Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №148/2522/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2522/25

Провадження №2-а/148/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Мовчан Роман Анатолійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

У вересні 2025 адвокат Мовчан Р.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним вище позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 була винесена постанова № 24/2392 від 19.09.2024 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Вважає, що вказана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про накладенні адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП на ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.

У вказаній постанові не викладено суті адміністративного правопорушення, а саме: при яких обставинах воно було вчинено, на вимогу якої уповноваженої особи його довіритель не пред`явив військово-обліковий документ. Також відсутні підписи свідків правопорушення.

ОСОБА_1 пред`явив представникові ІНФОРМАЦІЯ_4 , електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», та мав при собі роздрукований «Резерв+», дійсність сформованого-облікового документа підтверджується QR-кодом, та витяг з реєстру місця реєстрації.

За таких обставин представник позивача просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

В судовому засіданні 11.12.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Пояснив, що ОСОБА_1 надавав працівникам ІНФОРМАЦІЯ_4 військово-обліковий документ в електронному вигляді в додатку "Резерв+", оскільки паперового в нього не було, він його віддав працівникам ІНФОРМАЦІЯ_5 , та як він оформлює відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 також була можливість перевірити, чи є в ОСОБА_1 військово-обліковий документ в електронному вигляді в додатку Резерв +, однак вони цього не зробили. Доказів відсутності військово-облікового документу у ОСОБА_1 відповідачами не надано. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання 19.02.2026 позивач та його представник, адвокат Мовчан Р.А., не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від адвоката Мовчана Р.А. до суду надійшла заява, в якій він просить провести судове засідання без його участі та без цчасті позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представники ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, з заявами про відкладення судового засідання до суду не зверталися.

11.11.2025 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду надійшов відзив на позов (а.с. 49-52), згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 не визнаються.

Відповідач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення, яке вчинене Позивачем, винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки вина військовозобов`язаного громадянина ОСОБА_1 виражається у формі бездіяльності, а саме у відсутності належного військово-облікового документу під час дії особливого періоду. Просить відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

24.11.2025 за підписом представника ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшов відзив на позов (а.с. 65-69), в якому вона зазначила, що постанова про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення, яке вчинене Позивачем, винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. Також вважає, що матеріали справи містять достатні дані про обізнаність позивача про те, що розгляд справи призначений на 19.09.2024, про ухвалення постанови 19.09.2024, та що особою, яка подала скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КУпАП 10-денного строку. Інших підстав для поновлення строку не зазначено, а обставини, на які посилався позивач не свідчили про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів правопорушника. На її думку, строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягав. Просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин суд розглядув справу у відсутність сторін на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки в судове засідання 19.02.2025 не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З копії протоколу № 3/24/440 від 12.09.2024 про адміністративне правопорушення слідує, що 12.09.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що у військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній чинний військово-обліковий документ. Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. До протоколу додається: копія свідоцтв про народження дітей, копія свідоцтва про шлюб, витяг з Оберігу (а.с. 54 зв.бік-55). Також з даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в каб. №21 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 16:30 год. 19.09.2024.

Згідно постанови № 24/2392 від 19.09.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн. Підставою для винесення даної постанови, як слідує з її змісту, стали наступні обставини.

12.09.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що у військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній чинний військово-обліковий документ, що підтверджується відеозаписом, чим ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 пп. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (зі змінами).

Про те, що розгляд справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, відбудеться 19.09.2024 о 16:30 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у протоколі № 3/24/440 від 12.09.2024. Окрім цього, ОСОБА_1 був вручений примірник протоколу, а також роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими в ст. 268 КУпАП, та статті 63 Конституції України, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у протоколі № 3/24/440 від 12.09.2024.

Таким чином, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 3/24/440 від 12.09.2024, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 дійшов висновку, що не маючи при собі військово-облікового документа, громадянин ОСОБА_1 не виконав свої обов`язки, які передбачені в абз. 2 пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 59).

Згідно супровідного листа №9051 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 копія постанови від № 24/2392 від 19.09.2024 надіслана ОСОБА_1 31.12.2024 (а.с. 58).

Відповідно до копії фіскального чеку АТ «Укрпошта» (а.с. 60) та копії конверту (а.с. 61) 19.02.2025 на адресу ОСОБА_1 направлявся рекомендований лист, який згідно копії конверту (а.с. 60 зв.бік) повернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

З роздруківки військово-облікового документу з додатку Резерв+, сформованого 16.12.2025, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , звання солдат, номер в реєстрі Оберіг 150120231352536500155, тип відстрочки п. 1 ч. 3 ст. 23 до завершення мобілізації, дата ВЛК 05.11.2024, дані уточнено вчасно, дата уточнення даних 03.10.2024. Даний документ містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді штрихкоду (QR-код) (а.с. 105).

Вирішуючи даний спір, суд виходить із такого.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 3 ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу президента України №64/2022 введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває і по теперішній час.

Отже, станом на час розгляду справи та дату, зазначену в постанові як дату можливого правопорушення, вчиненого позивачем, діяв особливий період.

Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст.ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

За змістом ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно зі ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 298 КУпАП).

Крім того, ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до норм інших законів чи підзаконних нормативно-правових актів, якими врегульовано, в даному випадку, правила військового обліку.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до п.п. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.

Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних і резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи, організація медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби закріплена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.

Відповідно до п. 25 Порядку громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Згідно з п. 49 вищевказаного порядку у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

З аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що призовники, військовозобов`язані та резервісти зобов`язані не лише мати військово-обліковий документ як такий, а мати відповідний документ при собі та пред`являти його за вимогою уповноважених осіб. А звідси слідує і те, що наявність військово-облікового документу у особи при собі можна перевірити шляхом пред`явлення до особи вимоги його пред`явити.

Крім того, суд зазначає, що уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов`язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

З досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених обставин, суд доходить висновку, що при притягненні позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП встановлених законодавством вимог не дотримано.

Так, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оскаржуваній постанові, не розкрито суті правопорушення, що ставиться в провину ОСОБА_1 , оскільки не вказано, яким саме чином було встановлено, що останній не мав при собі військово-облікового документа та якого саме.

Матеріалів, що були взяті до уваги при прийнятті оскаржуваної постанови, відповідачем до суду не надано.

Зокрема, в постанові № 24/2392 від 19.09.2024, зазначено, що 12.09.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що у військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній чинний військово-обліковий документ, що підтверджується відеозаписом.

Однак, при дослідження відеозапису, доданого до відзиву ІНФОРМАЦІЯ_4 , судом встановлено, що на даному відеозаписі зафіксовано лише ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення.

Отже, у суду відсутня можливість встановити, яким же чином відповідач виявив відсутність у позивача ОСОБА_1 військово-облікового документа та якого саме, чи пред`являв до нього вимоги про пред`явлення такого, адже цих обставин не розкрито в оскаржуваній постановіта не зафіксовано відеозаписом.

Суд доходить висновку, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 уповноваженими особами відповідача не дотримані вимоги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також щодо розгляду справи.

З тексту оскаржуваної постанови №24/2392 від 19.09.2024 неможливо встановити, чи з`явився ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення, чи справа була розглянута та оскаржувана постанова винесена у відсутність ОСОБА_1 , який не зміг надати своїх заперечень та доводів.

Відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа (п.1).

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): 1) в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); - у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ (п. 2 Порядку № 559).

Згідно п. 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа у відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Пунктом 6 Порядку визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Згідно п. 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках, зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов`язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов`язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру. (пункт 17 Порядку № 559).

Пунктом 11 Порядку передбачено, що Перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення.

Приміткою до ст. 210 КУпАП, встановлено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Слід також зазначити, що згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, "Резерв+" це Електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі "Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування "Резерв+" указано, що перш за все це Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951).

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток "Резерв+" є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

За таких обставин, наявність уточнених даних вчасно в мобільному додатку "Резерв+" є виконанням військовозобов`язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.

Також суд враховує лист Міністерства оборони України від 31.07.2024 щодо офіційного роз`яснення юридичної сили електронного та паперового військово-облікового документу, в якому вказано, що наявність у особи військово-облікового документа в електронній формі, наприклад, у відповідному застосунку мобільного телефону, або у вигляді роздрукованого військово-облікового документу з QR кодом, є рівнозначним військово-обліковому документу у паперовій формі, оскільки усі вони мають однакову юридичну силу.

Як стверджує позивач, він надав працівникам РТЦК та СП додаток "Резерв+", що підтверджується копією протоколу № 2/24/440 від 12.09.2024, в якому зазначено, що до протоколу додається витяг з Оберігу.

Витяг з реєстру «Оберіг» — це офіційний документ, що містить персональні та військово-облікові дані особи, який тепер можна отримати онлайн. Найшвидший спосіб — через застосунок «Резерв+» (пункт «Розширені дані з реєстру») або портал «Дія» (послуга «Військово-обліковий документ»), що дозволяє за кілька хвилин підтвердити статус, бронювання та інші дані з QR-кодом.

«Оберіг» — це Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що забезпечує автоматизований облік громадян від 18 до 60 років.

Однак, копії витягу з реєстру «Оберіг», який додається протоколу № 2/24/440 від 12.09.2024, ІНФОРМАЦІЯ_8 до відзиву, який подано в суд, не долучено.

З роздруківки військово-облікового документу з додатку Резерв+, сформованого 16.12.2025, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , звання солдат, номер в реєстрі Оберіг 150120231352536500155, тип відстрочки п. 1 ч. 3 ст. 23 до завершення мобілізації, дата ВЛК 05.11.2024, дані уточнено вчасно, дата уточнення даних 03.10.2024. Даний документ містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді штрихкоду (QR-код) (а.с. 105).

І хоча вказаний військово-обліковий документ в електронному вигляді сформовано 16.12.2025, а датою уточнення даних зазначено 03.10.2024, в ньому зазначено, що дані уточнено вчасно, що свідчить про те, що станом на 16.07.2024 (дата до якої необхідно було уточнити дані) позивач перебував у статусі військовозобов`язаного та мав дійсний військово-обліковий документ в електронній формі.

А, як вже вказувалося вище, Додаток «Резерв+», відповідно до вимог Порядку №559, є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

Однак, складаючи протокол про адміністративне правопорушення та виносячи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснення ОСОБА_1 до уваги взяті не були та не перевірено наявності в останнього електронного військово-облікового документу в електронній формі. Жодних доказів того, що відомості, вказані в електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідачем не представлено.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

В той же час, при внесенні оскаржуваної постанови, не зазначено належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, належним чином не мотивовано висновку про винуватість позивача, що суперечить вимогам ст. 7, 245, 252, 280, 283 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленої процедури та є протиправною.

Доводи позивача є обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем на їх спростування не надано належних та допустимих доказів.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до вимог ст.72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 – задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, слід стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 2422, 40 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 210, 235, 245, 247, 215, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 24/3292 від 19.09.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Повне рішення складено 02.03.2026.

Суддя Л.А. Штифурко