Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №740/5109/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5109/25

Провадження № 2/740/184/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участі секретаря судового засідання Хомінець Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про визнання батьківства,

установив:

У вересні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати відповідача ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні зміни до її актового запису про народження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 . Відомості про батька дитини були внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто за прізвищем матері, без встановлення фактичного батьківства.

Із 2005 року позивачка перебувала у фактичних сімейних відносинах з ОСОБА_2 , а з 2007 року вони спільно проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та підтримували сімейні відносини. Дитина народилася у період спільного проживання сторін. Після народження дитини ОСОБА_2 визнавав себе її батьком, брав участь у її вихованні, матеріально допомагав, підтримував зв`язок з дитиною, що підтверджується письмовими доказами, фотоматеріалами, листуванням та іншими доказами, наданими суду. Факт спільного проживання підтверджується довідкою № 577 від 06.03.2025, виданою Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради.

09.10.2024 ОСОБА_2 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу.

У березні 2025 року позивачка отримала сповіщення про те, що 10.02.2025 ОСОБА_2 зник безвісти після штурмових дій противника на позиції поблизу н. п. Запоріжжя Покровського району Донецької області.

У картці соціально-психологічного вивчення кандидата для проходження військової служби за мобілізацією в ЗСУ ОСОБА_2 зазначив позивачку як свою дружину, а ОСОБА_4 як свою дитину.

28.04.2025 ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника на утримання ОСОБА_4 , оскільки в її свідоцтві про народження прізвище годувальника зазначено ОСОБА_5 , що не відповідає прізвищу ОСОБА_6 згідно з поданими документами, зокрема витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка за захистом прав неповнолітньої дитини звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30 жовтня 2025 року 11-00 год., залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - військову частину НОМЕР_1 та Міністерство оборони України.

У подальшому підготовче засідання відкладено на 21 листопада 2025 року 09-30 год.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 листопада 2025 року продовжено строк підготовчого провадження у вказаній цивільній справі, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі амбулаторної молекулярно-генетичної експертизи, підготовче засідання відкладено на 23 грудня 2025 року 12-00 год.

У подальшому підготовче засідання відкладено на 22 січня 2026 року 12-00 год. за клопотанням позивачки.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 січня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 17 лютого 2026 року 11:00 год.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила задовольнити.

Третя особа - ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, врахувати висновок експертизи.

Представник третьої особи - в/ч НОМЕР_1 - Леоновець С. В. подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника в/ч.

У письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ГУ ПФУ в Чернігівській області - Левченко Ю. А. просила справу розглянути в її відсутність.

До суду надійшла заява представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - військової частини НОМЕР_1 - Леоновця С. В. про розгляд справи без його участі.

Інші заяви/клопотання відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, кожен окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Суд установив, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим 19 березня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області, її батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька ОСОБА_7 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до копії довідки № 577 від 06.03.2025, виданої Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дитиною ОСОБА_4 та з 2018 року - разом з цивільним чоловіком ОСОБА_2 , який тут зареєстрований.

Позивачка додала до позовної заяви спільні фотознімки відповідача та дитини, яку він забирав із пологового будинку, водив до школи, в домашньому побуті, на відпочинку (а. с. 37 - 43).

Згідно з копією сповіщення сім`ї № 443 від 03.03.2025, адресованого ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_1 , її чоловік, солдат ОСОБА_2 10.02.2025 зник безвісти після штурмових дій противника на позиції поблизу н. п. Запоріжжя Покровського району Донецької області.

Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області 28.04.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника на утримання ОСОБА_4 .

Згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 26 грудня 2025 року № 51348, наданим ТОВ «Мама папа», ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір`ю біологічного батька, тобто біологічною бабусею, дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складає 99,99999 % (а. с. 112 - 228).

Перебування ОСОБА_2 до цього часу в статусі зниклого безвісти підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 11.02.2026, наданим на запит суду.

Частиною 1 статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно з ч. 1ст. 128 СК України батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

За ч. 3ст. 128 цього Кодексу позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Отже, у ст. 128 СК України насамперед йдеться про «визнання», а не «встановлення» батьківства, адже визнання правовідношення як спосіб захисту ґрунтується на встановленні певних обставин. Відповідно до цього визнання батьківства судом можливе лише завдяки встановленню кровного споріднення між дитиною і певним чоловіком.

Як убачається зі ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має керуватися ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Статтею 134 СК України передбачено, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до абз. 12 п. 20 гл. 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18жовтня 2000 року № 52/5, (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000року за № 719/4940, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Ураховуючи вищенаведені обставини справи, результати висновку молекулярно-генетичного дослідження щодо визначення батьківства, здійсненого за допомогою, зокрема днк-матеріалу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - матері ОСОБА_2 , яка при цьому визнала факт батьківства його сина стосовно дитини ОСОБА_4 , про що подала до суду відповідну заяву, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивачка не заявляє вимог про стягнення з відповідача судових витрат, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 89, 247, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_3 , - батьком громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Ніжині Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Внести зміни до актового запису про народження № 171 від 17 березня 2011 року в Книзі реєстрації народжень, здійсненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, про народження ОСОБА_4 , зазначивши відомості про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, громадянин України, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко