Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №133/622/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/622/25

24.02.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Гуменюка О.О., за участю секретаря судових засідань Корбут Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – невідомий, жителя АДРЕСА_2 , про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 800 доларів США грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 26.02.2023 між позивачем та ОСОБА_2 укладено письмовий договір позики, на підставі якого в той же день він позичив відповідачу кошти у розмірі 2400 доларів США, які останній зобов`язався повернути до 26.05.2023, щомісячно по 800 доларів США. На підтвердження укладення договору позики відповідачем 26.02.2023 особисто написано розписку, однак у визначений строк відповідач свої зобов`язання не виконав в повному обсязі, позику в розмірі 800 доларів США не повернув. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 21.10.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 10.12.2025 закрито підготовче провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сєчко В.Л. у судове засідання не з`явилися, хоча повідомленні належним чином. Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі позивача та його представника, позов підтримав, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засіданняне з`явився, однак надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позов не визнав повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підтвердження заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 додав до позову копію розписки від 26.02.2023, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 зобов`язався повернути борг у розмірі 2400 доларів США до 26.05.2023, щомісячно по 800 доларів США.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Положенням ч.3 ст. 545 ЦК України передбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Положеннями ч.ч.1-2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, договір позики за своєю юридичною природою є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дата її отримання, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі №6-1967цс15.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргової розписки в позивача підтверджує наявність боргу (постанова Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 483/1953/16-ц, провадження № 61-33891св18).

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс15.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що позивачем надано суду копію розписки від 26.02.2023, а не оригінал, що унеможливлює встановлення факту наявності боргу у відповідача перед позивачем.

Крім того, суду не нажано жодного доказу, що текст вказаної розписка виконаний саме ОСОБА_2 . Позивач та його представник не надали суду висновок почеркознавчої експертизи, який би підтверджував виконання вказаної розписки саме відповідачем. Крім того, позивач та його представник не заявляли в суді клопотань про призначення судом почеркознавчої експертизи щодо встановлення виконавця тексту вказаної розписки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне, у зв`язку з відмовою у задоволені позову, залишити за позивачем витрати, понесені на сплату судового збору та правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – невідомий, жителя АДРЕСА_2 , про стягнення коштів,- відмовити .

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – невідомий, житель АДРЕСА_2 .

Суддя Олександр ГУМЕНЮК

24.02.2026