Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №462/598/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/598/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2026 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, студента,

проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 26.11.2025 близько 21.00 год., перебуваючи у магазині «Напої та тютюн» за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 21, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку товару з магазину, а саме: воду «Боржомі», об`ємом 1 л, на загальну суму 78 грн без ПДВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомлено, хоча судом вжито заходів для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового засідання, зокрема шляхом скерування рекомнедованою поштовою кореспонденцією судової повістки про виклик до суду за адресою місця проживання ОСОБА_1 , вказаною останнім у протоколі про адміністративне прапвопорушення, та окрім того, додатково також шляхом телефонограми за номером телефону повдіомленим ОСОБА_1 при складанні протоколу.

Враховуючи, що судом вживались всі заходи для належного повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, проте, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності на виклик суду не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, при цьому ще на стадії складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про подальший розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення, не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, враховуючи також позицію Європейського суду, який наголосив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, крім того, така особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, відтак, із врахуванням також стислих строків розгляду даної категорії справ, визначених ст. 277 КУпАП, суд приходить до висновку за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення у справі по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Винуватість ОСОБА_1 стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВБА № 212293 від 13.01.2026, електронним рапортом реєстрації повідомлення зі служби «102» від 26.11.2025, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.11.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.11.2025, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , який свою вину у вчиненому визнав, рапортом інспектора СЮП ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Частиною 2 ст. 13 КУпАП визначено, що разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 462/598/26.

Суддя Б.М. Гедз