Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №204/83/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/83/26

Провадження № 3/204/211/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Самсонова В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Представником ОСОБА_1 – Антонюком І.В. подано до суду клопотання про призначення відеоконференції.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити по наступним підставам.

Згідно з ч.1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших Законів України.

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Враховуючи наведене, оскільки нормами КУпАП не передбачено проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції, виходячи з положень ч.1 ст.2 КУпАП для забезпечення оперативного та об`єктивного розгляду справи, вважаю за необхідне застосувати аналогію закону з процесуальними нормами КПК України, а саме ст.336 КПК України, якою врегульоване вказане питання.

Згідно з ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Відповідно до ч.5 ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин. Учасники кримінального провадження беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

При цьому, прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не встановлює обов`язкового проведення судового засідання в режимі відеоконференції у разі наявності про це клопотання сторони.

Постановлення рішення про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду застосовується із врахуванням обставин, що зазначаються у клопотанні про таку участь. Даний спосіб участі в судовому засіданні має винятковий характер, у зв`язку з чим повинні насамперед існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим участь сторони в судовому засіданні.

Необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень, залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Крім того, слід зазначити, Зважаючи на велику кількість справ, що перебувають у провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра, не стабільну роботу інтернет зв`язку, відключенням світла та кількість раніше призначених до розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних справ і матеріалів, розгляд яких здійснюють слідчі судді у залах судових засідань, що обладнані для проведення відеоконференцій, у суді обмежена технічна можливість для забезпечення проведення судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції.

Враховуючи відсутність виключних обставин для здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі.

Керуючись ст. 2 КУпАП, ч. 7 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – Антонюком І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - відмовити.

Суддя В.В. Самсонова