Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №743/222/26 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/222/26

Провадження №1-кп/743/32/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в селищі Ріпки, обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12026275470000004 від 19.01.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився в селі Маньки Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, неодруженого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого (з урахуванням положень статті 89 КК України),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164

КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 згідно рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22.06.2015 (справа №743/591/15-ц) зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання 3 дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.05.2015, до досягнення старшою дитиною ОСОБА_7 повноліття, тобто до 18 липня 2025 року. Після 18 липня 2025 року, згідно частини 3 статті 183 Сімейного кодексу України, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

ОСОБА_2 , достовірно знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання дітей, всупереч вимогам, зазначеним у рішенні суду, умисно, систематично, безперервно, починаючи з грудня 2024 року, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи намір, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , добровільно кошти на утримання дітей не виплачує, заходи для погашення заборгованості, що утворилась не приймає, жодним чином не приймає участі у вихованні та розвитку дітей. Поряд з цим, будучи працездатним, не звернувся до органів Державної служби зайнятості, як такий, що шукає роботу, що свідчить про його бездіяльність, самостійно офіційну роботу не шукав, ніде працевлаштований не був, про суму тимчасових заробітків та інших джерел доходів державного виконавця не повідомляв, чим свідомо вчиняв дії, спрямовані на умисне злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Внаслідок цього, починаючи з грудня 2024 року, станом на 18 липня 2025 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 в розмірі 15188,30 гривень (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят вісім гривень тридцять копійок), а також станом на 31 грудня 2025 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 в розмірі 23553,65 гривень (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят три гривні шістдесят п`ять копійок) та ОСОБА_6 в розмірі 23553,65 гривень (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят три гривні шістдесят п`ять копійок), а загальна сума заборгованості по сплаті аліментів становить 61695,62 гривень (шістдесят одна тисяча шістсот дев`яносто п`ять гривень шістдесят дві копійки), що сукупно складає суму виплат більше як за три місяці відповідних платежів.

Вказані протиправні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за частиною 1 статті 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Зазначені обставини не оспорюються учасниками судового провадження, про що зазначено у письмовій заяві обвинуваченого від 24.02.2026, складеній у присутності захисника, письмовій заяві законного представника потерпілих ОСОБА_3 від 24.02.2026, письмовій заяві потерпілого ОСОБА_5 , складеній в присутності законного представника потерпілого ОСОБА_3 від 24.02.2026, письмовій заяві потерпілого ОСОБА_6 , складеній в присутності законного представника потерпілого ОСОБА_3 від 24.02.2026, письмовій заяві потерпілої ОСОБА_4 , складеній в присутності законного представника потерпілої ОСОБА_3 від 24.02.2026.

Зі змісту цих заяв також вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, йому та законному представнику потерпілих роз`яснено зміст обмежень права апеляційного оскарження.

Згідно з частиною 3 статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Прокурор, відповідно до вимог частини 1 статті 302 КПК України, в обвинувальному акті заявив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

За вказаних обставин, згідно з частиною 1 статті 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 2982 цього Кодексу, невідкладно, вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість за пред`явленим йому обвинуваченням, не оспорює встановлених досудовим розслідуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КК України, згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вчинене обвинуваченим діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за частиною 1 статті 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Відтак, своїми протиправними діями ОСОБА_2 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 КК України.

Відповідно до статті 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого, який з урахуванням положень статті 89 КК України раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, свою вину беззаперечно визнав, його вік, стан здоров`я (згідно наявних даних на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП «Ріпкинська центральна лікарня» Ріпкинської селищної ради не перебуває), негативну характеристику за місцем проживання, проходження строкової військової служби у складі військової частини НОМЕР_2 в період з 01.06.2001 по 15.01.2002.

Суд також враховує відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання винного, відсутність офіційного доходу, у зв`язку з чим суд вважає за можливе призначити йому покарання за частиною 1 статті 164 КК України у виді громадських робіт в межах санкції частини 1 статті 164 КК України.

Речові докази відсутні.

Витрати процесуального характеру відсутні.

Запобіжний захід не обирався та обранню не підлягає.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`явлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто) годин.

Копії даного вироку надіслати учасникам судового провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_8