Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №607/24521/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2026 Справа №607/24521/25 Провадження №2-а/607/18/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Базана Л.Т., за участю секретаря судового засідання Гоцак І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, за ч.3 ст. 210-1 КУпАП №61/3546 від 11.11.2025, посилаючись на те, що стосовно нього було винесено спірну постанову за те, що він перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з`явився для проходження ВЛК. Вказане у постанові не відповідає дійсності, оскільки він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчасно оновив дані, що підтверджується витягом, сформованими 09.10.2025, що долучений до позовної заяви, із додатку Резерв +, та в нього є відстрочка від мобілізації на підставі п.9 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до звершення мобілізації. Пояснив, що жодних повісток про явку до ТЦК для проходження ВЛК він не отримував. Крім цього, вказав, що і протокол і спірна постанова були складені в один день, що позбавило його можливості скористатися правничою допомогою та правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

28.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, будучи належним чином сповіщений про зміст позовної заяви та відкриття провадження у справі, не скористався правом на подачу відзиву.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, що, відповідно до частини 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідно до постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 61/3546 від 11.11.2025 ОСОБА_2 (надалі спірна постанова), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вказаній постанові зазначено те, що під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 з 26.05.1993 року перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Та є порушником військового обліку з 04.08.2025 року. Із наявних у ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК. Громадяни зобов`язані самостійно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_2 або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервісті з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду. У зв`язку з вищевказаним, ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування у газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-VІІ та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог абз.5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.п.1,2 п.1 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року зі змінами).

Таким чином, Відповідач вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 11.11.2025 №60/4384, який було складено стосовно ОСОБА_1 вбачаються обставини аналогічні Постанові.

Як вбачається із копії електронного військово-облікового документа Резерв+, ОСОБА_3 дані уточнив та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також у цьому документі містяться відомості про адресу проживання ОСОБА_1 та його номер телефону, а також відомості про те, що ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації на підставі п.9 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до звершення мобілізації.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позовну заяву, а також доказів, які могли б спростовувати твердження позивача, наведені у позовній заяві про скасування спірної постанови, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Так, згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

На виконання вимог частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Так, статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09 травня 2024 №3696-IX (далі Закон № 3696-ІХ), який набув чинності 19 травня 2024, стаття 210-1 КУпАП викладені в такій редакції: «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.».

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (далі - Положення), у редакції чинній на момент винесення спірної постанови, Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_2, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ІНФОРМАЦІЯ_2, лікарями, які входять до складу ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Таким чином, Відповідач зобов`язаний був видати позивачу за рішенням керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за встановленою формою, при цьому Позивачу повинно було повідомлено місце і строк проходження такого медичного огляду та під особистий підпис роз`яснити наслідки відмови від такого огляду. Однак, доказів, які б підтверджували вказані обставини, Відповідачем суду не надано.

Як вбачається із позовної заяви, направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за встановленою формою, Позивачу не видавалось, його копія відсутня у матеріалах справи. Відповідач вказану копія направлення також не надав суду.

Крім цього, суд зауважує, що в силу вимог ст.279 КУпАП, розгляд кожної адміністративної справи, розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно із ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що в один і той де же день, а саме 11.11.2025 стосовно позивача було складено і протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП №60/4384 і спірну Постанову № 61/3546, що позбавило його можливості скористатися правничою допомогою та правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, в супереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суб`єкт владних повноважень у цій справі, який виніс оскаржувану постанову не виконав обов`язок доказування правомірності оскаржуваної постанови, оскільки, суду не надав жодних доказів на підставі яких винесено оскаржувану постанову, у тому числі належним чином завірене направлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду ОСОБА_1 , які б підтверджували обставини, наведені у спірній постанові.

Крім цього, суд також зазначає, що Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про дотримання ним вимог ст.ст. 279, 268 КУпАП. Адже розгляд справи відбувся в один день та одразу після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд констатує, що спірна постанова не містить даних про роз`яснення позивачу прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Підсумовуючи вище викладене в сукупності, суд доходить висновку, що Відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.

При цьому, суд вважає, що ефективним та достатнім способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача, із урахуванням повноважень суду, передбачених ст.286 КАС України, у даній справі є скасування спірної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн., а відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 132, 134, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити. Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №61/3546 від 11.11.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження у справі закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяЛ. Т. Базан