Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №140/2547/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/2547/25 пров. № А/857/35567/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіХобор Р. Б.,

суддів:Бруновської Н. В.,

Шавеля Р. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІР Маркет” на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року, що ухвалив суддя Сорока Ю.Ю., у місті Луцьку, у справі № 140/2547/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІР Маркет” до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІР Маркет” звернулося в суд із позовом до Волинської митниці, у якому просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205030/2024/000098/2 від 04.12.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на те, що позивач до митного контролю, разом з митною декларацією, для застосування основного методу надав належні та достатні документи, однак відповідач надіслав повідомлення з вимогою надати додаткові документи. Позивач вказує на те, що, за результатами розгляду поданих документів, відповідач не визнав заявлену позивачем вартість товарів, про що склав спірне рішення.

Позивач вважає, що відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України, а подані декларантом для митного оформлення документи відповідали вимогам ч. 2 ст. 53 МК України. Вказані відповідачем розбіжності, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивач використав відомості, які повністю підтверджені документально.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прийняв правильне рішення про коригування митної вартості товару, оскільки, позивач не надав документи, які усувають виявлені відповідачем, у ході митного оформлення товару, розбіжності.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.

Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, позивач надав відповідачу необхідні документи для митного оформлення товару, що імпортувався. При цьому, такі документи не містили розбіжностей та підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 10.07.2023 між ТзОВ “ТІР Маркет” укладено договір № AKISTM1 з компанією AKIS ASANSOR MAKINA MOTOR DOKUM SANAYI VE TICARET LTD. STI. (Турецька Республіка), предметом якого є купівля-продаж запасних частин до вантажних автомобілів, сідельних тягачів, причепів та напівпричепів згідно рахунків-фактур, оформлених на кожну окрему партію товару (п.1.1 даного Договору).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2, 2.4 Договору № AKISTM1, за спільною домовленістю сторін, ціна, кількість та асортимент товару визначається на кожну окрему партію товару та вказані у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною договору. Ціни на товар встановлені у валюті – дол. США. Загальна вартість договору складає суму всіх поставок орієнтовно 5 000 000 дол. США.

За цим договором продавець робить відвантаження товару за адресою: Конья, Туреччина, або будь-яке інше місто Туреччини за вибором покупця, на умовах поставки EXW Інкотермс 2010 (звичайний імпорт), FCA Інкотермс 2010, FOB Інкотермс 2010. Датою відвантаження товару вважається дата зазначена на печатці продавця в міжнародній накладній (СMR). Товар поставляється партіями, узгодженими сторонами (п.3.1, п.3.2 даного Договору).

Згідно з пунктами 5.1, 5.3 даного договору, оплата за товар проводиться у доларах США, у формі 100% передоплати, згідно з рахунками-фактурами, окремо на кожну партію товару, у вигляді безготівкового переказу. Датою оплати вважається дата списання коштів банківською установою з валютного рахунку покупця.

Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: по якості – згідно з пунктом 4.1. договору, по кількості – згідно з кількістю, поданою у товарно-супровідних документах. Разом з товаром покупцеві передаються супровідні документи: рахунок-фактура у 2 екземплярах; специфікація у двох екземплярах; пакувальний лист у 2 екземплярах та міжнародна товарно-транспортна накладній (СMR) (п.6.1 – 6.2 даного Договору).

З метою митного оформлення імпортованого товару, 04.12.2024 декларант ТзОВ “ТІР Маркет” подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 24UA205030014813U5.

До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: пакувальний лист від 20.11.2024 б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 20.11.2024 № АКА2024000012956; міжнародну товарно-транспортну накладну від 20.11.2024 № TR-0008; сертифікат про походження товару від 25.11.2024 В1592467; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контакту) про транспортно-експедиційні послуги від 04.12.2024 № 467; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 10.07.2023 № AKISTM1; договір про надання послуг митного брокера від 02.01.2019 № 02/19; ‘договір (контракт) про перевезення від 23.07.2021 № 1; копія митної декларації країни відправлення від 25.11.2024 № 24410700ЕХ00010093.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, відповідач встановив наступні розбіжності:

згідно з пунктом 5.1 контракту № AKISTM1 від 10.07.2023, передбачено 100% передоплату, що не відповідає умовам, згідно з інвойсом;

згідно п.1.2 договору (контракту) про перевезення від 23.07.2021 № 1, заявка на перевезення є невід`ємною частиною договору, однак заявки не подано до митного оформлення.

У зв`язку із цим, в електронному повідомленні декларанту митниця запропонувала подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржовик організацій про вартість товару або сировини.

Декларант подав лист від 04.12.2024 № б/н, яким повідомив митний орган, що надав усі можливі документи по визначенню митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

За результатами розгляду поданих документів, Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2024/000098/2 від 04.12.2024, митну вартість товарів визначивши за резервним методом, згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 № 476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України”, на підставі цінової інформації, щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено, згідно з рівнем раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:

Товар 1 - 4,32 дол.США/кг за МД № UA807200/2024/17397 від 26.11.2024;

Товар 2 - 1,79 дол.США/кг за МД № UA500500/2024/45242 від 20.12.2024.

У подальшому, товар було випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною 7 статті 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація № 24UA205030014905U6 від 04.12.2024.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Апеляційний суд із рішення про коригування митної вартості товару встановив, що витребування відповідачем додаткових документів зумовлено тим, що подані до митного оформлення документи мають розбіжності та не мають всіх відомостей про складові митної вартості.

У той же час у вимозі про надання додаткових документів відповідач:

- не зазначив законодавчо визначених підстав для надання таких документів;

- не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів, неможливо встановити правильність (неправильність) визначення декларантом митної вартості товару.

Такий підхід відповідача, на думку апеляційного суду, суперечить нормам статті 53 КАС України, оскільки, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що підставою для коригування митної вартості товарів є наступні недоліки (розбіжності) у поданих до митного оформлення документах:

- пунктом 5.1 контракту № AKISTM1 від 10.07.2023 передбачено 100% передоплату, що не відповідає умовам згідно інвойсу;

- згідно п.1.2 договору (контракту) про перевезення від 23.07.2021 № 1, заявка на перевезення є невід`ємною частиною договору, однак заявки не подано до митного оформлення.

Щодо твердження відповідача про розбіжність між умовами оплати у контракті та в інвойсі, апеляційний суд з проформи-інвойсу № 2024-1014 від 16.10.2024, заявки на купівлю іноземної валюти № 754 від 12.11.2024 та платіжної інструкції № 782 від 12.11.2024 встановив, що позивач здійснив передоплату у розмірі 19089,12 дол. США, тобто у повному обсязі вартості за інвойсом № АКА2024000012956 від 20.11.2024.

Вказана сума збігається з сумою проформи-інвойсу та комерційного інвойсу, що підтверджує виконання п. 5.1 контракту, який передбачає оплату, згідно з рахунками-фактурами.

Таким чином, зазначення в інвойсі умов часткової передоплати є описом можливого, але не обов`язкового варіанту оплати за договором, яка фактично реалізована у вигляді повної передоплати, що підтверджено доданими платіжними документами, що свідчить про відсутність дійсної розбіжності між задекларованою ціною товару та платіжними документами.

Також із рахунку № 467 від 04.12.2024, довідки про транспортні видатки б/н від 04.12.2024 та накладної CMR № TR-0008 від 20.11.2024, апеляційний суд встановив, що витрати на перевезення у розмірі 1990,45 дол. США числово підтверджені поданою сукупністю транспортних і фінансових документів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено вичерпного переліку транспортних (перевізних) документів, а тому подана позивачем сукупність документів дозволяла митному органу встановити числове значення складової митної вартості (вартості перевезення) без заявки на перевезення.

У цьому контексті апеляційний суд вважає, що відсутність одного з документів, що є частиною договору перевезення, при достатності інших документів, що безпосередньо підтверджують вартість транспортних послуг, не позбавляє декларанта права на визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Крім того, апеляційний суд встановив, що заявку на перевезення вантажу № 19/11/2 від 19 листопада 2024 року до договору № 1 від 23 липня 2021 року позивач направив митному органу, в порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

Отже, сукупність поданих транспортних документів підтверджує числове значення складової митної вартості в частині витрат на перевезення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що непредставлення заявки до договору перевезення унеможливлює перевірку вартості транспортних послуг та є достатньою підставою для відмови у визнанні митної вартості за першим методом.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що сумніви митного органу, щодо митної вартості товару, яка визначена у митній декларації, є необґрунтованими, а тому відповідач не мав права на коригування митної вартості товарів, які імпортував позивач.

Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Поряд з тим, що сумніви митного органу щодо митної вартості товару є необґрунтованими, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, апеляційний суд встановив, що відповідач посилається на митні декларації № UA807200/2024/17397 від 26 листопада 2024 року та № UA500500/2024/45242 від 20 грудня 2024 року , як на джерело інформації для коригування митної вартості товару.

Однак, на переконання апеляційного суду, відповідач не навів обґрунтування, чому саме ця митна декларація була обрана для порівняння, не проаналізував подібність товарів, не провів коригування на обсяг партії та комерційні рівні, що є обов`язковим, згідно зі статтею 64 МК України.

Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205030/2024/000098/2 від 04.12.2024 є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому це рішення необхідно скасувати.

Цей висновок є підставою для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому рішення суду необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205030/2024/000098/2 від 04.12.2024.

Апеляційну скаргу, на думку апеляційного суду, необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІР Маркет” задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі № 140/2547/25 скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205030/2024/000098/2 від 04.12.2024.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

Р. М. Шавель