Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №446/269/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/269/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 м.Кам`янка-Бузька

Слідчий суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області ОСОБА_1 ,за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141420000026 від 04.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

заступник начальника СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» р.н. НОМЕР_1 , в частині заборони відчуження та розпорядження майном.

В обґрунтування доводів клопотання покликається на те, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141420000026 від 04.02.2026, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.02.2026 надійшла письмова заява ОСОБА_5 про те, що вона будучи пасажиром автомобіля марки «Toyota» моделі «Avensis» р.н. НОМЕР_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому ребер (виписка від 02.02.2026) внаслідок ДТП (зіткнення ТЗ) 25.01.2026 близько 12.30 год. на 510 км + 500 м а/д «Київ-Чоп» за участі автомобіля марки «Nissan» моделі «Navara» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 (військовослужбовець), який буксирував автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» р.н. НОМЕР_3 , автомобіля марки «Toyota» моделі «Avensis» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «S400» р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_8

25.02.2026 проведено огляд місця події, де на території автостоянки в с. Бедевля вул. Заріка, 5 Тячівського району Закарпатської області виявлено автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» р.н. НОМЕР_1 з пошкодженнями передньої частини характерними для ДТП. Вказаний автомобіль не транспортабельний.

25.02.2026 винесено постанову про визнання вище вказаного автомобіля речовим доказом по кримінальному провадженню №12026141420000026.

Згідно Акту приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою від 24.11.2025 автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» VIN: НОМЕР_5 р.н. НОМЕР_1 переданий БО «БФ «ДОПОМОГА УКРАЇНЦІВ З ЄВРОПИ» ОСОБА_6 , зареєстрованому АДРЕСА_1 .

Вважає, що метою застосування арешту є збереження речового доказу та незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення, приховування чи зміни вказаного майна зацікавленими особами, пересування чи передачі майна з метою уникнення кримінальної відповідальності, а тому просить клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, згідно письмової заяви клопотання підтримує в повному обсязі та просить розглянути без його участі.

Володілець автомобіля марки «Nissan» моделі «Navara» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, згідно письмової заяви просить клопотання розглянути без його участі, щодо клопотання не заперечує.

Враховуючи неявку учасників судового провадження, суд відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе судовий розгляд проводити без фіксації за допомогою технічних засобів.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам статті 171 КПК України.

Матеріалами, доданими до клопотання встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141420000026 від 04.02.2026, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Як видно з протоколу огляду місця події, проведеного 25.02.2026 проведено огляд місця події, де на території автостоянки в с. Бедевля вул. Заріка, 5 Тячівського району Закарпатської області виявлено автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» р.н. НОМЕР_1 з пошкодженнями передньої частини характерними для ДТП. Вказаний автомобіль не транспортабельний.

Згідно Акту приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою від 24.11.2025 автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» VIN: НОМЕР_5 р.н. НОМЕР_1 переданий БО «БФ «ДОПОМОГА УКРАЇНЦІВ З ЄВРОПИ» ОСОБА_6 , зареєстрованому АДРЕСА_1 .

25.02.2026 заступником начальника СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_3 винесено постанову про визнання речовим доказом автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» р.н. НОМЕР_1 .

З метою забезпечення збереження речових доказів та повного, об`єктивного дослідження всіх обставин справи слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області з клопотанням про накладення арешту на вище вказане майно.

Вирішуючи питання про накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя виходить з наступного.

За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частини 2 та 3 статті 170 КПК України визначають, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 вказаної статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що майно, яке просить арештувати слідчий, обґрунтовано визнано речовим доказом по кримінальному провадженні, оскільки доведено існування розумних підозр, вважати, що вилучене майно може містити відомості про обставини вчинення злочину, отже, в повній мірі відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, а саме: це є матеріальний об`єкт, що містить на собі відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтак, оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна. Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Зважаючи на те, що встановлено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а саме з метою забезпечення збереження його як речового доказу, можливість використання цього майна, як доказ у кримінальному провадженні, враховуючи наявність ризиків, що його може бути приховано, пошкоджено, зіпсовано чи знищено, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту на майно.

Окрім того, судом зазначається, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 170-174, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ :

Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141420000026 від 04.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України – задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на речовий доказ – автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» р.н. НОМЕР_1 , володільцем якого згідно Акту приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою від 24.11.2025 є ОСОБА_6 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали надіслати прокурору, особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала постановлена 27 лютого 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1