Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №501/5212/23 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №501/5212/23

Провадження №1-кп/522/1546/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12023163160000238, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2023 року, на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Пристень, Пристенського району, Курської області, Російської Федерації, із неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця реєстрації на території України, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , суд

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

19.01.2024 року Одеським апеляційним судом (справа №501/5212/23, номер провадження: 11-п/813/39/24) було задоволено подання в.о. голови Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_8 , та обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023163160000238 від 26.11.2023 року відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України було передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

Судом встановлено, що 25.11.2023 року приблизно о 18 годині ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні магазину «Таврія В», який належить приватному підприємству «Таврія В», розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Данченко, 7«Б», у ході словесного конфлікту між ним та адміністратором вище зазначеного магазину ОСОБА_6 , через те, що ОСОБА_6 зробив ОСОБА_3 зауваження з приводу розрахунку за товар, а саме за шоколадні плитки, внаслідок чого ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень дістав із правої задньої кишені складний ніж, розклав його, та спровокувавши бійку, та наніс ножем один удар в передньо-зовнішню поверхню на межі середньої і верхньої третини, лівого стегна ОСОБА_6 .

В результаті чого потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді різаної рани передньо-зовнішньої поверхні, на межі середньої і верхньої третини лівого стегна. Різані рани за своїм характером зазвичай загоюються в строк понад шість днів і не більше трьох тижнів, та за цим критерієм, згідно з п. 2.3.3 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров?я.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися у повному обсязі, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд обмежився частковим дослідженням доказів у зазначеному кримінальному провадженні, а саме частково дослідив письмові докази, допитав потерпілого ОСОБА_6 , та обвинуваченого ОСОБА_3 .

У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 визнав вину у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті, та просив призначити штраф, який він може сплатити.

Суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення, окрім визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні, повністю доведена і підтверджується наступними доказами:

- Показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України пояснив про те, що він у 2023 році працював адміністратором у магазині «Таврія В», та 25.11.2023 року приблизно о 18 годині він знаходячись у приміщенні цього магазину побачив по відеокамерам, що обвинувачений ОСОБА_3 намагається викрасти 4 шоколадки, які він взяв із вітрини, та поклав їх до своєї внутрішньої кишені, та пройшов повз каси у цьому магазині. У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що він, побачивши вище указані події вирішив запобігти вчиненню цього кримінального правопорушення, та перекрив вхідні двері до приміщення вище указаного магазину, щоб обвинувачений ОСОБА_3 не зміг вийти із цього приміщення. Також у судому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що в цей момент обвинувачений ОСОБА_3 дістав із своєї кишені ніж, та почав йому погрожувати, внаслідок чого він почав наносити цьому обвинуваченому приблизно 4-5 ударів кулаком по обличчю, після чого обвинувачений ОСОБА_3 наніс йому удар ножем в область лівого стегна. Внаслідок вище указаних дій обвинуваченого ОСОБА_3 він перебував на лікуванні, а потім на лікарняному. Також у судому засіданні потерпілий ОСОБА_6 просив призначити міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді штрафу.

- Висновком експерта за №122 від 7.12.2023 року, відповідно до якого, на підставі даних судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_6 були зроблені наступні підсумки:

1.2.3.4.5 У громадянина ОСОБА_6 під час огляду була виявлена рана передньо-зовнішньої поверхні, на межі середньої і верхньої третини, лівого стегна.

Різані рани за своїм характером зазвичай загоюються в строк понад шість днів і не більше трьох тижнів, та за цим критерієм, згідно з п. 2.3.3 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров?я.

- Речовим доказом по вище зазначеному кримінальному провадженні, згідно до постанови про визнання речовим доказом від 26.11.2023 року,а саме складним ножем загальною довжиною 22 см, довжина леза 9,5 см, на рукоятці дерев`яні накладки,

- Речовим доказом по вище зазначеному кримінальному провадженні, згідно до постанови про визнання речовим доказом від 6.12.2023 року,а саме відеозаписами із камер відеоспостереження магазину «Таврія В» по вулиці Данченко, будинок №7«Б», у м. Чорноморську за період із 17:50-18:05 годин 25.11.2023 року, які містяться на карті пам`яті (флеш) марки Verico.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, якумисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, що він раніше не судимий.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності вище зазначених двох пом`якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що цьому обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, так як у судовому засіданні було встановлено, що у нього є можливість сплатити указаний штраф, та таке покарання буде достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. На підставі зазначеного, суд вважає недоцільним призначення йому більш суворих покарань, передбачених у санкції статі ч.2 ст.125 КК України.

29.11.2023 року Приморським районним судом м. Одеси було накладено арешт на речовий доказ у цьому кримінальному провадженні. Суд вважає необхідним згідно до ст.174 КПК України скасувати вище указаний арешт, так як у подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба. Міру запобіжного заходу у зв`язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.

Керуючись ст.ст.174, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті - штраф – сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 /одна тисяча сімсот/ гривень на користь Держави України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2023 року, а саме на предмет, зовні схожий на складний ніж у розкладеному стані, загальною довжиною 22 см, довжина леза 9,5 см, з дерев`яною рукояткою.

Речовий доказ - складний ніж загальною довжиною 22 см, довжина леза 9,5 см, із дерев`яними накладками на рукоятці – знищити.

Речовий доказ - карту пам`яті (флеш) марки Verico зберігати у матеріалах указаного кримінального провадження.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1