Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №404/1723/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №404/1723/26

Суддя: Антипова І. Л.

Справа № 404/1723/26

Номер провадження 1-кп/404/80/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадження №12025121130000693 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ :

01.11.2014 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вступила у шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаному шлюбі у останніх народилась донька ОСОБА_5 , батьком якої записаний ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ).

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.04.2016 року по справі №389/485/16-ц провадження №2/389/160/1 шлюб розірвано та призначено аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_5 , яка залишилась проживати з матір`ю.

Відповідно до змісту рішення суду з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.02.2016 року і до досягнення Софією повноліття, тобто до 05.03.2033 року.

Виконавчий лист № 389/485/16-ц про стягнення аліментів, виданий Знамянським міськрайонним судом 10.05.2016.

З квітня 2016 року ОСОБА_3 достовірно знав про ухвалене судом рішення від 15.04.2016 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо стягнення аліментів на утримання дитини, а також достовірно знав про наявну заборгованість зі сплати аліментів, розраховану в межах виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду.

З цього ж часу - квітня 2016 року, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про необхідність сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вирішив вчинити злісне ухилення від сплати аліментів, в порушення покладених на нього, як на батька обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція ООН), яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН, ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.

Таке право кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дитину до її повноліття, який закріплений в ст. 51 Конституції України та в ст. 180 Сімейного кодексу України та гарантується Державою. В свою чергу, ст. 15 СК України чітко регламентовано, що сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на злісне ухилення від сплати аліментів та невиконання рішення суду, ОСОБА_3 , знаходячись в період з квітня 2016 року по жовтень 2025 року на території м. Кропивницький Кіровоградської області, не маючи обмежень та протипоказань по стану здоров`я, на роботу не влаштувався, на обліку у Кропивницькій філії Кіровоградського обласного центру зайнятості не перебуває та за допомогою щодо працевлаштування не звертався, про свої джерела доходів державного виконавця не повідомляв, нехтуючи своїми обов`язками, передбаченими ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», не вчинив жодних дій спрямованих на передачу коштів ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (в період з квітня 2016 року по жовтень 2025 року), а також жодних дій щодо внесення таких коштів на рахунок Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на виконання рішення суду про сплату аліментів.

Згідно довідки Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заборгованість ОСОБА_3 за несплату аліментів, станом на 30.09.2025, складає - 266220 грн. 50 коп.

Вказаними діями, ОСОБА_3 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст.302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та з відповідними заявами обвинуваченого та захисника.

Суддею встановлено, що до обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , згідно з якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

А тому суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, матеріали досудового розслідування, у тому числі заяву обвинуваченого, яка засвідчує беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, вважає, що вина обвинуваченого у злісному ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив умисний закінчений кримінальний проступок.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання провини, щире каяття, грошова допомога Збройним Силам України.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який повністю визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, надав грошову допомогу Збройним Силам України, на обліках в лікарнях не перебуває, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Згідно з ч. 2ст. 59-1 КК України, зобов`язати ОСОБА_3 , протягом строку пробаційного нагляду, виконувати такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання рахувати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: копії документів - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд м.Кропивницького протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua