Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №380/9776/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/9776/25 пров. № А/857/33116/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Носа С. П.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 380/9776/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Грень Н.М., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 09 липня 2025 року),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач) в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №133950017348 від 16.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до пільгового стажу (стаж на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1) період роботи з 01.04.2021 по 13.10.2023 року на відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», період роботи з 01.04.2024р. по 31.03.2025р. на відокремленому підрозділі «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля», врахувати заробітну плату за вказані періоди;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити з 08.04.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.04.2025 у зв`язку з досягненням необхідного пенсійного віку та набуттям необхідного страхового та пільгового стажу, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення пенсії по віку на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення №1339500173485 від 16.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії. Не погоджуючись з наданою відмовою та вважаючи, що рішення суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач звернулась з цим позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 380/9776/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №133950017348 від 16.04.2025року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до пільгового стажу (стаж на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1) період роботи з 01.04.2021по 13.10.2023 на відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», період роботи з 01.04.2024 по 31.03.2025 на відокремленому підрозділі «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля», врахувати заробітну плату за вказані періоди.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву від 08.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 1211 грн 20 коп. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що до пільгового стажу позивача не зараховано відповідачем періоди роботи з 01 квітня 2021 року по 13 жовтня 2023 року на відокремленому підрозділі “Шахта “Великомостівська” ДП "Львіввугілля”, період роботи з 01 квітня 2024 року по 31 березня 2025 року на відокремленому підрозділі “Шахта “Відродження” Державного підприємства “Львіввугілля”, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату страхових внесків. Відповідно до наданих документів страховий стаж Позивача становить 19 років 00 місяців 19 днів, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 1 - 04 роки 04 місяці 05 днів.

У зв`язку з тим, що Позивача відсутній пільговий стаж передбачений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 Відповідачем прийнято рішення від 16 квітня 2025 року № 133950017348 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058 (за Списком № 1)

Отже, відмовляючи Позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (Список 1) Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області керувалося чинними нормами Закону № 1058-IV, який регулює спірні правовідносини.

Таким чином, позов ОСОБА_1 є безпідставним та необґрунтованим, а дії Відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах не можна вважати неправомірними, оскільки він діяв виключно в межах, визначених нормами чинного законодавства

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , 1971 року народження, вперше звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою від 08.04.2025 року про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та відповідно рішення № 133950017348 від 16.04.2025 за результатами розгляду поданих документів приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.

Рішення про відмову у призначенні пенсії №133950017348 від 16.04.2025 вбачається, що відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки у позивача страховий стаж складає 19 років 0 місяців 19 днів, пільговий стаж – 4 роки 4 місяці 5 днів. Не зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.04.2021 по 13.10.2023, з 01.04.2024 по 31.03.2025, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня сплата страхових внесків.

Позивач вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Отже, не зарахування до пільгового стажу періоди з 01.04.2021 року по 13.10.2023 року, з 01.04.2024 року по 31.03.2025 року є протиправним та безпідставним.

Апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV, який набрав законної сили з 01.01.2004.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Матеріали справи не містять доказів того, що дані трудової книжки позивача містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки, такі як виправлення в даті наказу про прийняття на роботу, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи позивача до стажу роботи, що враховується при призначенні пенсії.

Судом першої інстанції встановлено, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано спірні періоди з 01.04.2021р. по 13.10.2023року на відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», період роботи з 01.04.2024р. по 31.03.2025р. на відокремленому підрозділі «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина 3 статті 24 Закону №1058).

У відповідності до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно із частинами 11 та 12 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З огляду на положення частин 1 та 2 статті 24 Закону №1058-IV, законодавцем визначено дві обов`язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме: 1) особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; 2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 380/9776/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

С. П. Нос