Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №133/2292/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №133/2292/25

Суддя: Дурач О. А.

133/2292/25

2/133/105/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Блащук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Козятин Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації та мешкання: АДРЕСА_1 ), в особі представника ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Козятинської міської ради Вінницької області (адреса: Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Героїв Майдану, буд. 24) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2025 р. до суду надійшла зазначена позовна заява.

Провадження у справі відкрито 26.06.2025 р., вирішено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 25.07.2025 р. призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.01.2026 р. вирішено витребувати:

- з Козятинського відокремленого підрозділу КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» (22100, Вінницька область, м. Козятин, пров. Довженка, 2а) інформацію щодо реєстрації/її відсутності права власності за будь-якими особами на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- з Козятинської державної нотаріальної контори (22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. П.Орлика, 5) інформацію з Спадкового реєстру щодо наявності заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сестринівка, Хмільницького (бувшого Козятинського) району Вінницької області. В разі наявності спадкової справи - надати інформацію про таку справу та коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 та копії заява про прийняття спадщини.

- з Козятинської міської ради (Сестринівський старостинський округ) Хмільницького району Вінницької області ( 22100, м. Козятин, вул.Героїв Майдану, 20, Вінницька область): Фотокопії записів по господарської книги Сестринівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за 2010-2025 роки щодо домогосподарства/будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалу суду виконано.

Короткий зміст вимог позовної заяви

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично з 18.04.2011 року без реєстрації проживає в іншому житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою Сестринівського старостатського округу Козятинської міської ради Вінницької області від 29.01.2024 року №28.

Згідно запису погосподарської книги №6 2016-2020 роки «особового рахунку № НОМЕР_1 житловий будинок з господарськими будівлями, де позивач проживає без реєстрації, рахується за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні; в даному житловому будинку ніхто не зареєстрований, що підтверджується довідкою Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 09.11.2021р. №1944.

З 18 квітня 2011 року позивач проживає без реєстрації в житловому будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 і безперервно володіє цим майном більше 10 років, доглядаю за даним домоволодінням, підтримує його в належному стані, проводить всі необхідні роботи по поліпшенню , не допускає руйнування та його пошкодження, обробляє земельну ділянку прилеглу до будинку, відкрито, що є очевидним для всіх мешканців мікрорайону де розташоване вказане домоволодіння добросовісно і безперервно володіє та продовжує володіти ним по даний час, що підтверджується довідкою Сестринівського старостатського округу Козятинської міської ради Вінницької області від 29.01.2024 року №28. Даний будинок є її єдиним житлом.

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_3 , складеного 08 лютого 2024 року домоволодіння складається в цілому з житлового будинку літера – А (рік побудови – 1926 ), господарські будівлі : веранда – літера «а2» (рік побудови – 1956 ), ганок - літера «а3» (рік побудови – 1956 ), Сарай-літня кухня - літера «Б» (рік побудови – 1989 ), відкрита веранда - літера «б2» (рік побудови – 1989 ), навіс - літера «б3» (рік побудови – 1989 ), дроварня - літера «В» (рік побудови – 1986 ), Вбиральна - літера «Г» (рік побудови – 1989 ), погріб - літера «Д» (рік побудови – 1956 ) .

Згідно висновку оцінювача про вартість індивідуального житлового будинку від 23.06.2025 року встановлено, що об`єкта оцінки – житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою : АДРЕСА_3 90 750 грн. 00 коп.

Даний житловий будинок з господарськими будівлями, ще станом на 1992 рік готовий до експлуатації , придатний для проживання , перебуває в задовільному технічному стані, електропостачання, газопостачання , автономне опалення, в ньому виконані внутрішні ремонтні роботи, проведено комунікації, що підтверджується висновком оцінювача від 23.06.2025 року.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35/18\1. ( постанова Верховного Суду від 15.10.2020р. №61-1978св20).

За весь час відкритого, добросовісного та безперервного володіння даним домоволодінням позивач не допустила легковажності або самонадіяності чи необережності по відношенню до можливого завдання майну шкоди, жодних звернень державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб з приводу незаконного володіння та користування житловим будинком з господарськими будівлями не отримувала.

З огляду на вказане, вважаю, що наявні всі підстави вважати її такою, що правомірно за набувальною давністю набула право на власність на вказане нерухоме майно.

Так, в даній справі наявні всі обставини в сукупності , зазначені у ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України, а саме:

- наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт – позивач, як суб`єкт цивільних правовідносин ;

- законність об`єкта володіння – майно не вилучене з цивільного обороту;

- добросовісність заволодіння чужим майном – фактична моя чесність як суб`єкта у поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, а також добросовісність саме на момент отримання (заволодіння) мною майна на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом;

- майно – житловий будинок з господарськими будівлями , що розташований за адресою : АДРЕСА_3 , яким я володію з 18 квітня 2011 року по даний час має статус безтитульності, оскільки відсутня державна реєстрація права власності на це майно, а моє володіння цим майном є безтитульним через відсутність будь-якої правової підстави такого володіння чужим майном ;

- відкритість володіння – володіння мною житловим будинком з господарськими будівлями відкрито, без таємниць, відсутність з моєї сторони будь-яких дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння.;

- безперервність володіння – володіння житловим будинком з господарськими будівлями мною є тривалим і не втрачалося протягом 10 років;

- сплив установлених строків володіння;

- відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_2 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_3 .

Позиція відповідача

Відповідач не скористався правом подання відзиву за позовом. У заяві від 04.07.2025 р. зазначив про визнання позовних вимог.

Процедура судового розгляду

Позивач, представник позивача та відповідач у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, згідно поданих заяв просили розгляд справи провести за їх відсутністю. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказане провадження за відсутності сторін на підставі поданих заяв. У справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортними даними.

З 18.04.2011 року без реєстрації проживає в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою Сестринівського старостатського округу Козятинської міської ради Вінницької області від 29.01.2024 року №28.

Згідно відповіді завідувача Козятинської державної нотаріальної контори Т. Сизонюк від 13.01.2026 р., вих. № 19/01-16, наданої на ухвалу суду про витребування доказів, після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу, житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 був останнім місцем проживання спадкодавця, але не входить до складу спадкового майна.

Як вбачається з відповіді КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» № 5 від 14.01.2026 р., станом на 31.12.2012 р. реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: з господарськими будівлями , що розташований за адресою : АДРЕСА_3 , не проводилась.

Згідно довідки № 22 від 17.02.2026 р., виданої Сестринівським старостинським округом, у записі погосподарської книги № 6 за 2016-2020 р.р. за особовим рахунком НОМЕР_1 житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який знаходиться за адресою з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , титульного власника не має та на балансі Сестринівського старостинського округу не рахується. Даний доказ додано позивачем за клопотанням від 19.02.2026 р., судом приймається рішення про поновлення строку для подання доказів, з огляду на наведене обґрунтування позивача, важливість такого доказу для правильного та об`єктивного розгляду даного провадження нівелює пропуск строку для його подання.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Частиною першою статті 344 ЦК встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація). Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Водночас володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18).

Взагалі, аналіз категорії добросовісності заволодіння майном як умови набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України дає підстави для висновку, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного права означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно реалізовувати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки. При вирішенні таких спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісний володілець майна у момент заволодіння ним не знає (не може і не повинен знати) про неправомірність такого заволодіння майном, а також про те, що він не став його власником. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього.

Йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка у подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, а так само про те, що він володіє чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном як своїм власним.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Позов про визнання права власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Відсутність добросовісності у позивача під час заволодіння ним спірним майном як власним звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 ЦК України».

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), що був врахований апеляційним судом при перегляді рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

На підставі частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом перевірено та ретельно проаналізовано докази, на обґрунтування доводів позивача та встановлено, що дійсно, до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Вказаний житловий будинок не має та ніколи не мав власника, тобто титульний власник даного домоволоді6ння відсутній, що вбачається з відповіді БТІ, матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , довідки Сестринівського старостинського округу № 22 від 17.02.2026 р. При цьому, позивач дійсно, безперервно та добросовісно, за відсутністю титульного власника (встановленого) володіла та користувалась даним майном з 18.04.2011 р.

Таким чином, наявний критерій добросовісності у позивача під час заволодіння ним спірним майном, що надає можливість набуття ним права власності на будинок, який є предметом позову, за набувальною давністю.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Враховуючи наведене, а саме те, що позивачем доведено усі обставини, передбачені статтею 344 ЦК України, необхідні для набуття права власності за набувальною давністю, суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

При розподілі судових витрат суд керується нормами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем не ставиться питання про відшкодування судових витрат, судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації та мешкання: АДРЕСА_1 ), в особі представника ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Козятинської міської ради Вінницької області (адреса: Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Героїв Майдану, буд. 24) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_2 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 02.03.2026 р.

Суддя: О.А. Дурач

Оригінал: reyestr.court.gov.ua