Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 01 березня 2026 р.
Справа: №336/997/26
Суддя: Боєв Є. С.
ЄУН справи: 336/997/26
Номер провадження: 1-кп/336/896/2026
ВИРОК
іменем України
02 березня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025087080000309 від 01.12.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка має середню освіту, незаміжньої, яка не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працевлаштованої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах, діючи в порушення вимог статей 25, 26 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», за допомогою додатку «Telegram» на форумі «ІНФОРМАЦІЯ_2» замовила особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон). В подальшому, 30 листопада 2025 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , продовжуючи умисел на придбання психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах, перебуваючи за адресою м. Запоріжжя вул. Панфьорова буд. 53, біля поштомату №43799 ТОВ «Нова Пошта», придбала, шляхом отримання поштового відправлення №20451307044928, полімерний пакет із речовиною білого кольору, яка згідно із висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №CE-19/108-25/26816-НЗПРАП від 05.12.2025 року є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), яку зберігала при собі у коробці із поштовим відправленням.
В період часу з 20 години 59 хвилин до 21 години 15 хвилин 30 листопада 2025 року в ході проведення огляду місця події біля буд. 53 по вул. Панфьорова у м. Запоріжжі, у присутності понятих ОСОБА_4 видала полімерний пакет із кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновками судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №CE-19/108-25/26816-НЗПРАП 05.12.2025 року є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено -4-ММС (4-метилметкатинон), маса якої складає 1,93568г (в перерахунку на основу), яку ОСОБА_4 зберігала без мети збуту.
Відповідно до Таблиці невеликих великих та особливо великих розмірах психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 №188, у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 №634, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за номером №512/4733, розмір 4-MMC (4-метилметкатинон) від 1,5 г до 15 г є великим.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються як кримінально правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 309 КК України - незаконнк придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах.
31.01.2026 між прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 та обвинуваченою за участі захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст.ст. 468, 472 Кримінального процесуального кодексу України.
В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні.
В угоді сторони також узгодили призначення підозрюваному покарання у виді 1 року позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, із покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому та його захиснику.
Розглядаючи, в порядку встановленому п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого
Так, відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про визнання винуватості дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, не заперечували проти затвердження даної угоди і призначення обвинуваченому узгодженого покарання та інші, передбачені угодою заходи.
Обвинувачена в судовому засіданні також просила суд вказану угоду затвердити, пояснила, що під час укладення угоди діяла добровільно, розуміє свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості, надає згоду на застосування узгодженого виду покарання.
Крім того, при вирішенні питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості суд враховує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні яких обвинувачена свою вину визнала, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
В ході судового розгляду встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання вини, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним, що характеризують особу обвинуваченого.
За частиною 5 статті 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених положеннями ст. 65 КК України, а тому вважає за можливе затвердити угоду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 31.01.2016 про визнання винуватості та призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженню не заявлений.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченій не обирався.
На підставі ст.ст. 122, 124 КПК України суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судово-хімічної експертизи у загальному розмірі 1782,80 грн.
Питання про речові докази вирішуються судом в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись вимогами ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 січня 2026 року, укладену між прокурором та обвинуваченою.
Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання строком на 1 рік, із покладенням обов`язків, визначених ч. 1 ст. 76 КК України:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на проведення судово-хімічної експертизи в розмірі 1782,80 гривень на користь держави.
Речовий доказ: психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС, масою 1,93568 г, що зберігається у відділенні поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua