Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 лютого 2026 р.
Справа: №127/20382/25
Суддя: Березовська О. А.
Cправа № 127/20382/25
Провадження № 2/127/4275/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (надалі - ТОВ «ФК «ЕЙС»), в особі представника позивача адвоката Тараненка Артема Ігоровича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
30.06.2025 ТОВ "ФК "ЕЙС", в особі представника Тараненка А. І., через систему "Електронний суд" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 97 034, 77 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.01.2024 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідач уклали кредитний договір № 865872007 у формі електронного документа з використанням відповідачем електронного підпису одноразового ідентифікатора SBMG-6377. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов верифікацію тощо.
Ведення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно до ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".
У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
06.01.2024 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти в сумі 23 700, 00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.
Всупереч умовам кредитного договору №865872007 від 06.01.2024 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував.
В результаті низки договорів факторингу, укладених між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем, право вимоги до відповідача за вище зазначеним кредитним договором перейшло до позивача.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №865872007 від 06.01.2024 в сумі 97 034, 77 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в сумі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн.
Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У додатку до позовної заяви позивачем надано докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 01.07.2025
Відповідь № 1533274 з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згенерована судом 01.07.2025.
Ухвалою суду від 02.07.2025 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрите провадження та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомлення (викликом) сторін; справу розглядати (формувати і зберігати) в змішаній формі; задоволено клопотання представника позивача про витребування у банка-емітента АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» письмових доказів, яке подане разом з позовною заявою.
Ухвала суду від 02.07.2025 та судова повістка про виклик до суду направлялась судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштова кореспонденція суду була повернута відділенням АТ «Укрпошта» з зазначенням причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою" 21.07.2025 (а. с. 25-26).
05.08.2025 на адресу суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшли витребувані ухвалою суду від 02.07.2025 письмові докази по справі.
Відповідач ОСОБА_1 отримав ухвалу суду від 02.07.2025 особисто в судовому засіданні, яке було призначено о 10 год. 00 хв. 15.08.2025, що підтверджується відповідно розпискою, яка є в матеріалах справи (а.с.35), окрім цього судом було роз`яснено право на подачу відзиву на позовну заяву та задля реалізації цього права судове засідання було відкладено до 15 год.00 хв. 16.10.2025.
01.09.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що він не пам`ятає укладення договору з ТОВ «ФК «ЕЙС» та не має жодної інформації про обставини виникнення зазначеної суми заборгованості. Підтверджує що дійсно користувався послугами макрофінансових організацій, однак за останні роки здійснив багато платежів, і на цей момент фактично переплатив більшість своїх боргів. Зазначає, що не має доступу до точного переліку компаній, з якими мав кредитні відносини, оскільки частина з них змінила назву або передала права вимоги третім особам, а наявні в нього документи - фрагментарні або втрачені. Звертає увагу суду, що позивач, на його думку, не надав жодних документів, які підтверджують: факт укладення кредитного договору із ним; суму виданих йому коштів; законність набуття права вимоги (договір про переуступку); розрахунок боргу; обґрунтованість нарахувань на суму понад 90 тисяч гривень. З огляду на викладене, вважає позов необґрунтованим, а заявлену суму - безпідставною та завищеною. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
11.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "ФК "ЕЙС" Полякова О. В. надійшли додаткові пояснення по справі, які за своїм змістом є відповіддю на відзив, в яких він зазначає, що право вимоги за кредитним договором №865872007 від 06.01.2024 перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК "ЕЙС», відповідно до підписаних сторонами договорів факторингу та реєстрів боржників. На підтвердження переходу права вимоги до ТОВ "ФК "ЕЙС" разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025.
Щодо укладення кредитного договору зазначає, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Посилаючись на практику Верховного Суду представник позивача вказує, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» належним чином вжило всіх необхідних заходів для здійснення перевірки та ідентифікації особи. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника.
Одноразовий персональний ідентифікатор - SBMG направлено відповідачу 06.01.2024 о 18:54:22 на номер мобільного телефону, вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 06.01.2024 о 18:54:47.
Звертає увагу, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь- який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті.
Отже, позивач надав беззаперечні докази того, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідач самостійно ввів номер картки на яку бажав отримати кредитні кошти, відповідно на яку кошти були надіслані. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами договору.
Оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (боржника) - позивач довів факт отримання відповідачем коштів, а отже зобов`язання останнього за кредитним договором.
Відповідач ставить під сумнів вище згадані факти, проте в той же час ним не надано: будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку, на який зараховані кредитні кошти; виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.
Отже, враховуючи наведене, позивач дійсно підтвердив факт укладання кредитного договору № 865872007 від 06.01.2024 та наявність заборгованості у боржника.
Звертає увагу суду, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості, створені та підписані електронними підписами ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОРОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
У матеріалах справи долучено виписку з особового рахунку боржника, яка є належним та допустимим доказом відповідно до статті 77 ЦПК України.
Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов`язків як нового кредитора. Нарахування відсотків за користування кредитом, які відображені в наданих розрахунках ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відбувались згідно з погодженими умовами кредитного договору № 865872007 від 06.01.2024. Оскільки відповідач лише частково погашав заборгованість та не повернув кредитні кошти у повному розмірі, було продовжено нарахування відсотків, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
Звертає увагу суду, що в наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №865872007 від 06.01.2024 на момент подачі позовної заяви становить 97 034,77 грн. Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося згідно з пунктами, погодженими кредитним договором. Обов`язок позичальника сплатити проценти за надані йому грошові кошти (кредит) є істотною умовою кредитного договору відповідно до ЦК України.
Враховуючи наведене, вважає, що доведеною є обставина отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором, і взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.
В судовому засіданні, призначеному на 15 год. 30 хв. 16.10.2025, відповідач ОСОБА_1 , суду пояснив, що позовні вимоги визнає частково, в межах тіла кредиту. Відсотки не визнає, точніше визнає мінімальні. Мав намір погасити кредит, однак не зміг це зробити своєчасно. Не заперечує, що було укладено кредитний договір в електронній формі, онлайн, підписував договір електронним підписом, шляхом отримання sms-повідомлення, кошти одержував на картку, надійшло 23 700, 00 грн. Укладав договір на місяць. Відсотки нараховувалися щоденно, розмір відсотків не пам`ятає. Підписував паспорт споживчого кредитування та заповнював заявку на одержання кредиту. Стверджує, що за договором ним була здійснена оплата ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в сумі 2 555, 00 грн.
Витрати на правничу допомогу не визнає повністю, вважає суму витрат на правничу допомогу завищеною та такою, яка не відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи.
Вислухавши відповідача, дослідивши позовну заяву та письмові докази, надані позивачем, у їх сукупності, відзив відповідача на позовну заяву та додаткові пояснення представника позивача, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а саме правовідносини, що виникають на підставі укладеного кредитного договору, договору факторингу, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Законів України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію».
Судом встановлено, що 06.01.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 865872007. Договір укладено у формі електронного документа, підписано відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора SBMG.
Відповідач також 06.01.2024 ознайомився з Паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №865872007 від 06.01.2024.
Відповідачем була подана ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Заявку на отримання грошових коштів в кредит від 06.01.2024, в якій він зазначив свої персональні дані (прізвище, власне ім`я, по батькові, фінансовий номер, дату народження, дані паспорту, РНОКПП, місце реєстрації), суму кредиту 23 700, 00 грн, строк кредиту 15, номер карти 4441-11XX-XXXX-1953.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 23700, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Згідно з п.2.3 - п.2.5 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 23 700, 00 грн, одразу після укладення договору, 06.01.2024. Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду користування на умовах, передбачених цим договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строк дії договору.
Умови продовження дисконтного періоду позичальником, пролонгації сторони визначили в Розділі 3 договору.
Відповідно до п. 3.1 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 15 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняться дата укладення договору до дати надання першого траншу за договором.
Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та періоду пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30-(X-Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця). При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо у Y > Х, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів. (п. 3.2Договору).
Згідно п. 3.3 договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 15 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 5 154, 75 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет
Відповідно до п. 3.4 договору продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови, які застосовуються протягом всього строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення. Оскільки пролонгація не є зміною істотних умов договору, зокрема, строку дії договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією, спрямованою на застосування тих чи інших, передбачених цим договором умов користування кредитом без зміни строку дії договору.
Відповідно до п. 5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена платіжна картка 4441-11XX-XXXX-1953, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
На момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 21.01.2024, а саме протягом 15 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1 договору).
Відповідно до п. 7.2 договору основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п.9.1.1.7 Договору.
Пунктом 7.3. передбачено, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 05.02.2029.
Згідно п. 7.4 договору проценти за договором сплачуються в наступному порядку: 7.4.1. протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; 7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Відповідно до п. 8.1 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.
Загальні витрати та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки відповідача і прораховується в порядку викладеному у Розділі 8.
Зокрема, згідно п. 8.3 договору протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: 8.3.1. за період від дати видачі кредиту до 21.01.2024 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 529, 25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1, 45 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі дисконтна процентна ставка); 8.3.2. у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 21.01.2024 проценти нараховуються за ставкою 530, 39 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1, 45 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі індивідуальна процента ставка).
Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1 087, 70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2, 98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4 Договору).
Згідно п. 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
П. 14.1. договору передбачено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Судом також досліджена довідка щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГИ» щодо ОСОБА_1 , сформована 06.08.2024, з якої вбачається, що заявка на кредит оформлена 06.01.2024 о 18:53; договір відправлений позичальнику 06.01.2024; ідентифікатор відправлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 06.01.2024 18:54:22; ідентифікатор введено позичальником 06.01.2024 18:54:49; перерахування грошових коштів здійснено 06.01.2024 18:54:58.
Судом також досліджені Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Перерахування коштів кредитодавцем позичальнику підтверджується у сукупності такими письмовими доказами: платіжним дорученням від 06.01.2024; відповіддю на ухвалу суду від 05.08.2025 вих. № БТ/Е-9817 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», з якої вбачається, що на ім`я відповідача банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 ; за період з 06.01.2024 по 11.01.2024 на платіжну картку № НОМЕР_3 було зарахування коштів в сумі 23 700, 00 грн; номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_3 та знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ). Також надано рух коштів по картці № НОМЕР_3 від 31.07.2025 за період з 06.01.2024-11.01.2024 (виписку), з якої вбачається зарахування на картку 06.01.2024 18:54:56 23 700, 00 грн.
28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.
28.11.2019 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮЮС» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2. договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №273 від 27.02.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 48 449, 77 грн.
31.07.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 31/0724-01. Предметом цього договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору. Виконання фактором обов`язку зі сплати коштів клієнту за цим договором підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №7075 від 05.08.2024.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 97 034, 77 грн.
29.05.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників.
Відповідно до п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Платіжними інструкціями в національній валюті від 04.06.2025 №243, від 04.06.2025 №245, від 05.06.2025 №246, 05.06.2025 №247, від 06.06.2025 №248 підтверджується оплата позивачем переданих ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» прав вимоги за договором факторингу № 29/05/25-Е.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 97 034, 77 грн, що включає: прострочене тіло 23 700, 00 грн; прострочені відсотки 73 334, 77 грн.
Передача Реєстру боржників підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025.
Як вбачається із копії Виписки з особового рахунку за кредитним договором № 865872007 від 06.01.2024 на ім`я ОСОБА_1 станом на 05.06.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена, сума вихідного залишку за період з 29.05.2025 по 05.06.2025 складає 97 034,77 грн.
Крім того, позивачем наданий детальні розрахунки заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №865872007 від 06.01.2024, підписані директором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та директором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», з яких вбачається, що розрахунки виконані за період з 06.01.2024 по 19.05.2024, виходячи з суми кредиту 23 700, 00 грн. Сума загальної заборгованості становить 97 034,77 грн. В розрахунку врахована оплата в сумі 2 555, 00 грн.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до частини 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом вказаних норм, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений споживчий кредитний договір в електронній формі, сторони узгодили всі істотні умови кредитного договору і позичальник ОСОБА_1 зобов`язаний повернути кредитодавцю суму кредиту, відсотки за користування ним.
В судовому засіданні відповідач не оспорював дійсність кредитного договору, підтвердив факт його укладення в електронній формі та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який одержав в sms-повідомленні. Також підтвердив одержання коштів в сумі 23 700, 00 грн та сплату 2 555, 00 грн на виконання зобов`язання за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Ч. 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Позивачем належними та допустимими доказами доведено перехід до нього права вимоги до відповідача за договорами факторингу, укладеними між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем. Відповідач не оспорює право вимоги позивача. Спір між сторонами стосується процентів за користування кредитом.
В матеріалах справи відсутні письмові докази, які б підтверджували виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором первісному чи новим кредиторам, окрім суми - 2 555, 00 грн, вказаної в розрахунку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», оплату якої також підтвердив відповідач.
Щодо суми заборгованості ОСОБА_1 суд встановив, що умовами кредитного договору було визначено суму кредиту - 23 700, 00 грн, дисконтний період 15 днів, правила пролонгації. Відповідно до наданих суду позивачем розрахунків заборгованості, проценти за користування кредитом нараховуються: в період з 06.01.2024 по 24.01.2024 в сумі 343, 65 грн (1, 45%) щоденно; 24.01.2024 врахована оплата в сумі 2 555, 00 грн; в період з 25.01.2024 по 19.05.2024 проценти нараховуються в сумі 592, 50 грн (2, 5%) щоденно.
Щодо відсотків за користування кредитом суд зазначає.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» ч. 5, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Також Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, який передбачає, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2, 5 %; протягом наступних 120 днів - 1, 5 %. Цей закон набрав чинності 24.12.2023.
Кредитний договір укладений сторонами 06.01.2024. З наведеного в розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом в період з 06.01.2024 по 22.04.2024 нараховані відповідно до вимог законодавства. Встановлена в укладеному сторонами кредитному договорі процентна ставка - 2, 5% з 23.04.2024 не відповідає вимогам закону. З 23.04.2024 по 19.05.2024 максимальна процентна ставка мала бути -1, 5% в день.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, на підставі вище зазначеного, враховуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами та порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором та прав позивача. Визначаючи суму боргу суд, враховує умови кредитного договору, нікчемність умов кредитного договору в частині встановленої денної процентної ставки, розрахунки, надані позивачем.
Отже, за користування кредитом в період з 06.01.2024 по 22.04.2024 відповідач має сплатити проценти в сумі 59 854, 35 грн (23 700, 00 грн*1, 45% (343, 65 грн) * 19 днів = 6 529, 35 , 00 грн (дисконтний період); 23 700, 00 грн*2,50% (592, 50 грн)*90 днів= 53 325, 00 грн; 6 529, 35 грн+53 325, 00 грн=59 854, 35 грн); в період з 23.04.2024 по 19.05.2024 включно відповідач мав сплатити 9 598, 50 грн, (23 700, 00 грн * 1, 50% (355, 50 грн) *27 днів = 9 598, 50 грн). Отже, сума заборгованості за процентами становить 66 897, 85 грн (59 854, 35 грн +9 598, 50 грн - 2 555, 00 грн = 66 897, 85 грн).
Відповідач не надав суду свій розрахунок заборгованості за вище зазначеними договорами, письмові докази, що підтверджують виконання ним взятих на себе зобов`язань. Наведений судом розрахунок відповідає умовам кредитного договору та вимогам законодавства про споживче кредитування. Проценти нараховані в межах строку дії договору, який встановлений сторонами до 05.02.2029.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
З відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 90 597, 85 грн, з яких: 23 700, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 66 897, 85 грн - сума заборгованості за відсотками. В іншій частині в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
Стосовно заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн, суд зазначає таке.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір №29/05/25-01 від 29.05.2025, додаткову угода №25770742630 до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, копія Акту прийому-передачі наданих послуг, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія довіреності (а.с.20).
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
П. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Суд встановив, що заявлені витрати на правничу допомогу пов`язані з розглядом цієї справи та підтверджуються належними та допустимими доказами. При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги, а також час витрачений адвокатом на виконання зобов`язання за договором з надання правничої допомоги (6 години), часткове задоволення позову.
З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; спір є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; справа не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; представник позивача участь в судовому засіданні не приймав; позивач частково визнав позов; в цій категорії спірних правовідносин, наявна усталена судова практика; обсяг досліджених доказів є невеликим. У цій справі адвокат надав позивачу послуги, зокрема, зі складання позовної заяви та додаткових пояснень, розрахунок заборгованості адвокатом не виконувався.
Суд вважає, що з урахуванням складності справи, наявності усталеної судової практики, з урахуванням того, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є занадто значними, з урахуванням того, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із ціною позову, враховуючи часткове задоволення позову, витрати на правничу допомогу мають бути зменшені судом.
Враховуючи ціну позову, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Крім того, з відповідача на користь позивача має бути стягнутий судовий збір в сумі 2 261, 55 грн (93, 36%), оплата якого позивачем підтверджується платіжною інструкцією від 26.06.2025 №19975 (а. с. 9).
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 204, 207, 526, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №865872007 від 06.01.2024 в сумі 90 597, 85 грн, з яких: 23 700, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 66 897, 85 грн - сума заборгованості за відсотками.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 261, 55 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 27.02.2026.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ: 42986956, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд.19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua