Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №639/1521/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

02.03.2026

Справа № 639/1521/26

Провадження № 1-кп/639/233/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 02.01.2026 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №42026222030000001 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, із вищою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1) Постановою судді Новобаварського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 від 04.07.2024 (справа №639/1634/24, провадження №3/639/782/24), яка набрала законної сили 15.07.2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про факт притягнення до адміністративної відповідальності постановою Новобаварського районного суду м. Харкова, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України тач. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 24.03.2025 року о 15 годині 08 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, в стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди), керував автомобілем «Volkswagen Passat» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та рухався за адресом: м. Харкові по вул. Грушевського 33, де був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288303 від 02.04.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про факт притягнення до адміністративної відповідальності постановою Новобаварського районного суду м. Харкова, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 01.04.2025 року о 09 годин 05 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, з ознаками наркотичного сп`яніння, керував автомобілем «Volkswagen Passat» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та рухався за адресом: м. Харкові, вул. Самсонівська, 39, де був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕРР1 №287398 від 01.04.2025, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

2) Крім того, що постановою судді Новобаварського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 від 06.05.2025 (справа №639/2497/25, провадження №3/639/830/25), яка набрала законної сили 19.05.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Крім того, що постановою судді Салтівського районного суду м. Харкова ОСОБА_7 від 09.10.2025 (справа №643/5813/25, провадження №3/643/1736/25), яка набрала законної сили 20.10.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Незважаючий на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про факт притягнення до адміністративної відповідальності постановами Новобаварського та Салтівського районних судів м. Харкова, з метою невиконання рішень судів щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 01.12.2025 року о 13 годині 20 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, з ознаками наркотичного сп`яніння, керував автомобілем «Volkswagen Passat» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та рухався за адресом: м. Харкові, по вул.. Петра Свинаренка, 1, де був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №528684 від 01.12.2025 за ч.2 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.382 КК України визнав у повному обсязі, повністю підтверджує фактичні обставини його вчинення, надав пояснення щодо місця, часу, способу його скоєння так, як вони встановлені судом. Суду пояснив, що дійсно постановами Новобаварського та Салтівського районних судів м. Харкова у період з липня 2024 року по грудень 2025 року його було неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 та ст. 130 КУпАП України з накладенням штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами. У вказаний в обвинувальному акті період часу він дійсно перебував за кермом автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами через невідкладні власні обставини. Він розумів, що своїми діями порушував ПДР України та не виконував рішення судів. За вказані порушення на нього складались протоколи, які потім направлялись до суду. З постановами суду згоден, майже повністю сплатив адміністративні штрафи. Кваліфікацію кримінального правопорушення не оспорює. У вчиненому щиро розкаюється. Просив суворо його не карати.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення, є доведеною.

Верховний Суд у своїй постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 464/4690/20 зазначив, що, об?єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об?єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльність (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб?єкт був зобов?язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.

Однією з форм невиконання судового рішення є пряма й відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов?язана особа хоча відкрито й не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, є триваючим злочином, оскільки особа, будучи зобов?язаною рішенням суду, що набрало законної сили, вчинити певні дії, умисно утрималася від їх учинення, тобто об?єктивна сторона злочину полягає у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду часу.

Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, може бути фізична особа не на користь якої ухвалено рішення суду та яку зобов`язано вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Таким чином, на переконання суду, ОСОБА_4 як особа, яку позбавлено права керування транспортними засобами, зобов`язаний був утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку.

Отже, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності немає, неодружений, офіційно не працює, має постійне місце проживання , за яким характеризується виключно позитивно, є учасником бойових дій.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених п.1 ч.1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наявність однієї пом`якшуючої та однієї обтяжуючої покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, критично відноситься до скоєного та засуджує свою протиправну поведінку, є учасником бойових дій, приймав актичну участь у відсічі збройної агресії рф проти України, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, йому необхідно призначити покарання у виді максимального розміру штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України, та саме таке покарання є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У відповідності до ст.ст.96-1, 96-2 КК України спеціальна конфіскація до ОСОБА_4 не застосовується.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави, що становить 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1