Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №320/39906/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року № 320/39906/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду адвокатського запиту №10/07 від 10.07.2025 року та заяви ОСОБА_1 від 25.07.2025 року.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.02.2024, позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. 13А та 39Г, є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку Водночас, 10.07.2025 в системі «Оберіг» через додаток «Резерв +» дізнався, що перебуває на обліку та є військовозобов`язаним. З метою з`ясування обставин представником направлено відповідачу адвокатський запит стосовно підстав взяття позивача на військовий облік, на який відповідач відповіді не надав.

У подальшому, позивачем було направлено заяву з вимогою привести у відповідність відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Станом на 05.08.2025 згідно п.4 ПКМУ №559 від 16.05.2024 відповідачем у Єдиний державний реєстр в п?ятиденний робочий термін зміни не внесені, всупереч вимог законодавства заяву не розглянуто, відповіді не надано, що підтверджує протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі його керівника.

Позивач зазначає, що Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачений порядок подання документів для внесення даних до Реєстру «Оберіг». Тому, відповідач міг здійснити розгляд даного питання без особистого прибуття позивача, за наданою заявою та адвокатським запитом, за поданими документами, зважаючи на ті факти, що позивач знаходився на обліку та проходив військово-лікарську комісію саме у відповідача. Натомість це виконано відповідачем не було. Така бездіяльність відповідача, на думку позивача, є протиправною,

Позивач зазначає, що, ІНФОРМАЦІЯ_5 зобов`язаний був не тільки самостійно актуалізувати дані позивача, а і відповідно до норм чинного законодавства розглянути адвокатський запит №10/07 від 10.07.2025 та заяву позивача від 25.07.2025 вчасно та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є підставами для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 22.08.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 03.09.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено.

Представником відповідача було подано до суду відзив, у якому зазначено, що на адвокатський запит та заяву позивача були надані відповіді. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_5 не допустив протиправної бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача та запиту його представника.

Щодо виключення позивача з військового обліку відповідно до довідки ВЛК від 06.02.2024, відповідач зазначив, що позивач є офіцером запасу та відповідно до підпункту в) пункту 22.1 глави 22 розділу ІІ Положення про ВЛК, на офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов`язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу. Аналогічне правило міститься і в п. 22.5 глави 22 Положення про ВЛК.

Таким чином, непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку стосовно офіцерів запасу повинно оформлюватись свідоцтвом про хворобу, що розглянуте та затверджене ВЛК регіону. Саме такий документ є підставою для подальшого виключення військовозобов`язаного офіцера запасу з військового обліку, та, як наслідок, переведення його до категорії “невійськовозобов`язаний”.

Представник відповідача зазначає, що 21.08.2024, на виконання вимог Положення про ВЛК, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 був виданий наказ № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів». Відповідно до цього наказу, серед іншого, було встановлено поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу та внести відповідні зміни до елементів персонально-якісного військового обліку (переміщення до відповідних картотек тощо).

Оскільки відповідно до записів із наданих документів позивач був виключений з військового обліку без свідоцтва про хворобу, як того вимагало (і вимагає) Положення про ВЛК, він, в силу наказу про поновлення на обліку, вважається таким, що поновлений на військовому обліку та ІНФОРМАЦІЯ_6 не може внести до Реєстру інформацію про його виключення з військового обліку, оскільки така інформація за своєю суттю не є достовірною.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 № 3/723 від 06.02.2024 на підставі ст. 13А, 39Г гр. III Розкладу хвороб був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до військового квитка № НОМЕР_1 від 10.08.2012 було виключено з військового обліку на підставі довідки ВЛК від 06.02.2024 за №3/723.

Відповідні відомості про виключення позивача з військового обліку було внесено до Єдиного Державного реєстру військовозобов`язаних, що свідчить як проставлена у тимчасовому посвідченні відмітка, так і інформація яка містилася в Резерв+ станом на 24.02.2025, 11.05.2025, що підтверджується матеріалами справи.

21.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_9 було видано наказ № 287 “Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів”.

Вказаний наказ було прийнято відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства оборони від 29 травня 2012 року № 363, від 07 липня 2015 року № 318, від 29 березня 2017 року № 193, від 18 серпня 2023 року № 490; в редакції наказу Міністерства оборони від 27 квітня 2024 року № 262, - "Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до Положення 402) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.", медичні документи військовозобов`язаних, які визнані непридатними для проходження 'військової служби обов`язково направляються на затвердження до Центральної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п. 2 наказу від 21.08.2024 № 287 прийнято поновити на обліку військовозобов`язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, ОСОБА_1 , що не заперечується відповідачем.

У п. 3 оскаржуваного наказу зазначено: “У зв`язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарсько комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вищевказаний період, вважати недійсними.

Відповідно до п. 4 наказу від 21.08.2024 № 287 військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, 3 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024 поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу, поновити на військовому обліку, облікові, послужні та алфавітні картки повернути до попередніх картотек, внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як вбачається судом з витягу із застосунку “Резерв+” від 10.07.2025, позивач перебуває на обліку, є військовозобов`язаним та мав відстрочку (графи: категорія - військовозобов`язаний, підстава виключення “-” , постанова ВЛК - непридатний з виключенням з військового обліку, тип відстрочки – аб. 2 ч. 3 ст. 23).

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку та ненадання відповіді на заяву та адвокатський запит, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон № 2232-XII), ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”).

Згідно частини 1 статті 27 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Окрім того, Указом Президента України “Про загальну мобілізацію” №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Поряд з цим, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ).

У статті 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі Положення №154 від 23.02.2022).

Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, у зв`язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідача здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов`язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- організовують сповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2024 року позивача довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 № 3/723 від 06.02.2024 на підставі ст. 13А, 39Г гр. III Розкладу хвороб було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відомості про виключення позивача з військового обліку було внесено до Єдиного Державного реєстру військовозобов`язаних, про що свідчить запис у військовому квитку позивача, так і інформація яка містилася в Резерв+.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження обставин, за яких позивача було поновлено на військовому обліку як військовозобов`язаного та внесено відповідні дані до Резерв+.

Відповідач у відзиві зазначає, що наказом від 21.08.2024 №287 “Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_8 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів” поновив на обліку військовозобов`язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, позивача. А також, у зв`язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вище вказаний період, визнав недійсними. Військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_12 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку.

При цьому, суд зазначає, що в пункті 4 наказу № 287 чітко визначено, що військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, 3 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024 вирішено поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу, поновити на військовому обліку, облікові, послужні та алфавітні картки повернути до попередніх картотек, внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, суд зазначає, що наказом № 287 від 21.08.2024 було вирішено поновити на військовому обліку військовозобов`язаних осіб позивача, висновок військово-лікарської комісії про непридатність якого до військової служби з виключенням з військового обліку було прийнято 06.02.2024, а не в періоди, які вказані в п. 3 та 4 такого наказу.

При цьому, матеріали справи не містять доказів відміни чи скасування постанови ВЛК щодо позивача штатною ВЛК.

Поряд з цим, суд зауважує, що наказ, яким, за твердженням відповідача, поновлено позивача на військовому обліку, не містить чіткої обґрунтованої вказівки на те, на якій саме підставі, зазначеній у відповідних пунктах наказу, позивача було поновлено на військовому обліку.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно та безпідставно поновив позивача на обліку військовозобов`язаних осіб.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що рішення про виключення позивача з військового обліку було прийнято без дотримання чинного на той час законодавства, оскільки відповідачем не було надано до суду жодних доказів проведення службового розслідування чи-то притягнення до дисциплінарної (кримінальної) відповідальності осіб, якими було прийнято рішення про виключення позивача з військового обліку.

Натомість, без зазначення жодних на те обґрунтованих підстав, відповідачем було поновлено позивача на військовому обліку військовозобов`язаних.

У зв`язку з чим суд вважає що дії відповідача у спірних правовідносинах не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям правомірності.

Крім того, правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами ч.ч. 8, 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З огляду на те, що судом було встановлено, що відповідачем протиправно внесено до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо перебування позивача на військовому обліку в ТЦК та СП, у зв`язку з чим суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_2 з військового обліку.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду адвокатського запиту №10/07 від 10.07.2025 та заяви ОСОБА_1 від 25.07.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було направлено відповідачу адвокатський запит № 10/07 від 10.07.2025, який отримано відповідачем 16.07.2025.

Відповідь на вказаний адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_5 була датована 21.08.2025 за № 7321.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У позовній заяві позивачем ставиться питання щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду адвокатського запиту та заяви позивача.

Водночас, як зазначалось судом вище, в матеріалах справи наявні докази того, що відповідачем було розглянуто адвокатський запит від 10.07.2025 та надано відповідь 21.08.2025.

Крім того, відповідачем 31.07.2025 було надано відповідь на заяву позивача від 25.07.2025.

Суд враховує, що станом на час звернення до суду позивач не отримував відповіді на заяву та на адвокатський запит. Проте, надані відповідачем докази спростовують доводи позивача про вчинення ІНФОРМАЦІЯ_5 бездіяльності. У зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 9 та частиною першою статті 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ) з військового обліку.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.