Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №932/530/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/530/26

Провадження №2-а/932/8/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справ про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача, позиція відповідача

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Хоміча Р.Г. за допомогою системи Електронний суд звернувся до суду з цим позовом, в обґрунтування якого вказав, що 19.12.2025 йому була вручена копія постанови ЕНА №6374743 від 19.12.2025, прийнята інспектором УПП Єрмаковим Д.М. щодо нього за ч.1 ст.127 КпАП України. Згідно з цією постановою 19.12.2025 о 13-55 та 19.12.2025 о 13-50 біля будинку №58 по проспекту Дмитра Яворницького в м. Дніпрі пішохід ОСОБА_2 зупинився на проїзній частині та заблокував проїзд автомобілю БМВ, д/н НОМЕР_1 , з причини, не пов`язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху, чим порушив п.4.14ґ ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.127 КпАП України.

З постановою не згоден, оскільки правопорушення не вчиняв. Його прізвище зазначене у постанові неправильно, крім того, постанова містить два показника часу вчинення порушення, тобто точний час не встановлений. Також у зазначених місці та часі він взагалі не перебував на проїзній частині та ніякої затримки, стоянки не здійснював, автомобілем не керував. Його дії кваліфіковані помилково, вина у вчиненні правопорушення не доведена.

Просив визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу правопорушення.

Відповідачем наданий відзив на позов, за яким позовні вимоги не визнані.

Так, 19.12.2025 до поліції надійшло повідомлення від позивача про порушення ПДР водієм автомобіля БМВ, д/н НОМЕР_1 , який, зі слів заявника, був припаркований з порушенням ПДР та блокував виїзд з гаражу. Під час опрацювання виклику поліцейським Єрмаковим Д.М. встановлено, що на місці перебував заявник ОСОБА_1 , на проїзній частині – автомобіль БМВ, за допомогою ІПНП було встановлено власника транспортного засобу – ОСОБА_3 , який повідомив, що транспортний засіб не паркував особисто та готовий перепаркувати його. Доказів на підтвердження, що саме власник автомобіля здійснив порушення правил зупинки чи стоянки, встановлено не було, тому підстави для його притягнення до відповідальності відсутні. Було встановлено, що позивач вийшов на проїзну частину та фактично заблокував рух транспортного засобу БМВ, чим порушив вимоги п.4.14г ПДР. Тобто позивач самовільно створив перешкоду дорожньому руху, перебував на проїзній частині без об`єктивної необхідності, що стало підставою для прийняття оскаржуваної ним постанови. Доводи позивача про невчинення ним порушення спростовуються витягом з ІПНП та рапортом поліцейського. Незгода з розташуванням автомобіля не дає позивачеві права самостійно блокувати рух та створювати перешкоди. Подія фіксувалася на нагрудні відеореєстратори поліцейських, але відеозаписи відсутні з огляду на сплив строку їхнього зберігання. Щодо помилок у прізвищі позивача, то його особу було встановлено на місці, він отримав копію постанови та зробив в ній власноруч зауваження, що підтверджує його ідентифікацію та участь у розгляді справи. Сумніві щодо того, що постанова прийнята саме щодо позивача, матеріали справи не містять, допущені помилки не є фундаментальним порушенням. Просить відмовити у задоволенні позову.

Подані сторонами відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив тощо суд не бере до уваги з огляду на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовані статтею 286 КАС України, і згідно з ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Клопотання відповідача про допит свідка ОСОБА_3 не підлягає задоволенню судом через те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та відомості про наявність цього свідка відсутні в оскаржуваній постанові.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до суду 30.12.2025 та була автоматично розподілена між суддями 19.01.2026.

Ухвалою від 20.01.2026 вона була залишена без руху для виправлення позивачем виявлених судом недоліків, які позивачем виправлені.

30.01.2026 ухвалою судді поновлено Мірошніченкові О.С. строк звернення з позовом до суду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.02.2026 надійшов відзив відповідача у справі. Суд приймає відзив, поданий з незначним порушенням встановленого судом строку, з огляду на неправильне зазначення позивачем ідентифікаційного коду відповідача та неотримання останнім вчасно з цієї причини процесуальних документів у справі.

Ухвалою від 25.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик учасників процесу для допиту.

Також ухвалою від 25.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Постановою ЕНА №6374743 від 19.12.2025 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КпАП України з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн.

Цією постановою позивачеві інкриміноване порушення вимог п.4.14ґ Правил дорожнього руху через те, що 19.12.2025 о 13-55 та 13-50 біля будинку №58 по пр. Дмитра Яворницького в м. Дніпрі він як пішохід зупинився на проїзній частині та заблокував проїзд автомобіля БМВ, д/н НОМЕР_1 , з причин, не пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху.

За змістом постанови до неї додаються показання технічного засобу 471416.

Відомості про свідків події та посилання на отримання від них показань в постанові відсутні.

