Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №953/1260/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/1260/26

н/п 3/953/447/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Москаль Г.С., розглянувши матеріал, що надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2026 року о 04 годині 30 хвилин представниками Військової служби правопорядку був виявлений під час виконання службових обов`язків у стані алкогольного сп`яніння молодший сержант ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 85. Огляд на стан сп`яніння проведений з використанням газоаналізатору АлкоФор 507, серійний номер: IUMB80026, тест № 01007, час: 05:03:33, результат - 1,84 проміле.

23 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Москаль Г.О. подала заперечення на протокол, відповідно до якого просила провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання захисник вказала, що матеріали справи не містять доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 саме при виконанні службових обов`язків. За відсутності відеозапису та свідків ані пояснення, ані протокол ДНХ-0454 не можуть бути належними та допустимими доказами. Окрмі того, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували повноваження молодшого сержанта ОСОБА_2 на проведення огляду перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повідомлення, яке відповідно до довідки доставлене останньому 10.02.2026 та 24.02.2026.

Суд зауважує, положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов`язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 172-20 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Москаль Г.С. просила провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.

Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена:

протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 26 січня 2026 року № ДНХ-0454, в якому зокрема безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення;

результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Алкофор 507, серійний номер IUMB80026, тест № 01007, результат 1,84 промілле;

актом № 144 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, який містить підпис ОСОБА_1 про його згоду із результатом огляду, а також відомості щодо двох свідків, в присутності яких проводився огляд;

поясненнями ОСОБА_1 від 26 січня 2026 року, відповідно до яких останній визнав провину. Зазначені пояснення містять відомостями щодо роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 63, 10 Конституції України;

копією військового квитку серія НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 14 квітня 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2023 призваний у Збройні Сили України за призовом під час мобілізації;

письмовою заявою за підписом молодшого сержанта ОСОБА_1 про визнання провини у вчинені адміністративного правопорушення;

витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30 грудня 2024 року № 24 дск, яким визначений склад осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП настає, зокрема, за виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу або арешт з утриманням на гауптвахті.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення від 26 січня 2026 року № ДНХ-0454 складений у зв`язку із виконанням 26 січня 2026 року о 04 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , молодшим сержантом ОСОБА_1 службових обов`язків у стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

Суд зауважує, визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки пояснень окремо та всієї доказової бази у сукупності. Водночас регламентований ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості звільняє особу від обов`язку доводити свою невинуватість, усі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитись на користь такої особи.

Порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, закріплений в ст. 266-1 КпАП України.

Згідно з ч. 1 ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Положеннями частини 6 статті 266-1 КпАП України передбачено, що під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зі змісту акту № 144 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатору Алкофор 507 вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився в присутності двох свідків, які засвідчили результат огляду своїми підписами. Водночас, із результатом огляду погодився безпосередньо ОСОБА_1 , про що свідчить підпис останнього на акті огляду.

Отже, вважаю, що вимоги ст. 266-1 КУпАП були дотримані. Відсутність в матеріалах справи підтверджень повноважень інструктора медичного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 на проведення огляду із використанням газоаналізатору Алкофор, не є підставою для сумніву у дійсності та достовірності отриманих результатів огляду, що становить 1,84 промілле, з якими погодився ОСОБА_1 .

Суд зауважує, відповідно до чек-тесту газоаналізатору, за допомогою якого було здійснено огляд ОСОБА_1 остання процедура його калібрування проведена 27.06.2025, а міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і складає один рік. Відтак, використання газоаналізатора упродовж одного року з дати калібрування не ставить під сумнів його справність та дійсність результатів.

Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання ОСОБА_1 26.01.2026 обов`язків, які пов`язані з військовою службою, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За змістом ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається, зокрема: день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, для громадян України, які добровільно прибули до військової частини для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Отже, відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема у разі, якщо вони перебувають на території військової частини або ж поза військовою частиною.

Відповідно до відомостей проходження військової служби, занесених до військового квитка серія НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 25 жовтня 2025 року зарахований на посаду командира відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому в матеріалах справи відсутні відомості про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.

З урахуванням положень ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд вважає, що ОСОБА_1 є таким, що виконує обов`язки військової служби, а тому не бере до уваги доводи адвоката про те, що матеріали справи не містять доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 264/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

У зв`язку із наведеним, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають. Доводи захисника до уваги судом не беруться, оскільки фактично спростовуються дослідженими у справі доказами, в тому числі особистою заявою ОСОБА_1 про визнання вини.

Згідно з ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

При обранні міри адміністративного стягнення враховується особа порушника, його майновий стан, характер його вчинку, який не узгоджуються з вимогами воєнного часу, Дисциплінарного статуту Збройних сил України.

З огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 33-36, 172-20, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.

Суддя Кіндер В.А.