Вирок від 27 лютого 2026 р. у справі №397/768/25 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/768/25

н/п : 1-кп/397/11/26

В И Р О К

Іменем України

28.02.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Олександрівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.03.2025 за № 12025121020000200 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелене Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, який одружений, не працює, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 27.02.2024 Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти власності, а саме - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, а саме - заволодіння офіційним документом шляхом шахрайства, вчинене з корисливих мотивів.

Так, 15.02.2025 у вечірній час (точного часу під час судового розгляду не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився у будинку ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_4 надав ОСОБА_5 власну банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», яка є засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_1 для того, щоб останній допоміг йому сплатити комунальні платежі з застосуванням мобільного додатку «Приват24». У цей момент у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння офіційним документом шляхом шахрайства, а саме: належною ОСОБА_4 банківською карткою АТ «ПриватБанк», яка є засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_1 , яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_4 , тобто предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України. ОСОБА_5 , маючи умисел на заволодіння банківською карткою шляхом зловживання довірою ОСОБА_4 з подальшою метою заволодіння грошовими коштами, які знаходилися на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_4 погодився на його прохання. З метою реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_5 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, зловживаючи довірою ОСОБА_4 , під приводом оплати комунальних послуг, узяв у останнього належну йому банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», яка є засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_1 , при цьому заздалегідь усвідомлюючи, що повертати вказану банківську картку ОСОБА_4 він не буде. Після того як ОСОБА_4 передав вказану банківську картку ОСОБА_5 , останній заволодів нею шляхом зловживання довірою (шахрайства), а саме: залишив картку при собі, а з метою відволікання уваги ОСОБА_4 від своїх протиправних дій віддав останньому власну банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, вказаною банківською карткою розпорядився на власний розсуд, а саме: у період часу з 14-55 год. до 18-46 год. 20.02.2025 виконав операції по зняттю грошових коштів в загальній сумі 31144,00 грн. з належної ОСОБА_4 банківської картки.

Крім того, 15.02.2025 у вечірній час (точного часу під час судового розгляду не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився у будинку ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_4 надав ОСОБА_5 власну банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», яка є засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_1 для того, щоб останній допоміг йому сплатити комунальні платежі з застосуванням мобільного додатку «Приват24». У той момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), саме: на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 . З метою реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи у вказаному місці ОСОБА_5 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, зловживаючи довірою ОСОБА_4 , під приводом оплати комунальних послуг, узяв у останнього належну йому банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», яка є засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_1 . Після того як ОСОБА_4 передав вказану банківську картку ОСОБА_5 , останній заволодів нею шляхом зловживання довірою (шахрайства), а саме: залишив картку при собі, а з метою відволікання уваги ОСОБА_4 від своїх протиправних дій віддав останньому власну банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, вказаною банківською карткою розпорядився на власний розсуд. Так, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , в порушення ст. 32 Конституції України, згідно з якою ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», згідно з якою поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, ст. 21 Закону У країни «Про інформацію», згідно з якою інформація про фізичну особу є конфіденційною, конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом, а також усвідомлюючи, що згідно із ст. 11 Закону України «Про інформацію» до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження, а отже, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, має право вільно на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, без відома та згоди потерпілого 20.02.2025 почав користуватись банківською карткою, відкритою на ім`я ОСОБА_4 , та о 14-55 год. здійснив зняття готівки в сумі 800,00 грн. у банкоматі, розташованому по вул. Незалежності України, 19 в сел. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області; о 14-55 год. здійснив зняття готівки в сумі 20000,00 грн. у банкоматі, розташованому по вул. Незалежності України, 19 в сел. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області; здійснив розрахунки за товар в магазині, розташованому по вул. Садова, 32-а в с. Підлісне Кропивницького району Кіровоградської області наступними транзакціями: о 15-24 год. в сумі 326,00 грн.; о 15-26 год. в сумі 136,00 грн.; здійснив розрахунки за товар в магазині «Вигідна покупка», розташованому по вул. Академіка Корольова, 2 в м. Кропивницький Кіровоградської області наступними транзакціями: о 16-33 год. на суму 349,00 грн., о 16-33 год. на суму 240,00 грн., о 16-33 грн. на суму 6000,00 грн., о 16-34 год. на суму 44,00 грн., о 16-34 год. на суму 80,00 грн., о 16-34 год. на суму 2000,00 грн.; здійснив розрахунки за товар в магазині «Аврора», розташованому по вул. Шевченка, в сел. Компаніївка Кропивницького району Кіровоградської області наступними транзакціями: о 18-41 год. в сумі 605,00 грн., о 18-41 год. в сумі 99,00 грн.; о 18-46 год., перебуваючи за адресою: вул. Вишнева, 24 в сел. Компаніївка Кропивницького району Кіровоградської області, здійснив переказ грошових коштів на банківський рахунок ФОП « ОСОБА_6 » в сумі 465,00 грн.

Вказаними діями ОСОБА_5 здійснив заволодіння грошовими коштами на загальну суму 31144,00 грн. чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 збитків на вищевказану суму.

У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України, визнав повністю, щиро каявся, зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, повністю згодний з обставинами вчинення ним кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті. Проте, на підставі ст. 63 Конституції України, відмовився від надання пояснень з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінальних правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам вчинених кримінальних правопорушень, від дачі показань відмовився, просив не позбавляти обвинуваченого волі, але щоб останній повернув йому кошти.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні, суд провів судовий розгляд справи із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам процесу роз`яснено.

Оскільки, ОСОБА_5 у судовому засіданні повністю визнає провину у вчинених кримінальних правопорушень, але відмовився надати пояснення з приводу вчинених ним правопорушень, потерпілий також відмовився від дачі показань, тому за згодою учасників судового провадження, суд обмежився дослідженням матеріалів провадження, які характеризують особу обвинуваченого, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його відношення до вчинених ним кримінальних правопорушень.

Таким чином, обвинувачення висунуте ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним і воно ніким не оспорюється. У зв?язку з цим, суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та за ч. 1 ст. 357 КК України, як заволодіння офіційним документом шляхом шахрайства, вчинене з корисливих мотивів.

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винуватого, обставини, які пом?якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії кримінальних проступків.

Як особа, обвинувачений ОСОБА_5 не працює, військовослужбовець, з його слів самовільно залишив частину, де проходив військову службу, одружений, раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Із врахуванням всіх обставин кримінальних правопорушень та особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкцій, встановлених ч. 1 ст. 190 та ч. 1 ст. 357 КК України, та остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України - за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань, у виді штрафу, яке буде справедливим та необхідним у даному випадку, а також відповідатиме меті покарання та запобігатиме вчиненню обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 100, 368-371, 373-374, 376, 394-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34850 (тридцять чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речові докази: DVD-R диск на якому мається відеозапис з камер відеоспостереження мережі магазинів «Аврора» та оптичний диск CD-R на якому має інформація, вилучена а АТ КБ «ПриватБанк», які приєднані до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам процесу роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1