Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №196/104/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/104/26

№ провадження 3/196/64/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року с-ще Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічева Л.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 130 ч.1, ч.5 ст.126 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2026 року о 01:30 год. в с-щі Царичанка вул.Бутенка,2, гр. ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на п`ять років постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 р., чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

19 січня 2026 року о 01:30 год. в с-щі Царичанка вул.Бутенка,2, гр. ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку відмовився під відеозапис на бодікамеру Motorola vb400797491, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

На підставі складених протоколів про адміністративні правопорушення, були сформовані справи: за №196/104/26 та №196/106/26, які надійшли до суду 29 січня 2026 року.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП справи відносно ОСОБА_2 про вчинені ним адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП слід об`єднати в одне провадження, оскільки вони розглядаються судом одночасно з присвоєнням єдиного унікального номеру 196/104/26.

ОСОБА_2 на розгляд справи не з`явився, про день, місце та час розгляду справи судом повідомлений належним чином (а.с. 12-14, 30-32). Будь-яких клопотань від ОСОБА_2 на адресу суду не надходило.

Виходячи з положень ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ст.126 КУпАП, не є обов`язковою.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст.130 КУпАП, ст.126 КУпАП, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виходячи з положень п. 2.5 ПДР України вимогу поліцейського про проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння водій зобов`язаний виконати безальтернативно.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, законодавство зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність передбачену ст. 130 КУпАП. Згідно п. 2, 3, 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Згідно п.2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У даному випадку при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає доказуванню подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка керує транспортним засобом, та факт повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

За змістом ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі зібраних у справі доказів суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбаченихч.1 ст. 130 та ч.5 ст.126 КУпАП.

Так, вина ОСОБА_2 підтверджуєтьсядослідженими судом доказами, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №569679 від 19.01.2026 р., серії ЕПР1 №569678 від 19.01.2026 р. (а.с. 1, 17);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , у яких він зазначив, що 19.01.2026 р. о 01.30 год. керував транспортним засобом ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2 , та здійснив наїзд на паркан (а.с.2);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6229038 від 26.11.2025 р. у відношенні ОСОБА_2 за ч.4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 400.00 грн. (а.с. 6);

- довідкою інспектора САП Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Бреус Н., згідно якої ОСОБА_2 не має посвідчення водія; постанова ЕНА №6229038 від 26.11.2025 р. за ч.4 ст.126 КУпАП складена відносно ОСОБА_2 набула законної сили і не оскаржувалась (а.с.4);

- копією постанови Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.5 КУпАП та накладення адміністративного стягнення – штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800.00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу (а.с.33);

- рапортами поліцейського Небояна М., в яких зазначив, що 19.01.2026 р. о 01.41 год ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, та був позбавлений права керування транспортними засобами на строк 5 років (а.с.3,18).

- дисками DVD-R з відеозаписом (а.с. 22, 29).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст. 266 КУпАП при документуванні вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції застосовано технічні засоби відеозапису та відповідні відеозаписи долучено до матеріалів справи (а.с. 22,29).

Вказаними відеозаписами, які досліджено судом, відеофайлами (_export-cbceo, _export-d8p40) зафіксовано обставину, що ОСОБА_2 визнає факт керування 19.01.2026 р. о 01.30 год. в с-щі Царичанка вул.Бутенка,2 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та будучи позбавленим прав керування.

Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП, а саме керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, а також скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_2 вчинив два правопорушення, справи про які одночасно розглядаються судом, то виходячи з положень ч.2 ст.36 КУпАП, на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд вважає за необхідне застосовувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Враховуючи, що санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає вид адміністративного стягнення як штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що більше, ніж розмір штрафу, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому суд, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП, вважає за необхідне піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст.28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

У матеріалах справи відсутні докази, що транспортний засіб ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , тому суд не застосовує адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк шість років, що передбачено санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126 ч.5, ч.1 ст. 130, ст.ст. 280, 283, 284, 294,

ст. 40-1 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Справи про адміністративні правопорушення за №196/104/26 за ст. 126 ч.5 КУпАП та №196/106/26 за ст. 130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження та присвоїти №196/104/26.

Визнати винним ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч. 1, ст. 126 ч.5 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення: штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665.60 гривень.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: Л.П. Бабічева