Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №132/1730/25 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1730/25

Провадження №1-кп/132/209/26

Вирок

Іменем України

02 березня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівці Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000130 від 14.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пушкіно Московської області (РРСФР), громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 21.06.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, із іспитовим строком на 2 роки (справа №132/1687/24, провадження №1-кп/132/284/24),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 21.06.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк 3 роки та на підставі ст.75 КК України звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням, із іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 14.04.2025 близько 05:00 години, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та, розбивши скло вікна, проник в середину приміщення літньої кухні, де ОСОБА_6 зберігає предмети домашнього вжитку. Перебуваючи в середині приміщення літньої кухні, ОСОБА_4 побачив там каструлю із кришкою із нержавіючої сталі об`ємом 70 л та алюмінієвий казан (баняк) об`ємом 15 л, які вирішив викрасти.

Так, ОСОБА_4 будучи обізнаним в тому, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-1X, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено, востаннє відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 № 26/2025 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15.01.2025 № 4220-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб, реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, вважаючи що він діє таємно, почав викидати через вищевказане пошкоджене вікно викрадені ним речі та був викритий потерпілим ОСОБА_6 , який в цей момент зайшов до приміщення літньої кухні та попросив ОСОБА_4 припинити свої протиправні дії.

Однак, ОСОБА_4 , розуміючи і усвідомлюючи, що він викритий, від завершення злочину відмовлятися не хотів, тому вирішив втікати із викраденим у ОСОБА_6 майном та через неогороджену земельну ділянку вибіг із домоволодіння та побіг в напрямку вул. Олександра Глушко м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області. Відповідно до висновку експерта №889/25-21 від 29.04.2025 вартість каструлі із кришкою із нержавіючої сталі об`ємом 70 л становить 2596,00 гривень та алюмінієвого казана (баняка) об`ємом 15 л становить 520,00 гривень.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив матеріального збитку потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 3116 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинений в умовах воєнного стану.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнає повністю, щиро кається у вчиненому. Під час його допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що в день та час, зазначені в обвинувальному акті, приблизно о 5-й годині ранку, викрав з літньої кухні ОСОБА_6 каструлю, тобто, виварку, і баняк. Водночас обвинувачений зазначив, що викрав це майно таємно, йому не відомо, чи бачив його в той час потерпілий, чи ні. На уточнюючі запитання свого захисника обвинувачений повідомив, що на півдороги, коли ОСОБА_4 йшов від літньої кухні з викраденим майном, ОСОБА_6 щось йому кричав. Що саме ОСОБА_4 не почув. Ці каструлю і баняк він продав знайомому ОСОБА_7 , отримавши від нього за ці речі приблизно 240 грн. За одержані від ОСОБА_8 кошти він купив гамбургер, сто грам горілки і воду. Залишок цих коштів, в розмірі 40 чи 50 грн, у нього вилучили правоохоронці. В подальшому ОСОБА_4 під час його додаткового допиту уточнив свої попередні покази, які підтвердив також в судових дебатах та під час останнього слова, визнавши, що коли ОСОБА_4 викрадав вказані речі потерпілий ОСОБА_6 хотів його зупинити, засліпив йому очі ліхтариком.

Дослідивши зібрані у справі докази в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинений в умовах воєнного стану.

Так, згідно із дослідженим в судовому засіданні протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.04.2025, складеним слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенантом поліції, ОСОБА_9 в порядку ст. 214 КПК України прийнято усну заяву від ОСОБА_6 , згідно із якою він просить притягути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який відкрито заволодів майном із приміщення літньої кухні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , завдавши шкоди на суму 4000 грн (том №1, а.с. 178).

З протоколу огляду місця події від 14.04.2025, складеного слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенантом поліції, ОСОБА_9 , вбачається, що вказаним слідчим за участі понятих оглянуто територію домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 . Оглядом, серед іншого, встановлено, що ця територія нічим не огороджена. Праворуч від вхідних дверей будинку знаходиться двоє вхідних дверей зеленого кольору. При вході у господарське приміщення, вхід до якого здійснюється за допомогою сходів, з`ясовано, що у ньому знаходяться господарські речі. Праворуч від вхідних дверей є вікно, яке на момент огляду має пошкодження у вигляді відсутності скляної шибки, на його дерев`яному підвіконні наявні залишки скла (том №1, а.с. 180-188).

Згідно із протоколом від 14.04.2025 затримання підозрюваного ОСОБА_4 о 09:38 год. 14.04.2025, складеного слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, капітаном поліції, ОСОБА_10 в присутності понятих під час обшуку підозрюваного у нього виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Huawei LUF-U22» золотистого кольору IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 із номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 та грошові кошти в розмірі 40 гривень (дві купюри номіналом 20 грн ЄА3335417 та ДЛ 1134053) (том №1, а.с. 189-190).

Відповідно до заяви ОСОБА_11 від 14.04.2025 до слідчого СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенанту поліції, ОСОБА_9 ОСОБА_11 добровільно видав нержавіючу ємність, об`ємом близько 70 л, та алюмінієву ємність (баняк), об`ємом близько 15 л, які йому 14.04.2025 продав ОСОБА_4 , та за які ОСОБА_11 заплатив 240 грн (том №1, а.с. 206).

З протоколу огляду речей від 14.04.2025, складеного слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенантом поліції, ОСОБА_9 , вбачається, що цим слідчим за участю потерпілого ОСОБА_6 оглянуто майно, добровільно видане ОСОБА_11 , а саме: казан (баняк), ємністю 15 л, сірого кольору, із написами «РСТУССР 213-70», «Жмеринская ФХТ ЕМК 15л», та каструля ємністю 70 л, без будь-яких написів на корпусі. Ці об`єкти без пошкоджень та з ознаками експлуатації. Під час огляду ОСОБА_6 повідомив, що це його речі, які було викрадено з приміщення літньої кухні 14.04.2025. Ці речі він впізнав за зовнішніми ознаками (том №1, а.с. 207-212).

Згідно із висновком експерта від 29.04.2025 № 889/25-21 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи ринкова вартість викраденого ОСОБА_4 у ОСОБА_6 майна становить 3116 грн, а саме: каструлі з нержавіючої сталі з кришкою об`ємом 70 л складає 2596 грн, алюмінієвого казана (баняка) об`ємом 15 л - 520 грн (том №1, а.с. 224-227).

З протоколу слідчого експерименту від 21.04.2025, складеного слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, лейтенантом поліції, ОСОБА_9 , проведеного за участі понятих, спеціаліста, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , та відтвореного в судовому засіданні відеозапису його проведення вбачається, що під час проведення цього слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_4 за аресою: АДРЕСА_2 розповів про обставини викрадення ним 14.04.2025 із приміщення літньої кухні речей. Зокрема, цим відеозаписом зафіксовано, як ОСОБА_4 підійшовши до вікна цієї літньої кухні показав, як він надавив руками на шибку вікна, після чого воно впало. Після чого він заліз всередину, нащупав каструлю і баняк, перекинув їх із приміщення літньої кухні назовні, переліз надвір, взяв каструлю та баняк і почав тікати. В цей час вийшов хазяїн. Водночас ОСОБА_4 під час слідчого експерименту зазначив, що він не знає, чи бачив його хазяїн, чи ні (том №1, а.с. 230-232).

Згідно із висновком судово-психіатричного експерта №378 від 15.05.2025 ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_4 за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_4 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. Водночас у ОСОБА_4 виявлено психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності; психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних засобів та інших психоактивних речовин, синдрому залежності, потребує лікування на загальних підставах (том №1, а.с. 233-236).

Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 показав, що точної дати не пам`ятає, в минулому році в квітні, з неділі на понеділок, це була вербна неділя, він спав. Десь о 5:35 годині ранку він прокинувся, коли задзвонив телефон. В цей час ОСОБА_6 почув гуркіт в літній кухні, взяв палицю і коли вийшов надвір, то побачив ОСОБА_4 , що є його сусідом по городу. ОСОБА_4 , перебуваючи всередині літньої кухні ОСОБА_6 та помітивши, що ОСОБА_6 вийшов надвір, зістрибнув з вікна літньої кухні, взяв його каструлю і баняк. ОСОБА_6 встиг вдарити ОСОБА_4 палицею по плечах, кричав, щоб покинув речі. ОСОБА_4 , тримаючи в руках його каструлю і баняк, пішов до себе додому. Після чого ОСОБА_6 одразу подзвонив у поліцію. Претензій до ОСОБА_4 наразі він не має, просить, щоб повернули йому його майно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив, що знайомий з ОСОБА_4 . Навесні минулого року йому подзвоним ОСОБА_4 та повідомив, що йому погано та запропонував придбати у нього баняк і виварку з-під меду із нержавіючої сталі. Сказав, що це його речі. ОСОБА_11 заплатив ОСОБА_4 за ці речі кошти, скільки уже не пам`ятає, орієнтовно 170-210 грн. В той же день, десь через годину, до нього звернулись працівники поліції щодо придбаного ним майна. ОСОБА_11 , який в той час перебував у м. Вінниці, приїхав і віддав ці речі працівникам поліції.

Зазначені вище докази, досліджені судом, є належними та допустимими, отримані у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законодавством.

Не довіряти вказаним доказам у суду підстави відсутні, вони не викликають сумнівів щодо їх достовірності та у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши обвинуваченого, потерпілого, свідка, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ, з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто, у відкритому викраденні чужого майна (грабіжі), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану, за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Санкцією ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України це кримінальне правопорушення тяжким злочином.

В ході судового розгляду встановлено, що обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Згідно із обвинувальним актом обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено. А тому, згідно із положеннями ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості при призначенні покарання врахувати обставини, які обтяжують покарання, не зазначені в обвинувальному акті, зокрема, щодо похилого віку потерпілого, оскільки це погіршуватиме становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, порушуватиме її право на захист.

Вказане узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 539/2555/19 (провадження № 51-5930км23).

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, визнання вини, надання критичної оцінки своїм діям та те, що за місцем проживання обвинуваченого компрометуючі матеріали щодо нього відсутні, він знаходиться під диспансерним наркологічним спостереженням у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» з 10.07.2018 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, канабіоїдів, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, неодружений, дітей немає, ніде не працює, раніше судимий, вік обвинуваченого - 41 рік. Також суд бере до уваги думку потерпілого ОСОБА_6 про те, що він претензій до ОСОБА_4 не має.

Беручи до уваги наведені обставини щодо особи винного, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання за скоєння відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто, вчинення, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71, підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 ККК України до призначеного покарання за цим вироком необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 21.06.2024 у справі №132/1687/24 (провадження №1-кп/132/284/24), остаточно призначивши ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 2 (два) місяці.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням поведінки обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який в судовому засіданні визнав вину, надав критичну оцінку своїм протиправним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, ро що свідчить про його щире каяття.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується вимогами ст. 100 КПК України.

Так, згідно із положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються (п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно (ч. 2 ст. 96-2 КК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно із долученим до обвинувального акту реєстром матеріалів досудового розслідування та наданими прокурором суду і дослідженими в судовому засіданні матеріалами у цьому кримінальному провадженні постановами слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 14.04.2025 визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні: нержавіючу ємність об`ємом 70 л, алюмінієву ємність (баняк) об`ємом 15 л, мобільний телефон марки «Huawei LUF-U22» золотистого кольору IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 із номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 та грошові кошти в розмірі 40 гривень (дві купюри номіналом 20 грн. ЄА3335417 та ДЛ 1134053).

Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 15.04.2025 (справа №132/1173/25, провадження №1-кс/132/200/25) у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на майно, що відповідно до заяви ОСОБА_11 від 14.04.2025 та протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складеного 14.04.2025 старшим слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 , яке відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 від 14.04.2025 визнане речовими доказам у кримінальному провадженні, а саме на нержавіючу ємність, об`ємом 70 л, алюмінієву ємність (баняк), об`ємом 15 л, мобільний телефон марки «Huawei LUF-U22» золотистого кольору IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 із номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 та грошові кошти в розмірі 40 гривень (дві купюри номіналом 20 грн ЄА3335417 та ДЛ 1134053).

Згідно із наданими прокурором матеріалами грошові кошти в розмірі 40 гривень (дві купюри номіналом 20 грн ЄА3335417 та ДЛ 1134053) на підставі постанови слідчого передано 13.05.2025 для зберігання до сховища цінностей відділення №220/01 м. Вінниця Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк».

Беручи до уваги досліджені матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про те, що згідно із положеннями п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 96-2 КК України та п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази: грошові кошти в розмірі 40 гривень (дві купюри номіналом 20 грн ЄА3335417 та ДЛ 1134053), вилучені у ОСОБА_4 14.04.2025 під його час затримання та обшуку і які зберігаються у сховищі цінностей відділення №220/01 м. Вінниця Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», підлягають конфіскації на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений на вказані вище речові докази - грошові кошти, скасуванню не підлягає.

Решту речових доказів необхідно повернути (залишити) власникам, скасувавши арешт цього майна.

Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 368, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

Частиною 2 ст. 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно із обвинувальним актом та додатково наданими прокурором та дослідженими в судовому засіданні матеріалами, судові витрати у кримінальному провадженні складають витрати на проведення судової товарознавчої експертизи згідно із висновком експерта від 29.04.2025 № 889/25-21 на суму 1696,32 грн.

Отже, ці судові витрати за проведення експертизи, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Згідно із протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 14.04.2025 його 14.04.2025 затримано у вказаному кримінальному провадження в якості підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 15.04.2025 (справа № 132/1173/25, провадження №1-кс/132/201/25) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020220000130 від 14.04.2025, відносно ОСОБА_4 застосовано за запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово на строк до 12.06.2025 включно, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру під час оголошення відповідної тривоги. Покладено на ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілою особою та свідками по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за їх наявності). Постановлено ОСОБА_4 негайно доставити до місця проживання та звільнити з-під варти.

Ухвалами Калинівського районного суду Вінницької області від 09.06.2025, 05.08.2025, 29.09.2025, 26.11.2025 та 22.01.2026строк вказаного запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 та обов`язків, покладених на обвинуваченого, продовжено до 22.03.2026 включно.

Таким чином, міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 до вступу вироком в законну силу необхідно залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з дня затримання - з 14.04.2025 по 15.04.2025 включно, і з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 15.04.2025 до набрання вироком законної сили із розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71, підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 Кримінального кодексу України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 21 червня 2024 року у справі №132/1687/24 (провадження №1-кп/132/284/24), остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 2 (два) місяці.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з дня затримання - з 14 квітня 2025 року по 15 квітня 2025 року включно, і з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 15 квітня 2025 року до набрання вироком законної сили із розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання на виконання вироку.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 - цілодобовий домашній арешт, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи згідно із висновком експерта від 29.04.2025 № 889/25-21 на суму 1696 (одна тисяча шістсот дев`яносто шість) гривень 32 коп.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 96-2 Кримінального кодексу України, п. 6 ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України застосувати спеціальну конфіскацію щодо речових доказів: грошових коштів в розмірі 40 гривень (дві купюри номіналом 20 грн ЄА3335417 та ДЛ 1134053), вилучених у ОСОБА_4 14 квітня 2025 року під час його затримання та обшуку і які зберігаються у сховищі цінностей відділення №220/01 м. Вінниця Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», - після набрання вироком законної сили передати ці кошти в дохід держави.

Речові докази: нержавіючу ємність, об`ємом 70 л, алюмінієву ємність (баняк), об`ємом 15 л, після набрання вироком законної сили - повернути (залишити) власнику (законному володільцю) - потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасувавши арешт цього майна, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року (справа №132/1173/25, провадження №1-кс/132/200/25)

Речові докази: мобільний телефон марки «Huawei LUF-U22» золотистого кольору IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 із номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , після набрання вироком законної сили - повернути (залишити) власнику (законному володільцю) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувавши арешт цього майна, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року (справа №132/1173/25, провадження №1-кс/132/200/25).

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Калинівський районний суд Вінницької області.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку у день проголошення його резолютивної частини негайно вручити засудженому, прокурору та іншим учасникам судового провадження, а також не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Калинівського районного суду

Вінницької області ОСОБА_1