Згідно з наданими відповідачем витягами з Інформаційного порталу національної поліції ОСОБА_1 звернувся за номером «102» 19.12.2025 о 13-11, викликавши поліцію за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 58, з приводу порушення правил паркування водієм автомобіля БМВ, д/н НОМЕР_1 , який зайняв місце перед його гаражем, через що він, будучи людиною з обмеженими можливостями, не може припаркуватися. При опрацюванні виклику на місці було виявлено заявника та вказаний ним автомобіль, який блокував виїзд з гаражу, порушивши п.15.10д ПДР. Був встановлений власник автомобіля ОСОБА_3 , який вказав, що не паркував транспортний засіб. Заявник заблокував проїзд автомобіля, вийшовши на проїзну частину, порушивши п.4.14ґ ПДР, про що було прийнято відносно нього постанову за ч.1 ст.127 КпАП України. Подія фіксувалася на БК 471416, 470705. Відомості про осіб, речі, проведені дії відсутня (витяг №253492886). Крім того, 19.12.2025 о 13-39 заявник ОСОБА_3 повідомив поліцію, що чоловік в неадекватному стані не дає проїхати через те, що заявник припаркувався в установленому місці для паркування, не хоче відійти від заявника авто БМВ 1010. Результат опрацювання, доручення диспетчера, відомості про осіб, речі, проведені дії – відсутні (витяг №253494234).

ІV. Оцінка суду

Стаття 9 КАС України в якості принципів адміністративного судочинства вказує, зокрема, диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За нормою п.1 ст.247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

У даній справі предметом доказування є правомірність прийняття оскаржуваної постанови від 19.12.2025 за наведених позивачем обставин.

За змістом ч.1 ст.127 КпАП України відповідальність настає за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.

Пунктом 4.14ґ Правил дорожнього руху визначене, що пішоходам затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов`язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.1.10 ПДР проїзна частина – це елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів.

Таким чином, відповідач, висуваючи позивачеві звинувачення у наведеному правопорушенні, мав довести належними та допустимими доказами як те, що позивач як пішохід зупинився та заблокував проїзд автомобіля з причин, не пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, так і те, що подія відбулася саме на проїзній частині.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідач, на переконання суду, свого обов`язку з доказування вини позивача не виконав як під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, так само й під час розгляду адміністративної справи судом.

Приймаючи оскаржувану постанову, відповідач жодним чином не послався в ній на докази, крім зазначення, що до постанови додаються показання технічного засобу 471416.

Подаючи до суду відзив на позовну заяву, відповідач вказав, що відеозаписи з бодікамер поліцейських відсутні через сплив строку їхнього зберігання.

Будь-які інші докази, в тому числі відомості про наявність свідків на місці виклику, їхні покази, які б підтверджували вину позивача, в постанові відсутні. Так само відсутні й підтвердження того, що події, описані в постанові, відбулися саме на проїзній частині. Навпаки, з сторонами у позові та відзиві вказане, що події відбувалися біля гаражу, який вочевидь не може бути розташованим на проїзній частині в розумінні терміну, наведеного у п.1.10 ПДР, – елементу дороги, призначеного для руху нерейкових транспортних засобів.

Надані відповідачем витяги з Інформаційного порталу національної поліції доводять лише факт фіксації звернення ОСОБА_1 до поліції та опрацювання поліцейськими виклику з виїздом на місце події, але ніяким чином не підтверджують вчинення ним інкримінованого йому правопорушення.

Закон висуває для кожного органу, уповноваженого на розгляд справ про адміністративні правопорушення, чи то суд, чи то органи Національної поліції, єдині вимоги та принципи щодо здійснення провадження у цих справах, і нівелювання цих вимог і принципів в будь-якому випадку призводить до скасування рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене суд констатує, що в даній справі відповідачем не доведено правомірності свого рішення, прийнятого у формі постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КпАП України, а тому погоджується з позивачем щодо відсутності доказів вчинення ним правопорушення та безпідставності прийняття постанови.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, визнання дій відповідача неправомірними в даній справі, як того просить позивач у позові, закон не передбачає. Таким чином, суд скасовує постанову та закриває справу за ч.1 ст.127 КпАП України щодо ОСОБА_1 .

V. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору при пред`явленні позову на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати у вигляді судового збору в сумі 484,48 грн (605,60 грн з урахуванням ставки судового збору на момент пред`явлення позову * коефіцієнт 0,8, що застосовується, якщо позов пред`явлений через систему Електронний суд) підлягають стягненню в дохід держави за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11,77,139,242-246 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, площа Троїцька, 2а, код за ЄДРПОУ 4010864612) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову серії ЕНА №6374743 від 19.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КпАП України – скасувати.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.127 КпАП України.

Стягнути в дохід держави з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 4010864612) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду виготовлене 27.02.2026.

Суддя: В.С. Салькова