Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №682/1408/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1408/25

Провадження № 2/682/18/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Маршал І.М.,

секретаря судових засідань Захарчук С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в обгрунтування якого вказував, що 21.05.2024 близько 23 год. 45 хв., водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Церковній в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, зі сторони вулиці Соборності в напрямку вулиці Б. Хмельницького, поблизу будинку № 43, порушив та не дотримався вимог пунктів 1.3, 1.5., 2.3б), 2.3.д) Правил дорожнього руху, здійснюючи рух по ділянці вказаної автодороги та під час виконання маневру поворот ліворуч, в порушення вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, не надав дорогу мотоциклу марки "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, внаслідок чого допусти зіткнення бічною правою частиною автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , із передньою частиною мотоцикла марки "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок даної ДТП водій ОСОБА_3 та пасажир ОСОБА_4 мотоцикла марки "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримали тілесні ушкодження, які перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. За фактом ДТП було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 21.05.2024 року за № 12024244000000847. 10.09.2024 ОСОБА_2 було оголошено підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Позивач вказує, що наявність обгрунтованої підозри відповідача повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Однак, 12.09.2024 року ОСОБА_2 оголошено в міжнародний розшук. Позивач ОСОБА_1 є батьком загиблого ОСОБА_4 , якому у зв`язку зі смертю сина спричинена значна та непоправна моральна шкода через перенесені моральні страждання та тих нескінченних стражданнях, що будуть переслідувати його довготривалий час та які продовжують тривати на даний час і ніколи не закінчаться та пов`язаними з цим вимушеними істотними змінами у життєвих стосунках позивача. Сам факт втрати сина вніс непоправні зміни в подальше життя позивача, який є пенсіонером і загиблий син був опорою в його житті та надією на допомогу в стрості. Передчасна смерть рідної людини спричинила позивачу біль, смуток та страждання. Позивач оцінює свою моральну шкоду у зв`язку із наслідками вказаної події у 600 000 грн.

Позивач вказує, що зважаючи на те, що станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ "СК "Євроінс Україна" відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 568 000 гривень з розрахунку 600 000 - 32 000, яка залишається невідшкодованою та в силу вимог ст. 1194 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача, а тому позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача вказаний розмір моральної шкоди спричиненої смертю його сина внаслідок ДТП з вини відповідача.

Сторона позивача клопотала здійснити розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про день та час судового розгляду в судове засідання не зявився

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із наявних копій матеріалів кримінального провадження № 12024244000000847 від 21.05.2024 року судом встановлено, що 21.05.2024 близько 23 год. 45 хв., водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Церковній в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, зі сторони вулиці Соборності в напрямку вулиці Б. Хмельницького, поблизу будинку № 43, порушив та не дотримався вимог пунктів 1.3, 1.5., 2.3б), 2.3.д) Правил дорожнього руху, здійснюючи рух по ділянці вказаної автодороги та під час виконання маневру поворот ліворуч, в порушення вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, не надав дорогу мотоциклу марки "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, внаслідок чого допусти зіткнення бічною правою частиною автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , із передньою частиною мотоцикла марки "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок даної ДТП водій ОСОБА_3 та пасажир ОСОБА_4 мотоцикла марки "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримали тілесні ушкодження, які перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

За вказаним фактом ДТП 21.05.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024244000000847 за ч. 3 ст. 286 КК України.

Так, відповідно до висновку експерта № 433 від 16.07.2024 року причиною смерті ОСОБА_4 є черепно-мозкова травма (перелом кісток основи та склепіння черепа, крововиливи над та під твердою оболонкою в скронево-тім`яній ділянці зліва, крововиливу під м`які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочка), що ускладнилась розвитком гнійного менінгіту).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-24/6558-ІТ від 06.06.2024 року зіткнення між автомобілем "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоциклом "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , могло відбутись в межах смуги руху вулиці Церковної у напрямку вулиці Соборності. Визначити конкретне розташування місця зіткнення, як геометричну точку відносно елементів проїзної частини не вдається за можливе через недостатність слідової інформації. В момент первинного контакту мотоцикл "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , контактував передньою частиною із правою бічною частиною автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , повздовжня вісь мотоцикла "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , могла розташовуватись під кутом близько 120 + (-) 10 градусів до повздовжньої осі автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Встановити конкретне зіткнення кута між поздовжніми осями транспортних засобів в момент первинного контакту не представилось за можливе через контруктивні особливості мотоцикла. Визнатичи взаємне розташування транспортних засобів відносно елементів дороги не видалося за можливе зважаючи на відсутність достатнього комплексу трасологічних ознак у зафіксованій слідовій інформації.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-24/9675-ІТ від 30.08.2024 року у дорожньо-транспортній пригоді, яка досліджувалась, водій мотоцикла "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 виконуючи вимоги п.124.4, 12.3 Правил дорожнього руху, не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з моменту виникнення йому небезпеки для руху. У даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , з технічної точки зору, мав можливість запобігти зіткненню з мотоциклом "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом належного виконання з його боку нормативних вимог п. 10.4, 10.1 Правил дорожнього руху. У даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.4., 10.1, Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок даної ДТП пасажир мотоцикла марки "Forte", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті. Факт смерті ОСОБА_4 відтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 10.12.2024 року (повторно).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув за обставин вказаної ДТП є сином позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 .

Відповідача по справі з вини якого сталась вказана ДТП 12.09.2024 року оголошено в міжнародний розшук.

Позивачу ОСОБА_1 в зв`язку з загибеллю його сина ОСОБА_4 спричинено тяжкі моральні страждання, які є нескінченними, що будуть переслідувати позивача тривалий час та ніколи не закінчаться, а також з пов`язаними з цим вимушеними істотними змінами у життєвих стосунках позивача. Сам факт втрати сина вніс непоправні зміни в подальше життя позивача, який є пенсіонером і загиблий син був йому опорою в житті та надією на допомогу в стрості. Передчасна смерть рідної людини спричинила позивачу біль, смуток та страждання.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відсутність обвинувального вироку чи наявність постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи не звільняє відповідача від обов`язку доказування своєї невинуватості. Таким чином, закон зобов`язує саме відповідача довести, що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, було спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, у тому числі, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (частина друга статті 1167 ЦК України).

Частиною другою статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли, на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких - і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Аналіз положень статей 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Отже, положення статей 1187, 1188 ЦК України є спеціальними щодо статті 1167 ЦК України, тому за загальним правилом перевага у вирішенні спору має надаватися спеціальним нормам.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13.

Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається.

Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає і за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили.

Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою статті 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода може бути завдана як власникам (володільцям), наприклад, транспортних засобів, так і третім особам, зокрема пасажирам, пішоходам.

Припис частини другої статті 1188 ЦК України застосовний за таких умов: 1) відбулася взаємодія джерел підвищеної небезпеки; 2) потерпілим від неї є інша особа, ніж власники (володільці), наприклад, транспортних засобів; 3) ці власники (володільці) завдали шкоди потерпілому спільно, тобто поведінка кожного із них була неправомірною (зокрема, у разі порушення кожним певних ПДР, що призвело до взаємодії джерел підвищеної небезпеки та завдання внаслідок цього шкоди третій особі).

Тобто встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов`язку з відшкодування шкоди. Тоді їхня вина у завданій потерпілому шкоді не має значення, і вони зобов`язані відшкодувати цю шкоду незалежно від такої вини.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункти 36-41, 55.1).

Таким чином, враховуючи принцип розумності та справедливості, факт втрати позивачем найріднішої для нього людини - сина, суд вважає за обгрунтоване позов задоволити, стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди спричиненої загибелю сина 568 000 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1188 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 568 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.