Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №676/6234/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/6234/25

Номер провадження 2/676/715/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді – Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Райтаровського В.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Рудик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що у 2020 році його було обрано уповноваженою особою будинку АДРЕСА_1 . Як колишній старший педагог – організатор міськжитлового управління він розпочав у дворі для дітей будувати столик для настільних ігор, тенісний стіл, турнік, лавочки, майданчик, пісочницю. Разом з міським головою відкрили спортивний майданчик для мікрорайону міста. У зв`язку із тим, що в його будинку є боржники, які не сплачують послуги він запропонував управителю звернутись на них до суду. Після цього, розпочались постійні образи та сварки з боку відповідача; розпочалось знищення майданчика, демонтаж шахового столу. Крім того, ОСОБА_1 були завезені шини і встановлені на майданчик, з метою не встановлення тренажерів; також відповідачем був знищений квітник. 29 липня 2025 року йому стало відомо від представника міськвиконкому, що відповідач зібрала підписи на підтримку знищення тенісного майданчику для бадмінтону, через, що він отримав гіпертонічний криз і потрапив до лікарні. Він є інвалідом ІІ групи, за останній рік тричі лежав в лікарні, щомісяця відвідує кардіолога з метою відновлення свого стану здоров`я. Таким чином, окрім матеріальної шкоди йому було завдано і моральну шкоду в наслідок неправомірних дій відповідача.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду в сумі 5000 грн. та моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, а також додав, що з боку відповідача ОСОБА_1 здійснюються постійні знущання та доведення його до інфаркту.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася; її представник адвокат Рудик В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, у зв`язку із їх безпідставністю та недоведеністю, оскільки жодного доказу який би свідчив про протиправність дій відповідача не надано, долучені чеки взагалі не відносяться до суті та предмету спору.

Суд, заслухавши сторін по справі, дослідивши письмові докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до виписки –епікриза картки стаціонарного хворого №1990 від 29.04.2024 року ОСОБА_2 пройшов лікування в стаціонарному відділенні інвазивної кардіології та інтервенційної радіології з 23.04.2024 року по 29.04.2024 року.

Із виписки із медичної карти амбулаторного хворого №2/3528/25 від 13.08.2025 року комунального некомерційного підприємства «Кам`янець-Подільська міська лікарня» ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 06.08.2025 року по 13.08.2025 року у зв`язку із тривалою гіпертонічною хворобою.

Згідно копії заяви ОСОБА_2 , яка отримана Кам`янець-Подільською міською радою 01.12.2023 року зазначено про невиконання рішення секретарем Кам`янець-Подільської міської ради Шелепницькою І. щодо встановлення тенісного столу.

З відповіді Кам`янець-Подільської міської ради від 16.01.2024 року, яка адресована ОСОБА_3 слідує, що 10.01.2024 року КП «УК «Добробут» встановлено тенісний стіл на попередньому місці на якому він був встановлений у 2020 році.

Відповідно до листа ОСОБА_2 , адресованого Кам`янець-Подільській міській раді від 03.11.2023 року зазначено, що після офіційного відкриття спортивного майданчика в дворі по АДРЕСА_1 провокатори знищили шаховий столик, пісочницю, квіти, вимагає від ЖЕК відновити тенісній стіл, який встановила міська влада.

З відповіді Кам`янець-Подільської міської ради від 16.08.2021 року, яка адресована ОСОБА_3 слідує, що влаштування одинарного турніка у дворі житлового будинку по АДРЕСА_1 , заплановано у вересні поточного року.

Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 від 18 січня 2024 року адресованої начальнику Кам`янець-Подільського РУП на його заяви, йому надано відповідь про те, що не здобуто відомостей правопорушення, вимагає відеозвіт замовників та свідків вандалізму, оскільки він подав до суду позовну заяву.

З відповіді Кам`янець-Подільської міської ради від 23.10.2021 року, яка адресована ОСОБА_3 слідує, що влаштування бетонних площадок біля тенісного стола в дворі житлового будинку по АДРЕСА_1 , розглянуто. Роботи вказані у зверненні заплановано виконати до 15 листопада поточного року за сприятливих погодних умов.

Відповідно до копій заяв ОСОБА_2 від 08.12.2021 року та 22.09.2021 року, які адресовані міському голові Кам`янець-Подільської міської ради в яких просить організувати контроль з боку державних контролюючих органів щодо встановлення відпрацюючих шин на майдинчику «Спортландія» без дозволу КП «Добробут» у дворі будинку АДРЕСА_2 ; дати розпорядження про усунення шин з дитячого спортивного майданчику; заборонити переміщувати дитячий комплекс «Тустань 1» з місця, на якому він був установлений у 2020 році; просить встановити цементну стяжку біля тенісного столу.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, подан им відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частина 2 ст. 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Проте саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Подібні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року по справі № 61/8496/15-ц,

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Тлумачення частин першої та другої статті 1166 ЦК України свідчить, що презумпція вини особи має бути спростована тільки за умови, якщо буде встановлено, що саме внаслідок дій або бездіяльності конкретної особи завдано шкоди. Такий висновок підтверджується використання словосполучення «особа, яка завдала шкоди».

Тому тільки за умови встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправної поведінки та вини (Окрема думка судді Верховного Суду Крата В.І. від 06 березня 2019 року у справі №522/1781/16-ц).

Незважаючи на те, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме особою, до якої пред`явлено позов.

Предметом спору у даній справі з якою позивач ОСОБА_2 звернувся до суду є відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 , за твердженням позивача, внаслідок неправомірного демонтажу шахового столу із майданчика відповідачкою та знищення квітника.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем ОСОБА_2 не надано суду жодного належного та допустимого доказу, якими б підтверджувалось, що саме протиправними діями ОСОБА_1 завдано шкоди дитячому майданчику, зокрема демонтаж шахового столу та знищення квітника.

Суд звертає увагу, що ні позовна заява, ні долучені до неї письмові докази не містить викладення обставин щодо того, які саме пошкодження завдано дитячому майданчику по АДРЕСА_1 , і що саме внаслідок протиправних дій відповідача здійснено демонтаж шахового стола та квітника.

Також, суд констатує, що у справі відсутні докази на підтвердження наявності збитку та його розміру. Як вбачається із позовної заяви, позивач оцінив завдану матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн., однак не надав жодних доказів щодо їх розміру, а також докази того, що саме відповідач її спричинила або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати цю шкоду.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вини і за відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає, тому врахувавши наведене та оцінивши зібрані докази, суд встановив відсутність складу цивільного правопорушення, що може бути підставою для стягнення шкоди, адже позивачем ОСОБА_2 не доведено, що шаховий стіл із дитячого майданчику будинку АДРЕСА_1 та квітник належить позивачу, і що саме внаслідок протиправних дій відповідача з його демонтажу, позивачу завдано шкоди та наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача.

При цьому, встановлення прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в сумі 5000 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000 грн., у зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої вказаної статті до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом частин першої третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідачем ОСОБА_1 заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 4500 грн.

За матеріалами справи, витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правничої допомоги №091/25 від 03.11.2025 року укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Рудик В.В., додатковою угодою про надання правничої допомоги №091/25 від 03.11.2025 року, актом виконаних робіт від 20 січня 2026 року з детальним обґрунтуванням наданих послуг: вивчення матеріалів справи, консультація клієнта – 1500 грн., участь у судових засіданнях - 3000 грн. (3 засідання х 1000), що на загальну суму становить 4500 грн.

Обсяг наданих послуг представником відповідача адвокатом Рудик В.В. в судових засіданнях, підтверджується протоколами судових засідань, звукозаписами до них, з яких слідує, що судові засідання за участю адвоката Рудик В.В., яка представляла інтереси відповідача ОСОБА_1 відбулися 10.12.2025 року та 26.02.2026 року (2 засідання х 1000).

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 3500 грн. підтверджуються відповідними документами та участю представника відповідача у судових засіданнях, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому із позивача ОСОБА_2 слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу відповідачем ОСОБА_1 в сумі 3500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 258, 274, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні позовуОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_3 .

відповідач -ОСОБА_1 , зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_4 .

Дата складення повного судового рішення - 27.02.2026 року.

Суддя І.О. Пилипенко