Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №511/420/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/420/26

Номер провадження: 3/511/195/26

"24" лютого 2026 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С. І., секретаря судового засідання – Полихи Ю.О.

прокурора – Шивцова О.М.

особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеської області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку Одеської області, Великомихайлівський р-н., ст. Іванівка, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , провідного спеціаліста Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 02.07.1996 Великомихайлівським РВ УМВС України в Одеській області,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1, ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 , припиняючи з 11.03.2024 діяльність на посаді провідного спеціаліста Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - провідний спеціаліст Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі), будучи державним службовцем 9 рангу категорії «В та суб`єктом декларування відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб`єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 15.09.2025, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Процесуальні дії по справі.

Матеріали адміністративного протоколу №200/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 29.01.2026 року, відносно ОСОБА_1 , в діях якої вбачаються ознаки адміністративного корупційного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП надійшли до Роздільнянського районного суду Одеської області 10.02.2026 року.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена в провадження судді Гринчак С.І.

Позиції учасників

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні корупційного правопорушення визнала, покаялася та підтвердила обставини викладені в протоколі, зазначивши, що їй було відомо про необхідність при звільненні подати відповідну декларацію, але в наслідок сімейних обставин забулася і подала декларацію лише 15.09.2025 року.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що протокол складений з дотриманням вимог КУпАП, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та просив призначити адміністративне стягнення за вчинене правопорушення у вигляді мінімального штрафу.

Висновки суду за результатами розгляду адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та думку прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно частини першої, пункту 1, підпункту «в» ст. 3 Закону, суб`єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є державні службовці.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу», інші посади державної служби, не віднесені до категорії «А» і «Б» віднесено до посад категорії «В» державної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», посадова особа державної служби - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно п. 9 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно ст. 1 Закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні?управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Судом встановлено, що 14.12.2023 року відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №8444-к від 13.12.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі (а.с.27).

15.01.2024 року відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №289-к-к ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця в межах категорії «В». (а.с.29)

11.03.2024 року відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №1232-к від 07.03.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади провідного спеціаліста Роздільнянського віддіілу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі (а.с.28).

Таким чином, провідний спеціаліст Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування та суб`єктом на яку поширюється дія Закону відповідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі визначені ч. 2 ст. 45 вказаного Закону в частині обов`язку подати декларацію при припиненні діяльності та виконувати інші вимоги фінансового контролю відповідно до цього Закону.

У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням фікцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного фонду» визначено, що декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день припинення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп._ «а», «в» - «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Частина перша статті 241-1 КЗпП України «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом» визначає, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Частина п`ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов`язки.

Отже, провідний спеціаліст Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Тарута Н.Г., як особа, яка припинила 11.03.2024 року діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, була зобов`язана подати декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, до 00 годин 00 хвилин 10.04.2024 року.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, яка повинна бути обізнана щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, подала відповідну декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, лише 15.09.2025р. о 11 год. 56 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.(а.с.10, 11-14)

Крім того, у своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, відсутність у неї поважних причин (а.с.34-35).

Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Факт несвоєчасності подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений.

Поважні причини несвоєчасної подачі відповідної декларації ОСОБА_1 не встановлені.

Таким чином, ОСОБА_1 , припиняючи з 11.03.2024 року діяльність на посаді провідний спеціаліст Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі, будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на вказаній посаді, вчинила дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Висновки суду.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , припиняючи з 11.03.2024 року діяльність на посаді провідний спеціаліст Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі, будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на вказаній посаді, вчинила дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями.

Крім того матеріалами наданими до адміністративного протоколу пов`язаного з корупцією, повністю підтверджено те, що ОСОБА_1 є особою, що здійснює діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, була попередженою, тобто обізнаною з вимогами законодавства щодо зобов`язання подання відповідної декларації, та в порушення Закону, без поважних причин не подала таку декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно із ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у мінімальному розмірі, що перебачено санкцією ч. 1ст. 172-6 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та згідно п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн, який слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст.40-1, ч. 1 ст. 172-6, 283-285, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./м.Роздільна/21081100

ЄДРПОУ отримувача: 37607526

Номер рахунку: UA848999980313000106000015710

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку МФО: 899998

Код класифікації доходів бюджету: 21081100

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (частина 2 статті 308 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 гривень

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлений суддею 26 лютого 2026 року.

Суддя: С. І. Гринчак

Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 місяці.