Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №176/379/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/379/26

провадження №1-кп/176/255/26

В И Р О К

Іменем України

27 лютого 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2026 року за №12026046220000005,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу на посаді номера обслуги розрахунку (aгc-17) гранатометного відділення гранатометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2, у військовому званні «солдат», на момент вчинення кримінального проступку рахується таким, що 01.08.2023 року самовільно залишив військову частину згідно наказу командира військової частини № 220 від 01.08.2023, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, в порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV та Військової присяги, статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, 28.12.2025 приблизно о 21 годині 00 хвилин перебував в будинку АДРЕСА_2 , де у нього на ґрунті виниклого словесного конфлікту з малолітнім потерпілим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров`ю іншої особи, підійшов до малолітнього потерпілого ОСОБА_4 , котрий знаходився в коридорі біля сходів в будинку АДРЕСА_2 та розпочав словесний конфлікт, після чого ОСОБА_4 розвернувся та направився в сторону кухні та в цей момент останній відчув один удар, завданий ОСОБА_3 в область лівої поперекової частини спини. Після чого перебуваючи в приміщенні кухні, ОСОБА_3 знаходячись напроти потерпілого застосовуючи фізичну силу рук, завдав ще одного удару кулаком правої руки та влучив в область лівої щоки, в результаті чого спричинив малолітньому потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірі лівої щоки та синця на шкірі в області нижньої третини грудного відділу хребта та попереку відділу хребта, які згідно висновку експерта №16«Е»/04/02 від 24.01.2026 відносяться до категорії Легких тілесних ушкоджень.

За викладених обставин, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно змісту письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , складеної у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, висловив згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомився із обмеженнями права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та вказав, що згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Крім того, до обвинувального акта долучено письмову заяву законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 про те, що він згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви щодо розгляду даного обвинувального акту у спрощеному провадженні, а також заяви законного представника малолітнього потерпілого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, за змістом ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В силу ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Проаналізувавши викладене, дослідивши обвинувальний акт та матеріали досудового розслідування, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме спричиненні легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд виходить із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особливості, особу винного, його характеристику, сімейний стан, фактичні обставини провадження.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення відносно малолітньої особи.

Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, не має судимість, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, суд приходиться до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.

Суд вважає, що саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Цивільний позов заявлений не був.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1