Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №522/6727/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1383/26

Справа № 522/6727/24

Головуючий у першій інстанції Павлик І. А.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеса Клінік»

представник відповідача - Левіт Віктор Семенович

третя особа - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Криворучко Вікторії Олегівни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року, ухвалене у складі судді Павлик І.А., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом адвоката Криворучко Вікторії Олегівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса Клінік», третя особа ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії,-

установив:

Короткий зміст позовних вимог.

29.04.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява адвоката Криворучко В.О. та ОСОБА_2 до ТОВ «Одеса Клінік» про визнання протиправною бездіяльності.

В обґрунтування позову позивачі вказують, що 21.02.2024 між Адвокатським об`єднанням «Консалтингова фірма «Домінанта» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги № 24-01, за яким Об`єднання зобов`язалось надавати правову допомогу клієнту направлену на отримання висновку судово-медичної експертизи клієнта. Задля виконання Договору, 22.02.2024 директору ТОВ «Одеса Клінік» адвокатом Криворучко В.О. було надіслано адвокатський запит № 02-03/24 з проханням надати належним чином засвідчену копію медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 та копію медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що зазначений адвокатський запит був отриманий відповідачем 05.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, проте на час звернення до суду з даним позовом ТОВ «Одеса Клінік» відповіді так і не надало, що є порушенням прав адвоката, визначених ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позивачі просили суд зобов`язати ТОВ «Одеса Клінік» (ЄДРПОУ: 44560639) надати адвокату Криворучко В.О. та ОСОБА_2 медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса Клінік», третя особа ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції виходив з того, що адвокат Криворучко В.О. звертаючись до ТОВ «Одеса Клінік» з адвокатським запитом про надання документів, діяла в інтересах свого клієнта ОСОБА_2 , отже враховуючи ненадання відповідачем запитуваних документів, захисту підлягає право саме клієнта, інтереси якого адвокат представляє, натомість право адвоката у такому випадку не порушується, а відтак не підлягає захисту окремо від клієнта.

Доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із вказаним рішенням 15 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати ТОВ «Одеса Клінік» надати адвокату Криворучко Вікторії Олегівні медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_2 та медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_2 .

Скаржник не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вважає, що право адвоката звертатися з адвокатськими запитами з метою отримання інформації кореспондує з обов`язком особи, якій було направлено адвокатський запит, надати таку інформацію саме адвокату, а не його клієнту, тому саме в адвоката виникає окреме від свого клієнта право на запитувану інформацію.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що за адвокатським запитом не витребовувалася інформація у ТОВ «Одеса Клінік», а було витребувано належним чином засвідчені копії медичної картки стаціонарного хворого та медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто документ та інформація є різними поняттями.

Також, на думку скаржника, застосована судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні практика Верховного Суду не є релевантною до спірних правовідносин. Тому, з огляду на викладене в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року.

Щодо явки сторін.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду. В судове засідання з`явились позивач та в режимі відеоконференції представник відповідача, та надали свої пояснення.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія прийшла до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовою колегією встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Криворучко В.О. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю за № 756 від 23.07.2012.

21.02.2024 між Адвокатським об`єднанням «Консалтингова фірма «Домінанта» та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги з № 24-01, за умовами якого Об`єднання зобов`язалось надавати правову допомогу клієнту направлену на отримання висновку судово-медичної експертизи клієнта.

За правилами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

В матеріалах справи наявний ордер серії ВН № 1359172 від 26.04.2024, виданий Адвокатським об`єднанням «Консалтингова фірма «Домінанта», в якому зазначено, що Брайловській І.В. від імені Об`єднання правову допомогу надає адвокат Криворучко В.О., на підставі договору про надання правової допомоги від 21.02.2024 № 24-01.

22.02.2024 адвокат Криворучко В.О. звернулась до ТОВ «Одеса Клінік» з адвокатським запитом № 02-03/24, в якому зазначила, що проводить збір доказів для подачі до суду позову з метою захисту прав і законних інтересів ОСОБА_2 для чого необхідно провести судово-медичну експертизу, та просила надати належним чином засвідчені копію медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та копію медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту адвокатського запиту вбачається, що адвокатом до адвокатського запиту були додані додатки: завірені копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру, а також оригінал згоди ОСОБА_2 на отримання відомостей, що складають лікарську таємницю.

Зі змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ТОВ «Одеса Клінік» отримало адвокатський запит ОСОБА_1 05.03.2024.

ТОВ «Одеса Клінік» не заперечує той факт, що не надсилало відповіді на адвокатський запит ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову зазначив, що адвокат Криворучко В.О. звертаючись до ТОВ «Одеса Клінік» з адвокатським запитом про надання документів, діяла в інтересах свого клієнта ОСОБА_2 , отже враховуючи ненадання відповідачем запитуваних документів, захисту підлягає право саме клієнта, інтереси якого адвокат представляє, натомість право адвоката у такому випадку не порушується, а відтак не підлягає захисту окремо від клієнта.

Проте з вказаними висновками апеляційний суд не погоджується та вважає за необхідне заначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог частини першої статті 285 ЦК України повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров`я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров`я.

Аналогічні положення містяться у статті 39 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон № 2801-XII).

Згідно з вимогами частини першої статті 39 Закон № 2801-XII пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров`я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров`я.

Згідно зі статтею 39-1 Закону № 2801-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Відповідно до вимог статті 40 Закону № 2801-XII медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

З аналізу вказаних нормативних актів вбачається, що медичною таємницею є: факт звернення людини до лікувального закладу за медичною допомогою; стан здоров`я людини; діагноз; обставини, що передували захворюванню або спровокували його, функціональні особливості організму; шкідливі звички, особливості психіки, майновий стан, інші відомості, отримані при медичному обстеженні, зокрема інформація про сімейне, інтимне життя людини, а також про стан здоров`я родичів, близьких пацієнта. Тобто під визначення медичної таємниці підпадають абсолютно всі аспекти, що стосуються здоров`я пацієнта. Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник або інші особи, яким у зв`язку з виконанням їхніх професійних чи службових обов`язків стало відомо про хворобу, не має права розголошувати як медичну, так і немедичну інформацію про стан здоров`я людини. Такі особи не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною чи юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

У преамбулі Закону України «Про інформацію» зазначено, що цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року № 5-зп щодо офіційного тлумачення положень статті 23 Закону України «Про інформацію» вказано, що треба розуміти так, що кожна особа має право знайомитись з зібраною про неї інформацією в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях, якщо ці відомості не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Медична інформація, тобто свідчення про стан здоров`я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі і про наявність ризику для життя і здоров`я, за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, тобто інформації з обмеженим доступом. Лікар зобов`язаний на вимогу пацієнта, членів його сім`ї або законних представників надати їм таку інформацію повністю і в доступній формі.

Крім того, у зазначеному рішенні Конституційного Суду України вказано, що у випадках відмови в наданні або навмисному приховуванні медичної інформації від пацієнта, членів його сім`ї або законного представника вони можуть оскаржити дії чи бездіяльність лікаря, звернувшись безпосередньо до суду або медичного закладу чи органу охорони здоров`я.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 28 квітня 2009 року заява № 32881/04 у справі «К. Х. та інші проти Словаччини» вказав, що скарга, яка є предметом розгляду, стосується здійснення заявницями свого права на ефективний доступ до інформації про стан їхнього здоров`я, у тому числі стан репродуктивного здоров`я. Ця інформація пов`язана з їхнім приватним і сімейним життям у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що була в цьому випадку порушена.

ЄСПЛ дотримується позиції, що реалізація права на повагу до особистого та сімейного життя, передбаченого статтею 8, повинна бути практичною й ефективною, Суд дотримується думки, що такий позитивний обов`язок повинен бути розширений, зокрема у справах, подібних до тієї, що є предметом цього розгляду, коли йдеться про персональні дані, щоб уможливити виготовлення копій документів з персональними даними («К. Х. та інші проти Словаччини» № 32881/04, 28 квітня 2009 року, п.47).

Така правова позиція ЄСПЛ, що у відповідності до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами при розгляді справ як джерело права, вирішила проблему щодо коректного розуміння обов`язку компетентних органів із забезпечення здійснення права людини на медичну інформацію в аспекті отримання копій медичних документів.

Відповідно до вимог статті 2 та частини другої статті 4 Закону України «Про захист персональних даних», щоб отримати персональні дані, зокрема копії медичної документації, пацієнт подає запит щодо доступу до персональних даних власникові бази персональних даних (чи розпоряднику - відповідно до договору, укладеному в письмовій формі з власником), якими є заклади охорони здоров`я усіх форм власності.

Таким чином, ОСОБА_2 має право у відповідності до вимог статті 285 ЦК України, статей 21, 23 Закону України «Про інформацію», статей 29, 29-1 Закону «№ 2801-XII», статей 2, 4 Закону України «Про захист персональних даних» отримати медичну інформацію стосовно себе та інформацію, про прізвище, ім`я та по батькові лікаря, його кваліфікаційний рівень тощо.

Якщо дану інформацію бажає отримати адвокат, який діє в інтересах свого довірителя, як в даному випадку, то основним інструментом для отримання медичної інформації адвокатом є адвокатський запит. Для того, щоб адвокату отримати відповідь, потрібно: надати згоду клієнта на отримання та розповсюдження (збирання, використання тощо) персональної інформації про стан здоров`я клієнта; надати адвокатський запит; підтвердити свої повноваження щодо отримання такої інформації відносно клієнта та підтвердити свої повноваження як адвоката ( надати копію свідоцтва та ордера).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об?єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Отже, право адвоката звертатися з адвокатськими запитами з метою отримання інформації кореспондує з обов`язком особи, якій було направлено адвокатський запит, надати таку інформацію саме адвокату, а не його клієнту.

Таким чином, саме у адвоката виникає окреме від права свого клієнта права на запитувану інформацію.

У свою чергу, до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Слід також зазначити, що за правилами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. А ч. 1 ст. 4 Закону України «Про інформацію» до суб?єктів права на інформацію відносить фізичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

3 наведеного вбачається, що адвокат як фізична особа є окремим суб?єктом права на інформацію.

Криворучко В.О. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю за № 756 від 23.07.2012.

21.02.2024 між Адвокатським об`єднанням «Консалтингова фірма «Домінанта» та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги з № 24-01, за умовами якого Об`єднання зобов`язалось надавати правову допомогу клієнту направлену на отримання висновку судово-медичної експертизи клієнта. В матеріалах справи наявний ордер серії ВН № 1359172 від 26.04.2024, виданий Адвокатським об`єднанням «Консалтингова фірма «Домінанта», в якому зазначено, що ОСОБА_2 від імені Об`єднання правову допомогу надає адвокат Криворучко В.О., на підставі договору про надання правової допомоги від 21.02.2024 № 24-01.

Зі змісту адвокатського запиту вбачається, що адвокатом до адвокатського запиту були додані додатки: завірені копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру, а також оригінал згоди Брайловської І.В. на отримання відомостей, що складають лікарську таємницю.

Колегія суддів звертає увагу, що якщо адвокатський запит містить вимогу про надання конфіденційної інформації про особу, наявність згоди такої особи на поширення (передачу) такої інформації є обов`язковою, крім випадків надання інформації в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Тому, колегія суддів аналізуючи додатки до адвокатського запиту, а саме оригінал згоди ОСОБА_2 на отримання відомостей, що складають лікарську таємницю, вбачає, що ОСОБА_2 уповноважила свого представника на збирання конфіденційної інформації стосовно себе як представника на підставі укладеного між ними 21.02.2024 року договору про надання правової допомоги.

Відповідно ТОВ «Одеса Клінік» були відсутні підстави для відмови в наданні інформації на адвокатський запит або ігноруванні адвокатського запиту адвоката Криворучко В.О., а тому на відповідача слід покласти зобов`язання надати запитувану адвокатом інформацію з дотриманням вимог законодавства.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право отримати копії документів на адвокатський запит, надісланий до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно на відміну від адвоката, клієнт не наділений правом на отримання копій документів на адвокатський запит, надісланий до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно суд першої інстанції наводячи в своєму рішенні висновки, що саме клієнт має суб`єктивне право на отримання запитаних за адвокатським запитом документів, суд, нехтуючи приписами ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» фактично ототожнює адвоката з клієнтом, наділяючи саме клієнта правами адвоката.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку проте, що право адвоката у даному випадку не порушується, а відтак не підлягає захисту окремо від клієнта.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування оскаржуваного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 26 листопада 2024 року, і ухвалення у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зобов`язати ТОВ «Одеса Клінік» надати адвокату Криворучко В.О. медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_2 та медичну карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 ..

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила що для виконання договору з клієнтом буде достатньо належним чином завірених копій документів.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір необхідно компенсувати позивачу за рахунок держави, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За подання позовної заяви позивач повинна була сплатити судовий збір у розмірі 1211,20, за подання апеляційної скарги потрібно було сплатити судовий збір у розмірі 1816,80 грн., однак позивачка була звільнена від сплати судового збору.

Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу адвоката Криворучко Вікторії Олегівни - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов адвоката Криворучко Вікторії Олегівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса Клінік», третя особа ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати ТОВ «Одеса Клінік» (ЄДРПОУ: 44560639) надати адвокату Криворучко Вікторії Олегівні медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ТОВ «Одеса Клінік» (ЄДРПОУ 44560639) на користь держави понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко