аналогічні обставинам викладеним у обвинувальному акті. Пояснивши суду, що дійсно 01.08.2025 в селі Шкуринці, біля дороги, знайшла згорток. Відкривши згорток зрозуміла, що всередині психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, так як раніше вживала наркотичні речовини. Згорток поклала в сумочку, викликала таксі. В подальшому, була зупинена працівниками поліції, яким добровільно видала згорток.

Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнала в повному обсязі, суду повідомила, що ставиться до вчиненого негативно, щиро кається.

Поряд з тим, повідомила суду, що офіційного місця роботи немає, заощадження для сплати штрафу – відсутні, проживає разом з матір`ю та повнолітнім сином.

Заслухавши показання обвинуваченої, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення – доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 2 статті 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами статей 65-67 КК України, враховує практику Верховного Суду щодо призначення судами кримінального покарання, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно вимоги про судимість вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судима.

Згідно довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», вих. № 31/7954 від 13.08.2025, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними картотеки поліклінічного відділення станом на 05.08.2025 до лікаря-нарколога не зверталась. Перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні № 21 психіатричному з 21.06.2024 по 24.06.2024 з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади, викликані одночасним вживанням декількох речовин – психотичний розлад (алкоголь, інші стимулятори).

Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», вих. № 1645 від 01.08.2025 вбачається, що згідно висновку медичного огляду – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.08.2025 о 12 год 50 хв, перебувала у стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання солей.

Згідно характеристики за місцем проживання, виданої директором ПП «ЖЕО-ТЯЖИЛІВ», скарг від сусідів та мешканців будинку на ОСОБА_4 не надходило.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 : раніше не судима; за місцем проживання характеризується позитивно; до лікаря-нарколога не зверталась; перебувала на стаціонарному лікуванні з 21.06.2024 по 24.06.2024 з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади, викликані одночасним вживанням декількох речовин – психотичний розлад (алкоголь, інші стимулятори); вину у вчинені кримінального правопорушення визнала у чому щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Частиною другою статті 50 КК України передбачено чотири види мети покарання: - кара; - виправлення засуджених; - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими; - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами.

Відповідно до положень частини 1 статті 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що впливають на його покарання.

З урахуванням конкретних обставин справи, тяжкості кримінального правопорушення, наявності обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявності обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого у виді вчинення злочину у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, особи обвинуваченої, яка раніше не судима, характеризується позитивно, проживає з матір`ю та повнолітнім сином, не працює та не має заощаджень для сплати штрафу, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України – строком 1 рік 6 місяців, оскільки призначення саме цього виду та розміру покарання визнано судом найбільш відповідним досягненню мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України, у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Суд враховує: тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, а саме те, що, обвинувачена щиро розкаялась у вчиненому та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення (добровільно видала психотропну речовину, надала невимушені викривальні показання), раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, до лікаря-нарколога не зверталась, перебувала на стаціонарному лікуванні з 21.06.2024 по 24.06.2024 з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади, викликані одночасним вживанням декількох речовин – психотичний розлад (алкоголь, інші стимулятори), що у своїй сукупності, є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із застосуванням положень ст. 76 КК України.

Суд при цьому враховує імперативні приписи ч. 1 ст. 76 КК України, якими передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Крім того, суд вважає за доцільне покласти обвинувачену ОСОБА_4 додатковий обов`язок, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, з обвинуваченої ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів: висновок експерта № СЕ-19/102-25/17302-НЗПРАП від 06.08.2025, вартістю 3565,60 гривень.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67, 75, 76, 309 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 02.03.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.08.2025 року (справа № 127/24276/25) на майно, яке вилучено під час огляду 01.08.2025, за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 69 – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: кристалічну речовину, що міститься у поліетиленовому упакуванні, що вилучено і поміщено до спеціального пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» № PSP1449307, та після проведення експертизи поміщено до сейф-пакету № 8888159; змиви з поверхні долонь та пальців рук ОСОБА_4 , які із контрольним зразком серветки поміщено до спец. пакету НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» № PSP1449306 – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою – в той самий строк з дня вручення їй копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua