Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №140/1624/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/1624/25 пров. № А/857/26444/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, що ухвалив суддя Шепелюк В.Л. у м. Луцьку, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 140/1624/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,–

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення № 3/1 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 17 січня 2025 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.01.2025 КДКА Житомирської області прийняла рішення № 3/1, яким вирішено дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 від 07.10.2020 відносно адвоката ОСОБА_1 , за порушення вимог пункту 3 частини першої статті 21, частини першої статті 28 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, статей 9, 10, 20, 34-35 Правил адвокатської етики, подальшим провадженням закрити за закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку із встановленням дисциплінарного проступку в його діях.

Позивач вважає вказане рішення протиправним з огляду на наступне.

28.04.2004 ОСОБА_1 , отримав свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №277, яке видано КДКА Волинської області. Жодного разу за період адвокатської діяльності до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

10.11.2020 до дисциплінарної палати КДКА Волинської області надійшла скарга ОСОБА_2 від 07.10.2020 на дії адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням КДКА Волинської області від 26.08.2021 № 135/21 відмовлено в притягненні до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та закрито дисциплінарне провадження.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі № 140/10702/21, яке набрало законної сили 19.04.2023, визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 26.08.2021 № 135/21.

25.01.2024 на засіданні дисциплінарної палати КДКА Волинської області за відсутності кворуму щодо прийняття рішення у справі вирішено направити справу до Вищої КДКА.

07.03.2024 порушена дисциплінарна справа щодо адвоката ОСОБА_1 направлена з Вищої КДКА до КДКА Рівненської області для прийняття рішення по суті.

29.05.2024 та 31.07.2024 на засіданнях дисциплінарної палати КДКА Рівненської області задоволено відводи адвоката до членів палати та, у зв`язку із відсутністю кворуму, матеріали направлені до Вищої КДКА.

15.10.2024 з ВКДКА матеріали порушеної дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_3 направлено до КДКА Житомирської області.

Позивач вказує на відсутність у КДКА Житомирської області нормативних повноважень здійснювати повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно нього, оскільки дисциплінарне провадження завершується прийняттям одного з двох можливих рішень КДКА, а саме: про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або про закриття дисциплінарної справи.

У свою чергу, Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” пов`язує процесуальну можливість направлення дисциплінарної справи на новий розгляд, виключно, із рішенням Вищої КДКА, тобто у разі оскарження рішення КДКА саме до цього органу адвокатського самоврядування.

Позивач зауважує, що зі змісту рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі № 140/10702/21, вбачається, що суд не вирішував питання про новий розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 і не зобов`язував ні КДКА Волинської області, ні будь-які інші КДКА забезпечити проведення нового розгляду дисциплінарної справи та законодавець не визначив повноважень КДКА здійснювати повторний розгляд справи у разі скасування попереднього її рішення у судовому порядку.

Щодо прийнятого відповідачем рішення № 3/1 від 17.01.2025, позивач зазначає, що до скарги не було надано жодних належних доказів здійснення ним представництва інтересів ОСОБА_2 . Фотокопія долученої нотаріально посвідченої довіреності від 23.11.2011 викладена на форматі звичайного паперу А4, на ній не міститься ні підпису ОСОБА_2 , ні номеру вчиненої нотаріальної дії, ні посвідчувального напису нотаріуса. Наявність витягу із Єдиного реєстру довіреностей, з якого вбачається факт видачі ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 довіреності в 2011 році зі строком дії до 23.11.14 не є доказом здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 , як адвокатом. З вказаного витягу не можливо встановити, чи така довіреність була вручена особі, чи ця довіреність була використана особою, а також не можливо встановити зміст останньої.

Також позивач вказує, що ОСОБА_2 не надав жодних підтверджуючих документів щодо яких справ ОСОБА_2 уповноважив позивача на представництво інтересів, не вказав, яку конфіденційну інформацію отримав щодо нього та як ця інформація використана при представництві інтересів дружини ОСОБА_2 при поділі майна подружжя та стягнення аліментів.

В сукупності, вищевказане, на думку позивача, дає підстави для висновку, що рішення № 3/1 КДКА Житомирської області від 17.01.2025 є протиправним, невмотивованим, не ґрунтується на жодному належному, допустимому та достовірному доказі, який би дійсно підтверджував наявність у діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема, порушення вимог статей 21, 28 Закону, статей 9-10, 20, 34-35 Правил щодо порушення принципу конфлікту інтересів.

22 травня 2025 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, відповідно до якого в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не вирішував питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , натомість така дисциплінарна справа надійшла до КДКА Житомирської області уже на стадії її розгляду.

У даному випадку КДКА Житомирської області за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 була наділена виключно повноваженнями на прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, що у даному випадку і було зроблено відповідачем.

На переконання суду першої інстанції, позивач не довів наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскарженого рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем скарги ОСОБА_2 на дії адвоката Книша С.В., а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Таку позицію обґрунтовує тим, що у КДКА Житомирської області були відсутні нормативні повноваження здійснювати розгляд дисциплінарної справи після скасування первинного рішення КДКА Волинської області у судовому порядку.

Крім того, на думку позивача, суд першої інстанції неправомірно обмежився посиланням на дискреційний характер повноважень КДКА та ухилився від перевірки обґрунтованості прийнятого рішення.

Позиція відповідача зводиться до того, що 28.01.2021 рішенням № 116/21 Дисциплінарної комісії КДКА Волинської області порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 , яка 17.10.2024 передана до КДКА Житомирської області з Вищої КДКА.

23.10.2024 перевірка матеріалів скарги доручена члену Дисциплінарної комісії КДКА ОСОБА_4

19.11.2024 на адресу скаржника і адвоката направлено повідомлення про прийняття дисциплінарної справи до провадження. Учасникам запропоновано до 25.11.2024 надати пояснення (додаткові пояснення) по суті порушеної дисциплінарної справи (скарги) та повідомлено про дату та час засідання Дисциплінарної комісії КДКА щодо розгляду скарги.

06.12.2024 порушена дисциплінарна справа внесена на розгляд Дисциплінарної комісії КДКА. Під час засідання Дисциплінарної комісії КДКА Житомирської області ухвалено рішення про відкладення розгляду порушеної дисциплінарної справи, в зв`язку з відсутністю даних про отримання адвокатом повідомлення.

11.12.2024 на адресу скаржника і адвоката направлено повідомлення про призначення до розгляду справи на 17.01.2025 в КДКА Житомирської області.

15.01.2025 від адвоката надійшли додаткові пояснення щодо порушеної дисциплінарної справи.

17.01.2025 порушена дисциплінарна справа внесена на розгляд Дисциплінарної комісії КДКА і в цей же день прийнято рішення № 3/1.

Відповідач зазначає, що відповідно до чинного законодавства встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявність або відсутність підстав для прийняття відповідного рішення є виключним (дискреційним) повноваженням КДКА, як органу адвокатського самоврядування.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, на думку відповідача, в жодному разі не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином правову оцінку рішення КДКА необхідно надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручатись у надану позивачем юридичну оцінку доказам зібраних в ході процедури проведення перевірки в межах порушеної дисциплінарної справи про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

З огляду на вказане відповідач вважає, що рішення КДКА Житомирській області від 17.01.2025 №3/1 є вмотивованим, законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з такого.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі рішення Волинської обласної КДКА від 28.04.2004 № 46 адвокату ОСОБА_1 видано свідоцтво № 277 про право на заняття адвокатською діяльністю. Адреса робочого місця адвоката: 43000, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки будинок 44/2.

Вказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру адвокатів України та посвідченням адвоката України від 28.04.2004 № 277.

ОСОБА_2 звернувся до КДКА Волинської області із скаргою 07.10.2020, в якій просив порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та позбавити останнього свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 28.04.2004 № 277 з подальшим виключенням з реєстру адвокатів України.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , рішенням КДКА Волинської області від 28.01.2021 № 116/21, стосовно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження.

Адвокат ОСОБА_1 до Вищої КДКА адвокатури подав скаргу на вказане рішення, однак рішенням Вищої КДКА № V-005/2021 від 29.05.2021 скарга адвоката ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 28.01.2021 №116/21 – без змін.

26.08.2021 дисциплінарна палата КДКА Волинської області прийняла рішення №135/21, яким відмовила в притягненні до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у справі за скаргою ОСОБА_2 від 07.10.2020 та закрила дисциплінарне провадження.

Вищезазначені обставини встановлені рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі № 140/10702/21, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до КДКА Волинської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 26.08.2021 № 135/21 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 26.08.2021 №135/21.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі №140/10702/21 апеляційну скаргу КДКА Волинської області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 – без змін.

Згідно із рішенням КДКА Житомирської області 17.01.2025 № 3/1, порушену дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 від 07.10.2020 відносно адвоката ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 3 частини першої статті 21, частини першої статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 9, 10, 20, 34-35 Правил адвокатської етики вирішено подальшим провадженням закрити за закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку встановленням дисциплінарного проступку в його діях (а.с.31-34).

Копію вказаного рішення надіслано позивачу разом із повідомленням КДКА Житомирської області від 24.01.2025 №18/д та отримано позивачем 30.01.2025.

Не погоджуючись із рішенням КДКА Житомирської області, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI) адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Конфлікт інтересів – це суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (пункт 8 статті 1 Закону № 5076-VI).

Апеляційний суд встановив, що підставою для прийняття спірного рішення стало порушення позивачем ст. 21, 28 Закону № 5076-VI та ст. 9, 10, 20, 34, 35 Правил адвокатської етики.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VІ, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону № 5076-VІ, адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.

Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних (ч. 3 ст. 21 Закону № 5076-VІ).

Відповідно до статті 28 Закону № 5076-VI адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правничої допомоги у разі конфлікту інтересів.

Адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо:

1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов`язків адвоката;

2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;

3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;

4) виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;

5) адвокат є членом сім`ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;

6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім`ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об`єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов`язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

7) адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги.

У разі відмови від укладення договору про надання правничої допомоги адвокат зобов`язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору (ч. 2 ст. 28 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу (ч. 2 ст. 9 Правил адвокатської етики).

У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів (ч. 3 ст. 9 Правил адвокатської етики).

Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката (ч. 4 ст. 9 Правил адвокатської етики).

За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами (ч. 5 ст. 9 Правил адвокатської етики).

Статтею 10 Правил адвокатської етики передбачено:

Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб`єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов`язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.

Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

Адвокатською таємницею є:

- факт звернення особи за правовою допомогою;

- будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням), у зв`язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою;

- зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв`язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги;

- зміст порад, консультацій, роз`яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності.

Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що викладена у її письмовій заяві. При цьому з метою захисту своїх професійних прав та гарантій адвокатської діяльності адвокат має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці.

Адвокат зобов`язаний поінформувати та роз`яснити дотримання принципу конфіденційності його помічникам, стажистам та іншим особам, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням).

Адвокат має створити належні умови зберігання документів та інформації, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять адвокатську таємницю.

Адвокат не несе відповідальності за відмову будь-яким особам, органам і установам в розкритті адвокатської таємниці і наданні доступу до неї за наявності дозволу клієнта або особи, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, на розкриття адвокатської таємниці. У такому разі адвокат може, але не зобов`язаний розкривати адвокатську таємницю.

У разі пред`явлення клієнтом або особою, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, будь-яких вимог до адвоката у зв`язку з адвокатською діяльністю, адвокат звільняється від обов`язку збереження адвокатської таємниці (конфіденційної інформації) в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів.

Адвокат, який надає (надавав) безоплатну вторинну правову допомогу, без письмової згоди особи, стосовно якої прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, не має права передавати будь-яку інформацію, речі та документи, що містять адвокатську таємницю будь-яким особам, за винятком осіб, які здійснюють дисциплінарне провадження. Таку інформацію, речі та документи адвокат має право, але не зобов`язаний надавати особам, які наділені правом проводити оцінку якості, повноти та своєчасності надання безоплатної правової допомоги, та адвокату, якого в подальшому залучено на підставі договору або доручення для надання правової допомоги.”

Частинами 1-3 статті 20 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги.

Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту (ч. 2 ст.20).

Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими (ч. 3 ст.20).

Відповідно до ст. 34 Правил адвокатської етики, у випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 20 та 22 Правил, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів) та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації.

Згідно зі ст. 35 Правил адвокатської етики, при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов`язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.

Обов`язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.

Приписи, визначені в цій статті Правил, не поширюються на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов`язань, прийнятих на себе згідно з договором.

Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, у випадку розірвання (припинення) договору про надання правової допомоги або скасування доручення, зобов`язаний діяти за правилами, визначеними у цій статті.

Порядок дисциплінарного провадження відносно адвоката регламентується наступними нормами Закону № 5076-VI.

Стаття 33. Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката

1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

2. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

3. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Стаття 34. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

1. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

3. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правничої допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Стаття 35. Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень

1. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Стаття 36. Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката

1. Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

2. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Стаття 37. Стадії дисциплінарного провадження

1. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Стаття 38. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката

1. Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

2. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

3. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Стаття 39. Порушення дисциплінарної справи

1. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

2. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

3. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Стаття 40. Розгляд дисциплінарної справи

1. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

2. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

3. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

4. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Стаття 41. Прийняття рішення у дисциплінарній справі

1. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

2. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

3. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Стаття 42. Оскарження рішення у дисциплінарній справі

1. Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Аналізуючи вищевказані норми Закону № 5076-VI апеляційний суд встановив, що дисциплінарне провадження відносно адвоката завершується прийняттям одного з двох можливих рішень: про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або про закриття провадження у справі.

Скасування рішення КДКА про закриття дисциплінарної справи означає скасування завершальної стадії дисциплінарного провадження, передбаченої ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-VI, внаслідок чого скарга на адвоката залишається не розглянута.

Як наслідок, розгляд дисциплінарної справи залишається не завершеним, а тому має продовжуватись на підставі норм Закону № 5076-VI відповідною КДКА.

Апеляційний суд встановив, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі № 140/10702/21 скасовано рішення КДКА Волинської області від 26 серпня 2021 року № 135/21, яким закрито дисциплінарне провадження відносно позивача.

Суд скасував відповідне рішення КДКА з підстав недотримання процедури розгляду справи, а саме через невчасне повідомлення скаржника про засідання дисциплінарної палати, що призвело до порушення принципу змагальності та позбавлення скаржника можливості надати пояснення та докази по суті скарги.

Наслідком скасування цього рішення стало те, що дисциплінарна справа відносно позивача залишилась не завершена, а скарга ОСОБА_2 , подана 7 жовтня 2020 року, залишилася нерозглянутою по суті.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що хоча рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі № 140/10702/21 не містить вказівки щодо проведення нового розгляду дисциплінарної справи відносно позивача, така необхідність випливає з факту скасування рішення КДКА, яким дисциплінарну справу було закрито.

Апеляційний суд встановив, що КДКА Волинської області та КДКА Рівненської області через відсутність кворуму направляли справу до ВКДКА.

За таких обставин ВКДКА як вищий орган адвокатського самоврядування вжила організаційних заходів щодо забезпечення розгляду дисциплінарної справи, направивши її до КДКА Житомирської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону № 5076-VI 4 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

З огляду на норми цієї статті апеляційний суд вважає, що доводи позивача про те, що ВКДКА могла направити справу на розгляд до КДКА Житомирської області виключно за результатами розгляду скарги на рішення КДКА відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону № 5076-VI, ґрунтуються на буквальному тлумаченні цієї норми без урахування мети та системного зв`язку норм цього Закону.

На переконання апеляційного суду, ч. 5 ст. 52 Закону № 5076-VI визначає повноваження ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення регіональної КДКА, але не виключає інших організаційних повноважень ВКДКА щодо забезпечення функціонування системи дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Аналізуючи у системному зв`язку норми ч. 2 ст. 42 та ч. 5 ст. 52 Закону № 5076-VI, апеляційний суд вважає, що дії ВКДКА щодо направлення справи до іншої регіональної КДКА для забезпечення розгляду скарги по суті є правомірними та узгоджуються, як із вищевказаними правовими нормами, так із загальними засадами функціонування системи адвокатського самоврядування.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не перевірив дотримання КДКА Житомирської області вимог обґрунтованості при прийнятті рішення № 3/1 від 17.01.2025.

Апеляційний суд встановив, що у рішенні № 3/1 КДКА Житомирської області зазначено, що дисциплінарна палата вважає, що наявних документів та матеріалів перевірки в дисциплінарній справі достатньо для висновку щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема порушення вимог ст. 21, 28 Закону № 5076-VI, ст. 9, 10, 20, 34, 35 Правил адвокатської етики щодо порушення принципу конфлікту інтересів. КДКА встановила, що у матеріалах справи наявні докази, які свідчать про порушення адвокатом принципу конфлікту інтересів, та дійшла висновку про наявність підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

У дисциплінарній справі наявна копія повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 4 лютого 2021 року № 43834923, сформована приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н.А., яка підтверджує видачу довіреності від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 23 листопада 2011 року за реєстровим номером 5858 зі строком дії до 23 листопада 2014 року. До дисциплінарної скарги долучено лист приватного нотаріуса Ариванюк Н.А. від 9 лютого 2021 року № 31/01-16, у якому зазначено, що фотокопія довіреності, яку долучив ОСОБА_2 до дисциплінарної скарги, не є копією нотаріально посвідченої довіреності, оскільки документи, які посвідчені у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій № 5858 від 23 листопада 2011 року, були знищені шляхом спалення у зв`язку із закінченням терміну зберігання документів. Водночас сам факт видачі довіреності підтверджується витягом з Єдиного реєстру довіреностей, який є офіційним документом, що містить відомості про нотаріально посвідчену довіреність.

З витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 43834923 від 4 лютого 2021 року апеляційний суд встановив, що у довіреності від 23 листопада 2011 року були зазначені персональні дані, зокрема, індивідуальний податковий номер ОСОБА_1 як повіреного.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що для внесення персональних даних до тексту довіреності довіритель повинен володіти такими даними, а отримання ідентифікаційного коду особи можливе виключно за наявності взаємодії між довірителем та повіреним або за умови добровільного надання таких даних повіреним.

Зазначення у довіреності персональних даних ОСОБА_1 свідчить про те, що ОСОБА_2 отримав таку інформацію від Книша С.В. або за його відома, що підтверджує наявність контактів та взаємодію між ОСОБА_2 та Книшом С.В. у період, коли видавалася довіреність.

Вказані висновки апеляційного суду спростовують доводи позивача про те, що позивач не знав про існування довіреності, яку видав ОСОБА_2 на ім`я позивача.

На переконання апеляційного суду, наявність довіреності на ім`я Книша С.В., що видана ОСОБА_2 для представлення його інтересів, створює ситуацію конфлікту інтересів у разі подальшого надання ОСОБА_1 правової допомоги колишній дружині ОСОБА_2 у спорах проти ОСОБА_2 .

Адвокат, який раніше представляв інтереси однієї особи на підставі виданої довіреності, не може надавати правову допомогу іншій особі у спорах проти колишнього довірителя, оскільки це суперечить принципу уникнення конфлікту інтересів, передбаченому ст. 21, 28 Закону № 5076-VI.

Апеляційний суд встановив, що КДКА Житомирської області у рішенні № 3/1 від 17.01.2025 вказала, що адвокат Книш С.В. порушив ст. 21, 28 Закону № 5076-VI щодо дотримання принципу конфлікту інтересів.

Встановлений факт видачі довіреності від імені ОСОБА_2 на ім`я Книша С.В. підтверджує наявність відносин представництва між цими особами, що створює конфлікт інтересів у разі подальшого представництва адвокатом інтересів іншої особи у спорах проти колишнього довірителя.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив, що рішення КДКА Житомирської області № 3/1 від 17 січня 2025 року є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з дотриманням встановленої процедури та правильним застосуванням норм матеріального права.

Вказаний висновок апеляційного суду є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд–

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 140/1624/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

Р. М. Шавель