Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №486/788/24 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 486/788/24

Провадження № 1-кп/486/75/2026

27 лютого 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 13 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152120000071, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дмитрієв, Курської області, російської федерації, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області за ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 1 ст. 129 КК України до 1 року 6 місяців позбавленні волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

учасники кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

потерпіла ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 у режимі відеоконференції,

захисник ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 перебуває на обліку у відділенні поліції № 3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області за категорією «кривдник» з 09 січня 2022 року.

Так, ОСОБА_3 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_7 до початку відбування покарання проживали однією сім`єю у квартирі АДРЕСА_2 , де вели спільний побут, мають взаємні права і обов`язки та вважаються сім`єю.

ОСОБА_3 безпричинно протягом тривалого проміжку часу, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняв насильство щодо своєї матері ОСОБА_5 .

Так, 07 березня 2023 року постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у справі №486/211/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за фактами домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , що мали місце 27 січня 2023 року о 12:00 години, коли він, перебуваючи за місцем їх спільного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння висловлювався на адресу ОСОБА_5 нецензурними словами, штовхнув її та погрожував фізичною розправою.

Також, 21 червня 2023 року постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у справі № 486/562/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за фактом домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , що мало місце 29 березня 2023 року о 12:30 години, коли він, перебуваючи за місцем їх спільного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_5 .

Після неодноразового притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_3 належних висновків не зробив, та 21 січня 2024 року близько 12:15 години, перебуваючи за місцем спільного проживання з матір`ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_7 .

Реалізуючи протиправний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, розуміючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем спільного проживання з матір`ю ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , почав у грубій формі словесно ображати матір ОСОБА_5 нецензурною лайкою та наніс один удар кулаком правої руки в область правої руки ОСОБА_7 та один удар правою ногою в область лівої частини тазу, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Крім цього, ОСОБА_3 , 30 січня 2024 року близько 14:10 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем спільного проживання з матір`ю ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , почав у грубій формі словесно ображати матір ОСОБА_5 нецензурною лайкою та наніс один удар кулаком правої руки в область лівої руки ОСОБА_5 , що завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 25 лютого 2024 року близько 09:00 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного проживання з матір`ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , почав у грубій формі словесно ображати матір ОСОБА_7 нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо своєї матері ОСОБА_7 .

Систематичні протиправні злочинні дії ОСОБА_3 , виражені у психологічному та фізичному насильстві, викликали у ОСОБА_5 почуття страху, дискомфорту, переживання, приниження, вразливості, почуття образливості на кривдника. Насильство має деструктивний характер, пролонговане в часі, перешкоджає активному соціальному функціонуванню ОСОБА_5 та зумовило психотравмувальний вплив.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме, домашнє насильство - умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження на підставі наступних доказів на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що у 2023 - 2024 роках проживав з мамою та батьком по АДРЕСА_1 . На той час стосунки між ними були напружені, були конфлікти, викликали поліцію. На початку 2024 року був випивший, між ним та матір`ю відбувся конфлікт, спочатку словесний, а потім, допускає та не заперечує, що він міг нанести матері удари правою рукою та ногою. Зараз відносини між ним та матір`ю відмінні. Повністю визнає обставини, викладені у обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що в період з 2023 року по 2024 рік проживала по АДРЕСА_1 , разом з сином ОСОБА_3 та чоловіком. У вказаний період син як вип`є так і погіршувались відносини. Дат вже не пам`ятає, погоджується із зазначеними у обвинувальному акті датами та обставинами. Були удари з боку сина, той штовхав, наносив удари та висловлювався нецензурною лайкою. До засудження сина відносини між ними нормалізувались.

Згідно висновку експерта №46 від 14 лютого 2024 року виявлене у ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді забою м`яких тканин лівого плеча в середній третині могло утворитись від удару кулаком, взутою ногою та ін., можливо в строк та за умов, вказаних в описовій частині постанови та у протоколі допиту потерпілої. Діагноз забій не є судово-медичним поняттям, та не підтверджений об`єктивними відомостями, тому кваліфікації ступеня тяжкості не підлягає.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 червня 2023 року у справі № 486/562/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за фактом домашнього насильства відносно матері ОСОБА_5 , що мало місце 29 березня 2023 року.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 березня 2023 року у справі № 486/211/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за фактом домашнього насильства відносно матері ОСОБА_5 , що мало місце 27 січня 2023 року.

Відповідно до повідомлення Южноукраїнського міського Центру соціальних служб Южноукраїнської міської ради Миколаївської області у постраждалої ОСОБА_5 спостерігаються когнітивно-емоційні критерії психологічного насильства, такі, як стан приниження при спілкуванні з кривдником, маніпулювання з боку кривдника, «звикання» з образливою поведінкою. Досліджувана ситуація призвела до виникнення у постраждалої ОСОБА_5 почуття страху, дискомфорту, переживання, приниження, вразливості, почуття образливості на кривдника. Можна зробити проміжний висновок, що психологічне насильство носить стійкий, повторюваний характер. Досліджувана ситуація має психологічно деструктивний характер, пролонгована у часі, перешкоджає активному соціальному функціонуванню та зумовила психотравмувальний вплив на потерпілу ОСОБА_5 .

За результатами судового розгляду суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння - ст. 126-1 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставина, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, визнання вини.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3 суд визнає вчинення злочину повторно, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався. Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати відсутні.

Керуючись статтями 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів за даним вироком та за вироком Южноноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 жовтня 2024 року, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 7 (сім) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дати набрання вироком законної сили.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя ОСОБА_1