Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №520/7181/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №520/7181/25

Суддя: Перцова Т.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 р. Справа № 520/7181/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 19.11.25 по справі № 520/7181/25

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВБЛАГОУСТРІЙ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство "Харківблагоустрій" (далі по тексту – КП «Харківблагоустрій», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту – ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 00/5679/0409, яким до КП “Харківблагоустрій” застосовано штрафні санкції у сумі 4 892,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 10.02.2025 № 00/5679/0409 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 4 892,42 грн за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування та податкових накладних (далі – РК, ПН), оскільки строк для реєстрації РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховується від дня отримання такого РК отримувачем (покупцем), а не від дня складення розрахунку.

Таким чином, оскільки розрахунки коригування № 42 від 16.05.2024, № 43 від 17.05.2024, № 44 від 17.05.2024, № 45 від 20.05.2024, № 46 від 20.05.2024 було отримано КП «Харківблагоустрій» 06.06.2024 та вже 07.06.2024 зареєстровано, у діях позивача відсутні будь-які ознаки протиправності.

Щодо податкових накладних від 02.10.2024 № 2009 та від 03.06.2024 № 1298 повідомив, що КП «Харківблагоустрій» 02.10.2024 складено податкову накладну № 56 на суму ПДВ 111,67 грн, яку з дотриманням строків зареєстровано в ЄРПН 21.10.2024, однак у вказаній накладній помилково зазначено, що вона складено на неплатника ПДВ. Разом з цим, після виявлення вказаної помилки, з метою її виправлення КП «Харківблагоустрій» складено та зареєстровано розрахунок коригування від 31.10.2024 № 2010 (дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2024), після чого складено вже правильно оформлену податкову накладну від 02.10.2024 № 2009 на суму ПДВ - 111,67 грн, про несвоєчасну реєстрацію якої і стверджується в Акті перевірки. Аналогічна ситуація і з податковою накладною від 03.06.2024 № 1298 на суму ПДВ 38,02 грн, яку зареєстровано в ЄРПН 15.07.2024.

Однак, виявивши помилку у вказаній накладній, КП «Харківблагоустрій» складено розрахунок коригування від 30.06.2024 № 1841, яким зменшено податкове зобов`язання на 38,02 грн та який зареєстровано в ЄРПН 18.07.2024 та після цього складено податкову накладну від 30.06.2024 № 1842 на суму ПДВ - 38,02 грн.

Відтак, на переконання позивача, несвоєчасна реєстрація податкових накладних від 02.10.2024 № 2009 та від 03.06.2024 № 1298 була не наслідком бездіяльності КП «Харківблагоустрій», а обумовлена виправленням самостійно встановленої помилки.

У свою чергу, в силу висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.08.2020 по справі № 804/5062/16, факт помилкової реєстрації платником податків податкової накладної та/або розрахунку коригування та надалі виправлення самостійно виявленої помилки не може бути підставою для автоматичного застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №520/7181/25 адміністративний позов Комунального підприємства "Харківблагоустрій" (вул. Шатилівська, буд.4, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ34755720) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.02.2025 № 00/5679/0409, яким до КП “Харківблагоустрій” застосовано штрафні санкції у сумі 4 892,42грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Комунального підприємства "Харківблагоустрій" (вул. Шатилівська, буд.4,м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ34755720) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі № 520/7181/25, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову КП «Харківблагоустрій» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невірне застосування судом першої інстанції приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України, що в свою чергу, суперечить положенням статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а тому наявні підстави для його скасування.

Повідомив, що з метою підтвердження отримання покупцем електронного документа розрахунку коригування, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальнику, запроваджено електронний сервіс ДПС України для обміну РК (- ) між контрагентами Single Window of Electronic Documents (SWinED), набір інструментів для програмного забезпечення (API), якого знаходиться на офіційному сайті ДПС України за посиланням http://obmen.tax.gov.ua. Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа РК(-) отримувачем, тобто фіксує дату отримання РК(- ) отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника. Однак, КП «Харківблагоустрій» при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування № 42 від 16.05.2024, № 43 від 17.05.2024, № 44 від 17.05.2024, № 45 від 20.05.2024, № 46 від 20.05.2024 не використовувало систему SWinED для налаштування обміну РК(-) з контрагентами, у тому числі, з ТОВ «ТЕКСЛАЙТ», код за ЄДРПОУ 40459303, що підтверджено записами в ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності», які додаються. Таким чином, в порушення вимог норм абзацу 1 пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу II ПК України позивачем не дотримано термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі розрахунків коригування податкових накладних, що правомірно мало наслідком застосування штрафних санкцій.

До того ж, позивачем до податкового органу не подавалась заява зі скаргою на постачальника ТОВ «ТЕКСЛАЙТ», код за ЄДРПОУ 40459303.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 в порядку статті 75 розділу II ПК України Головним управління ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Комунального підприємства "Харківблагоустрій", за результатами проведення якої контролюючим органом складено акт про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1431/20-40-04-09-03/34755720 від 13.01.2025.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 00/5679/0409, яким до КП “Харківблагоустрій” застосовано штрафні санкції у сумі 4892,42грн.

В акті перевірки зазначається, що КП “Харківблагоустрій” несвоєчасно здійснено реєстрацію розрахунків коригування та податкових накладних: за період: травень, червень, жовтень 2024 року, оскільки така реєстрація здійснена з порушенням граничних строків реєстрації.

Так, судом з акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій, встановлено, що податкові накладні/розрахунки корегувань: від 16.05.2024 № 42 зареєстровано 07.06.2024; (кількість днів порушення/пропуску строку - 5, розмір штрафу - 2%); від 17.05.2024 № 43 зареєстровано 07.06.2024; (кількість днів порушення/пропуску строку - 4, розмір штрафу - 2%); від 17.05.2024 № 44 зареєстровано 07.06.2024; (кількість днів порушення/пропуску строку - 4, розмір штрафу - 2%); від 20.05.2024 № 45 зареєстровано 07.06.2024; (кількість днів порушення/пропуску строку - 1, розмір штрафу - 2%); від 20.05.2024 № 46 зареєстровано 07.06.2024; (кількість днів порушення/пропуску строку - 1, розмір штрафу - 2%); від 03.06.2024 № 1298 зареєстровано 15.07.2024; (кількість днів порушення/пропуску строку - 10, розмір штрафу - 2%); від 02.10.2024 № 2009 зареєстровано 18.11.2024; (кількість днів порушення/пропуску строку - 13, розмір штрафу - 2%).

Комунальне підприємство "Харківблагоустрій" оскаржило спірне податкове повідомлення - рішення до Державної податкової служби України, за результатом розгляду скарги прийнято рішення про залишення скарги без розгляду.

Не погодившись із винесеним ГУ ДПС у Харківській області податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні законодавчо визначені підстави для застосування до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування № 42 від 16.05.2024, № 43 від 17.05.2024, № 44 від 17.05.2024, № 45 від 20.05.2024, № 46 від 20.05.2024 та податкових накладних від 02.10.2024 № 2009 та від 03.06.2024 № 1298, а тому спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття отже є необґрунтованим, що дає підстави для його скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

На виконання вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України.

Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19, від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24 вже формував висновки щодо сфери дії статті 192 ПК України у подібних за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

У постанові від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24 Верховний Суд виклав правовий висновок щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до якого строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.

Цей висновок повторив Верховний Суд і у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 160/12120/24 та від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24.

У розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 380/3834/24 зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.

Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.

Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.

Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.

При цьому, надаючи оцінку доводам апелянта щодо не звернення позивача зі скаргою на продавця, колегія суддів зауважує, що в силу визначених у абзаці двадцять п`ятому пункту 201.10 статті 201 ПК України нормативних положень, механізм подання скарги передбачений передусім для випадків, коли постачальник припускається помилки в реквізитах ПН/РК або порушує строки їх реєстрації в ЄРПН, що безпосередньо впливає на права покупця.

Однак у ситуації, коли постачальник складає РК в один день, а надсилає його покупцеві пізніше, формально не відбувається порушення строків реєстрації самим постачальником, оскільки обов`язок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації покладається саме на покупця. Таким чином, подання скарги на постачальника за затримку в надсиланні РК не матиме правового ефекту, адже пункт 201.10 ПК України не охоплює таких випадків і не встановлює відповідальності постачальника за несвоєчасне направлення РК покупцеві.

За змістом абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Зміст наведеної норми дає підстави вважати, що вона регулює саме фіксацію у квитанції дати надання РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а не отримання такого РК. Ця норма стосується моменту реєстрації РК в ЄРПН, коли документ уже подано на реєстрацію, а не етапу його передачі від постачальника до покупця. Дата і час, зафіксовані у квитанції, є підтвердженням факту обробки РК системою ЄРПН і не мають прямого відношення до визначення моменту, коли покупець фактично отримав РК від постачальника для подальшої реєстрації.

Отже, абзац 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України не може застосовуватися для визначення дати отримання РК покупцем, оскільки він регулює інший етап документообігу - взаємодію з ДПС після подання РК на реєстрацію.

У контексті наведеного колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма Конституції України означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури й форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби.

Тобто діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціальнодозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.

Виходячи з цього, суб`єкт владних повноважень, діючи на виконання саме приписів чинного закону, не може довільно тлумачити норми ПК України чи виходити за межі своїх повноважень. Податковий орган не має права самостійно встановлювати додаткові умови чи строки, не передбачені ПК України та іншими нормативно-правовими актами, такі як початок відліку строку з дати складання РК для цілей реєстрації останнього в ЄРПН. Його повноваження обмежуються контролем за дотриманням чітко визначених законом процедур, а перевищення цих меж суперечить принципу верховенства права.

Це ще раз підкреслює, що відповідальність покупця за своєчасну реєстрацію РК має базуватися виключно на об`єктивно встановленій даті отримання документа, а не на діях чи бездіяльності інших суб`єктів, зокрема постачальника чи ДПС.

Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб`єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням цього, відповідач для цілей цих правовідносин не може покликатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних РК, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного РК. Визнання відповідачем відсутності законодавчо закріпленого механізму фіксації дати отримання РК лише підкреслює прогалину в нормативному регулюванні, яка не може бути використана на шкоду платникам податків, адже інакше це призводило б до порушення базових засад правової визначеності та рівності сторін у податкових правовідносинах.

Таким чином, тлумачення відповідача, яке пов`язує початок відліку строку реєстрації з датою складання РК, а не з його отриманням, не лише не має нормативного підґрунтя, але й створює необґрунтовані перешкоди для платників податків у реалізації прав та обов`язків, що суперечить засадами податкового законодавства, які передбачені пункту 4.1 статті 4 ПК України.

Отже, строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Текслайт» 06.06.2024 направлено КП «Харківблагоустрій» розрахунки коригування № 42 від 16.05.2024, № 43 від 17.05.2024, № 44 від 17.05.2024, № 45 від 20.05.2024, № 46 від 20.05.2024 для їх подальшої реєстрації в ЄРПН. Вказані обставини підтверджуються листом ТОВ «Текслайт» від 10.02.2025 наданим на запит позивача.

Позивачем, після отримання вказаних розрахунків коригування, наступного дня - 07.06.2025, зареєстровано «зменшуючі» розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями.

При цьому, із сукупності доказів, що містяться у матеріалах справи, дата складення РК відповідає даті, зазначеної у Розрахунку штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а також даті, відображеної в акті перевірки, який покладено в основу нарахування штрафу на підставі податкового повідомлення-рішення.

Ця обставина свідчить про те, що контролюючий орган, здійснюючи перевірку та визначаючи розмір штрафної санкції за порушення строків реєстрації РК № 42 від 16.05.2024, № 43 від 17.05.2024, № 44 від 17.05.2024, № 45 від 20.05.2024, № 46 від 20.05.2024, брав за основу дату його складення, а не дату фактичного отримання платником податків, як це імперативно передбачено відповідними положеннями ПК України, що регулюють порядок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Таке ігнорування нормативних приписів суперечить принципу nulla poena sine lege (немає злочину, немає покарання без закону), як складової принципу верховенства права, адже застосування санкцій має ґрунтуватися виключно на чітко визначеній правовій передумові.

Колегія суддів відхиляє викладені у апеляційній скарзі доводи щодо невикористання позивачем та його контрагентом електронного сервісу ДПС України для обміну РК (- ) між контрагентами Single Window of Electronic Documents (SWinED), позаяк такий сервіс має виключно рекомендаційний характер, а тому не носить імперативу для платників податку.

До того ж, як вбачається з офіційного веб-порталу ДПС України, перша згадка про електронний сервіс Single Window of Electronic Documents (SWinED) датована 14.06.2024, у той час як реєстрація спірних РК відбувалась 07.06.2024, тобто ще до його запровадження.

Щодо податкових накладних від 02.10.2024 № 2009 та від 03.06.2024 № 1298 слід зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, КП «Харківлагоустрій» 02.10.2024 складено податкову накладну № 56 на суму ПДВ 111,67 грн, яку 21.10.2024, тобто із дотриманням встановлених ПК України строків, зареєстровано в ЄРПН, що не спростовується апелянтом.

Однак, у такій накладній помилково зазначено, що вона складено на неплатника ПДВ.

Після виявлення вказаної помилки, з метою її виправлення, КП «Харківблагоустрій» складено та зареєстровано розрахунок коригування від 31.10.2024 № 2010 (дата реєстрації в ЄРПН 18.11.2024), після чого складено вже правильно оформлену податкову накладну від 02.10.2024 № 2009 на суму ПДВ 111,67 грн (спірна), яку було зареєстровано 18.11.2024.

Аналогічна ситуація з податковою накладною від 03.06.2024 № 1298 на суму ПДВ 38,02 грн, яку зареєстровано в ЄРПН 15.07.2024.

Так, виявивши помилку у вказаній накладній, КП «Харківблагоустрій» складено розрахунок коригування від 30.06.2024 № 1841, яким зменшено податкове зобов`язання на 38,02 грн та який зареєстровано в ЄРПН 18.07.2024 та після цього складено податкову накладну від 30.06.2024 № 1842 на суму ПДВ 38,02 грн (зареєстровано – 15.07.2024).

Отже, несвоєчасна реєстрація податкових накладних від 02.10.2024 № 2009 та від 03.06.2024 № 1298 не стала наслідком бездіяльності КП «Харківблагоустрій», а була обумовлена виправленням самостійно встановленої помилки.

Разом з цим, Верховний Суд в постанові від 12 лютого 2020 року №140/106/19, надаючи оцінку застосуванню до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України у зв`язку з повторною реєстрацією ПН з метою виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця, зазначив наступне: «Відтак, на переконання колегії суддів, повторна реєстрація позивачем податкових накладних № 18 і 19 від 19.06.2018, № 20 від 22.06.2018, № 21 від 29.06.2018 та № 16 від 08.08.2018 є єдиним технічно можливим способом усунення помилки в раніше виписаних та вчасно зареєстрованих податкових накладних, з метою надання покупцю товарів/послуг можливості нарахувати суми податку, що відносяться до податкового кредиту. Держава не забезпечила інших можливостей для виконання такого обов`язку, а тому застосування відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних є протиправним.»

У постанові від 26 червня 2018 року у справі № 805/4998/16-а, Верховний Суд вказав наступне: «З огляду на те, що вперше податкові накладні були подані позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування та нових податкових накладних обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, Верховний Суд погоджується з висновками попередніх інстанцій, що платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних, шляхом подання розрахунку коригування до них та нових накладних з виправленою датою, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації не вбачається.»

Вказані висновки були підтримані Верховним Судом у постанові від 17.09.2025 по справі № 520/38042/23.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про невідповідність висновків контролюючого органу нормам ПК України, що свідчить про безпідставність винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 10.02.2025 № 00/5679/0409 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 4 892,42 грн та наявність підстав для його скасування, що зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 по справі № 520/7181/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua