Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №333/11338/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/11338/25

Провадження №1-кп/333/519/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке 30.10.2025 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025082050002087, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченко, Запорізький район, Запорізька область, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В :

30 жовтня 2025 року, приблизно о 05 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ 2113", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Космічної зі сторони вул. Олександра Говорухи у напрямку вул. Ботанічної в м. Запоріжжя та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, що знаходиться в районі перехрестя вул. Космічної та вул. Радіо в м. Запоріжжя, який позначено інформаційно-вказівним знаком 5.38.1 "Пішохідний перехід" та дорожньою розміткою 1.14.1. ПДР.

В цей же час, на проїзну частину вул. Космічної в межах дії знаку 5.38.1 "Пішохідний перехід" ПДР вийшла пішохід ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва-направо за напрямком руху автомобіля "ВАЗ 2113", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Продовжуючи рух та наближаючись до вищевказаного нерегульованого пішохідного переходу водій ОСОБА_3 діючи зі злочинною недбалістю, маючи об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_6 порушуючи вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, відповідно до яких: п.18.1: "Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека", заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з утворенням лінійних переломів потиличної та обох скроневих кісток, з крововиливами під м`які мозкові оболонки, забоями головного мозку, що ускладнились його набряком від яких настала смерть потерпілої. Виявлена черепно-мозкова травма утворилась від дії тупих предметів, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя та перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди, оскільки останній мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_6 шляхом застосуванням своєчасного екстреного гальмування автомобіля і зупинкою до місця наїзду.

Таким чином, ОСОБА_3 , за викладених вище обставин вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений пояснив суду, що дійсно рухався на вказаному автомобілі, у вказаний час і місці, в лівій смузі дороги, яка мала по дві смуги руху в кожному напрямку. Перед ним рухався інший автомобіль через що він не одразу помітив пішохода, яка переходила проїзну частину по пішохідному переходу зліва-направо. Обвинувачений застосував екстрене гальмування та вивернув кермо вправо, через що автомобіль розвернувся і посунувся по асфальту та вдарив лівою боковою частиною пішохода. Від удару пішохід впала і головою ударилася об асфальт, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження від яких в подальшому померла. Обвинувачений зазначив, що одразу намагався надати допомогу потерпілій, попросив перехожого викликати швидку допомогу і поліцію. Повідомив, що має великий водійський стаж і раніше не притягувався до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, з цього трагічного випадку зробив висновки і обіцяв безумовно дотримуватися Правил дорожнього руху. Також обвинувачений розповів, що він активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодував завдану шкоду сину загиблої. Обвинувачений зазначив, що усвідомив протиправність своїх дій, про вчинене щиро шкодує і розкаюється. Просить призначити покарання не пов`язане з позбавленням його волі та не позбавляти його права керування транспортними засобами, щоб він зміг терміново евакуюватися з міста, у разі погіршення безпекової ситуації.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 просив в подальшому судовий розгляд проводити без його участі, врахувати відсутність з його боку будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого, на призначенні суворого покарання обвинуваченому не наполягає.

Прокурор вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, цю позицію підтримали інші учасники судового провадження.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини відповідно до пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не оспорює обставини справи, викладені в обвинувальному акті, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутність у суду сумніву у добровільності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини в апеляційному порядку, суд заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вирішив у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежитись дослідженням показів обвинуваченого, дослідженням окремих матеріалів досудового розслідування щодо проведених експертиз і процесуальних витрат, речових доказів, вжитих заходів забезпечення кримінального провадження, а також даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Під час судового розгляду були досліджені наступні документи:

- постанови про визнання речових доказів від 30.10.2025, розписка володільця та квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження;

- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 05.11.2025 про накладення арешту на автомобіль ВАЗ 211340, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 ;

- довідки про витрати на проведення експертиз № СЕ-19/108-25/24621-ІТ від 04.11.2025 та № КСЕ-19/108-25/24717 від 12.11.2025;

- матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, а саме копія його паспорта громадянина України; копії посвідчення водія обвинуваченого та свідоцтво про реєстрацію належного йому транспортного засобу; довідка щодо відсутності судимостей обвинуваченого; лист до КНП "Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради від 06.11.2025, де зазначено, що ОСОБА_3 під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався; висновок № 7908 від 30.10.2025 КНП "Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради, яким підтверджується не перебування ОСОБА_3 у стані сп`яніння на момент ДТП; лист Управління патрульної поліції в Запорізькій області від 10.11.2025 з додатком, в яких міститься інформація про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - порушення правил користування ременями безпеки; довідка-характеристика від 09.01.2026, видана Новоолександрівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, яка містить позитивну характеристику на ОСОБА_3 .

Таким чином, оцінивши покази обвинуваченого та інші докази суд приходить до висновку про те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обвинувачений винен у його вчиненні, тому вважає за необхідне ухвалити обвинувальний вирок і призначити покарання обвинуваченому.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує обставини, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, який віднесений до категорії тяжких злочинів, об`єктом якого стали суспільні відносини, які забезпечують безпеку руху та експлуатації механічного транспорту, наявність вини у формі необережності, наслідки вчиненого ним діяння, його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію сторони обвинувачення та захисту, потерпілого з приводу покарання, також суд враховує характеристику особи обвинуваченого, яка полягає в тому, що він раніше не судимий, є особою непрацездатного віку, одружений та має міцні соціальні зв`язки, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, має позитивну характеристику за місцем проживання.

З урахуванням усіх обставин, загальних засад призначення покарання, приймаючи до уваги, що обвинувачений вчинив даний злочин не умисно, внаслідок власної злочинної недбалості, при цьому намагався надати потерпілій необхідну допомогу, щиро висловив жаль з приводу вчиненого та засудив таку свою протиправну поведінку, що свідчить про його бажання стати на шлях виправлення, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити основне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк, із звільненням його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків передбачених ст.76 КК України. Цей захід примусу внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень Закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини.

Обвинуваченому також необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Таке додаткове покарання щодо ОСОБА_3 є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, оскільки забезпечить у сукупності з іншими складовими покарання найбільший виховний ефект.

Питання про речові докази в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Витрати, пов`язані з проведенням експертиз по кримінальному провадження суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого у повному розмірі. Цивільні позови у кримінальному проваджені не пред`явлено. Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає скасуванню у відповідності до положень ч.4 ст. 174 КПК України. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 174, 349, 368, 370-371, 373-374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік і поклавши на нього такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого - не застосовувати.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у справі за проведення судових експертиз на загальну суму 12 479 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 60 коп.

Скасувати арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 05.11.2025 у справі № 334/9283/25 (провадження № 1-кс/334/2746/25), - на автомобіль ВАЗ 211340, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 .

Речові докази:

- автомобіль ВАЗ 211340, номерний знак НОМЕР_1 , вилучений 30.10.2025 під час огляду дорожньо-транспортної пригоди, та переданий до спеціального майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Запорізькій області - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- чорну сумку через плече з особистими речами потерпілої ОСОБА_6 , яку упаковано до спецпакету з маркуванням QNY0083611 та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 - залишити йому як власнику;

- DVD-R диск на якому збережено відеозапис з камери відеоспостереження, що встановлена на фасаді будівлі ТОВ "Н.С.В." за адресою: вул. Космічна, 81, м. Запоріжжя - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1