Рішення від 24 грудня 2025 р. у справі №296/8765/25 — Житомирський районний суд Житомирської області

Суд: Житомирський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 24 грудня 2025 р.

Справа: №296/8765/25

Суддя: Дубовік О. М.

Справа № 296/8765/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, відповідно до якої просить суд встановити, що вона є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення факту родинних відносин їй необхідно для оформлення спадщини.

В обґрунтування заяви заявник вказала, що вона є спадкоємицею після смерті своєї матері ОСОБА_3 у зв`язку із чим звернулась до нотаріуса для прийняття спадщини, проте під час розгляду нотаріусом поданих документів виникла необхідність підтвердити родинні відносини. Перешкодою для оформлення спадщини, яка залишилась після смерті матері, є розбіжність у написанні прізвища матері спадкодавця, а саме: « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ». Зазначила, що іншим шляхом усунути наявні розбіжності не вбачається за можливе.

Також просила встановити факт тотожності особи: що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як вказано у свідоцтві про смерть, та ОСОБА_3 , яка записана матір`ю у свідоцтві про народження ОСОБА_6 , є однією і тією ж особою.

Ухвалою суду від 16.09.2025 відкрито окреме провадження у справі (а.с. 38).

30.10.2025 витребувано у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Слюсар Л.А. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи за № 25/2023, яка була заведена щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 50).

У судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені про судовий розгляд належним чином.

Від заявника надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та задовольнити у повному обсязі (а.с. 77).

Від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності; вказала, що ОСОБА_3 дійсно є матір`ю її та заявниці (а.с. 78).

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності заявника та заінтересованої особи.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 11).

ОСОБА_7 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявниці (а.с. 10).

Прізвище заявниці « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_9 » у зв`язку із укладенням шлюбу (а.с.с 18-19, 20).

Заявник звернулась до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Слюсар Л.А. про прийняття спадщини після смерті матері, проте отримала відмову (а.с. 15).

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Судом встановлено, що встановлення факту родинних відносин необхідне заявниці для підтвердження наявності юридичного факту з метою створення умов для здійснення заявником своїх майнових прав, а саме – для прийняття спадщини.

Дослідивши надані заявником докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що існують обґрунтовані підстави вважати, що заявник ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_10 , розбіжності у написанні прізвища могли виникнути внаслідок особливостей при перекладі документів радянського зразка з російської мови на українську під час видачі документів.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як доньки та матері відповідно, заява є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо встановлення факту тотожності особи

Щодо встановлення факту, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як вказано у свідоцтві про смерть, та ОСОБА_3 , яка записана матір`ю в свідоцтві про народження ОСОБА_6 , є однією і тією ж особою, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В абз. 2 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що судами не встановлюється тотожність особи, а відповідно до роз`яснень, наведених в листі Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах; якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження. У цих справах, суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них, а також не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

Правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти, в тому числі, щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 464/6696/20 зазначено, що в разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно до положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

Такі ж за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 жовтня 2022 в справі 522/19790/18, від 13 березня 2024 в справі № 568/879/23.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Звертаючись із цією заявою до суду, заявник однією з вимог просила встановити факт тотожності особи - матері ОСОБА_3 , прізвище, ім`я, по батькові якої неоднаково записані у її паспорті та свідоцтві про народження заявниці, що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України.

Таким чином, оскільки заявлена вимога заявниці про встановлення тотожності особи не підлягає судовому розгляду за законом, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 255, 259, 293, 294, 315 - 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - ОСОБА_2 - задоволити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Закрити провадження у справі в частині вимоги про встановлення факту тотожності особи, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , яка записана матір`ю в свідоцтві про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є однією і тією ж особою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено та підписано 27.02.2026.

Суддя О. М. Дубовік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua