Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №176/4270/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/4270/25

провадження №2/176/407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Волчек Н.Ю.,

за участю секретаря с/з Владімірової А.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне об`єднання Жовтоводської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, де просить усунути перешкоди у користуванні квартирою, шляхом визнання ОСОБА_2 особою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він є квартиронаймачем квартири вказаної квартири. Разом із ним в квартирі зареєстрований але фактично не проживає син від першого шлюбу його нинішньої дружини ОСОБА_3 – ОСОБА_2 . Відповідач по справі не проживає у квартирі, витрати по утриманню квартири та сплаті комунальних послуг не несе. Реєстрація відповідача у квартирі мала формальний характер, своїх речей у квартирі він не має. Отже, реєстрація відповідача у зазначені квартирі створює для позивача перешкоди в отриманні субсидії, адже при її розрахунку враховується сукупний дохід та кількість усіх зареєстрованих осіб за вказаною адресою. Крім того, вимушений нести додаткові витрати по сплаті комунальних послуг. Факт непроживання відповідача у квартирі підтверджується відповідним актом про непроживання особи за місцем реєстрації. На підставі викладеного та з урахуванням положень статей 71, 72, 107 ЖК України просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 28 листопада 2025 року відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст. 178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову. Третій особі запропоновано надати письмові пояснення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність. На задоволенні позовних вимог наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, зокрема і шляхом оголошення на сайті судова влада.

На підставі п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач є таким, якому вручена судова повістка.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Треті особи ОСОБА_4 та представник КП «Виробниче житлово ремонтно-експлуатаційне об`єднання Жовтоводської міської ради в судове засідання не з`явилися. Про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно, належним чином. Причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Судом, на підставі досліджених матеріалів справи встановлено такі обставини.

З копії паспорта позивача вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.4-5).

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 20 січня 2007 року вбачається, що позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с.7).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 (нині Сторчак) є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відповідача по справі. (а.с.8)

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 27 від 26 січня 2000 року було змінено умови договору найму житлової площі 26.7 м.2 в АДРЕСА_2 та укладено договір найму з ОСОБА_1 , замість ОСОБА_8 . (а.с11).

Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 2442 від 21 жовтня 2025 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . (а.с.10)

За даними Єдиного державного демографічного реєстру № 2243596 від 15.01.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 15 травня 2007 року.

Згідно з Актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 21 жовтня 2025 року, складеного головим спеціалістом ВВР ТГ Валентиною Ситник у присутності ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , дійсно зареєстрований ОСОБА_2 , але не проживає за місцем реєстрації з 15 липня 2013 року (а.с. 12).

Позивач зазначає, що відповідач у квартирі за адресою АДРЕСА_2 не проживає більше 12 років, його особистих речей у квартирі немає. Відповідач квартирою не цікавиться, грошей на її утримання та сплату комунальних послуг не надає, Відповідач житлове приміщення залишив добровільно, будь-яких перешкод у користуванні житлом відповідачу не чинить. Вказане позбавляє можливості позивача, зокрема, оформити субсидію та вільно користуватися квартирою.

Відповідно до копії посвідки УМВС росії по Ярослівській обалсті № 760-007 від 12 квітня 2022 року вбачається що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виїхав до росії, отримав там документи на проживання та має зареєстроване місце проживання. Тобто, на теперішній час є громадянином РФ, що свідчит про відсутність наміру останнього повертатись в Україну.

Частиною 4 ст. 9 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки (ч. 2 ст. 64 ЖК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 ЖК України наймач жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, вправі за згодою членів сім`ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

У ст. 379 ЦК України зазначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Згідно зі ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і межах строків, встановлених ч.1, п. п. 1 і 5 ч. 3 та ч. 4 ст. 71 цього Кодексу.

Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження, вбачається, що положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування наданим йому майном, наймач житла має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно з частиною 2 статті 107 ЖК України, якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла». Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, не здійснюється згідно із законом та не може розглядатись як необхідне в демократичному суспільстві.

Оскільки рішення суду про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням дозволить позивачу реалізувати своє право оформлення соціальних пільг, зокрема щодо оплати за комунальні послуги, разом з тим не порушить житлових прав та законних інтересів відповідача ОСОБА_2 , оскільки фактично він ними не користується, суд вважає що втручання держави у вигляді ухвалення судового рішення про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням у даному випадку за установлених судом обставин переслідує легітимну мету, здійснюється згідно із законом та є необхідним.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач поніс судові витрат у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн, які не заявлені ним до відшкодування, а тому керуючись принципом диспозитивності, визначеним у ст. 13 ЦПК України, суд залишає їх за позивачем.

Керуючись ст. ст. 71-72, 163 ЖК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне об`єднання Жовтоводської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК