Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 26 лютого 2026 р.
Справа: №754/20236/25
Суддя: Татаурова І. М.
Номер провадження 3/754/541/26
Справа №754/20236/25
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2026 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Татаурова І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , 23.11.2025 о 01:15 год., у м. Києві по вул. С. Лифаря 8, водій ОСОБА_1 керував автомобілем, марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу на відео портативного реєстратора 473516.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5, ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з`явився, хоча своєчасно був сповіщений про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Практикою Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 «Пономарьов проти України»).
Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
В судовому засіданні захисник Бутко Д.Г. зазначив, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою винуватість за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин не визнає, за наступних обставин: 1) відео фіксація правопорушення переривалась, 2) під час спілкування з працівником поліції, ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, за допомогою приладу Драгер. Однак, в зв`язку з вчиненням працівниками поліції морального тиску на останнього, він в процесі спілкування відмовився від проходження огляду, 4) до матеріалів справи не долучені докази в підтвердження наявності підстав для зупинки ОСОБА_1 . В зв`язку з чим, захисник Бутко Д.Г. просив справу стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, його винуватість підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, які дослідженні у судовому засіданні, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521116 від 23.12.2025 (а.с. 2);
- даними направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.11.2025 (а.с. 6);
- даними DVD-R диску з відеозаписом з нагрудних камер №473516. (а.с. 9).
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд з`ясував обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.
Диспозиція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону.
Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Дослідивши та оцінивши докази в справі, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, ст. 266 КУпАП визначає порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції де ч. 2 вказаної статті зазначає, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Ст. 266 ч. 3 КУпАП визначає, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Доводи захисника ОСОБА_1 спростовуються дослідженим у судовому засіданні DVD-R диском з відеозаписом з нагрудних камер №473516, з якого чітко вбачається наступне: ОСОБА_1 визнав, що він керував транспортним засобом, в ході спілкування працівниками полції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та останній повідомив їй, що вживав алкогольні напої. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння та роз`яснили йому наслідки відмови від проходження огляду. Після чого, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі у лікаря-нарколога.
Таким чином, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, судом встановлено, що ОСОБА_1 , 23.11.2025 о 01:15 год., у м. Києві по вул. С. Лифаря 8, водій ОСОБА_1 керував автомобілем, марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу на відео портативного реєстратора 473516.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім ОСОБА_1 , з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, буде адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, передбаченого санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП, за якою кваліфіковано його діяння.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 ч.ч. 1, 2 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 291 КУпАП.
Суддя: І.М. Татаурова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua