Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №501/4991/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 25.02.2026

Справа № 501/4991/25

2/501/287/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з вказаним позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 173845,06 грн. та судові витрати по справі.

Позов мотивовано тим, що відповідач отримував пенсію як інвалід II групи з 17.09.2014, яка була призначена на підставі довідки МСЕК від 17.09.214, та виплата якої неодноразово продовжувалась на підставі довідок МСЕК від 21.09.2015, від 20.09.2017 та від 30.09.2019. На підставі останньої виплату пенсії продовжено довічно. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО-4359 від 11.07.2025 ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності з 30.09.2019. У зв`язку з цим утворилася переплата пенсії на суму 173845,06 грн. за період з 30.09.2019 по 31.07.2025, яка є безпідставно набутим майном і яку відповідач відмовився повернути.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилався на те, що виплата пенсії була здійснена позивачем у відповідності до чинного законодавства, за відсутності рахункової помилки з боку позивача та відсутності будь яких зловживань з його боку як одержувача коштів.

В позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи без участі представника Головного управління.

25.02.2025 представник відповідача адвокат Котик Ф.І. подав до суду заяву про розгляд справи без його та відповідача участі. У задоволені позову просить відмовити з мотивів, зазначених у відзиві на позов.

Суд, дослідивши та перевіривши докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за заявою від 03.10.2014 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності II групи з 17.09.2014 по 30.09.2015 на підставі довідки МСЕК серії 10 ААВ №738380 від 17.09.2014.

Продовження виплати пенсії відповідачу проводилось на підставі довідки МСЕК від 21.09.2015 серії 10 ААВ №780073, від 20.09.2017 серії 12 ААА №882606, від 30.09.2019 серії 12 ААВ №715884 безстроково.

З наданих відповідачем медичних документів слідує, що за період з 2014 по 2025 року він неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічних відділеннях ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті» та Одеської обласної клінічної лікарні з приводу ряду хронічних захворювань.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО-4359 від 11.07.2025, ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності з 30.09.2019. У зв`язку з цим утворилася переплата пенсії на суму 173845,06 грн. за період з 30.09.2019 по 31.07.2025.

В позовній заяві та доданих до неї документах не міститься посилань на обставини рахункової помилки з боку позивача та/чи зловживань з боку відповідача при нарахуванні та виплаті пенсії за період з 30.09.2019 по 31.07.2025.

У відзиві на позов відповідач заперечив наявність таких обставин.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1215 ЦК не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до положень ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплаченої надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Подібні положення містяться в статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у відповідності до яких суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

У висновку Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №756/6984/16-а щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зазначено, що обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Подібна правова позиція містяться у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).

Оскільки позивачем не доведено наявності рахункової помилки з боку платника пенсії та недобросовісності з боку набувача пенсійних виплат, то підстав для стягнення надміру сплаченої пенсії не вбачається. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст.141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У зв`язку з відмовою позивачу у задоволенні його вимог, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідача і підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя