Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 26 лютого 2026 р.
Справа: №712/17209/25
Суддя: Чапліна Н. М.
Справа №712/17209/25
Провадження №2/712/1449/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Чапліної Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Васильєвої Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перша черкаська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом,-
УСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 через представника – адвоката Глущенка О.С. звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перша черкаська державна нотаріальна контора, у якій просить визнати за позивачем право власності у порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0322 га, із кадастровим номером 7110136700:03:011:0618, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 18.08.2003 серії ЧР № 2028738.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за життя ОСОБА_4 оформив заповіт, яким зробив наступне розпорядження на випадком своєї смерті: «усе своє майно заповів своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а яхту ЧА-36-К «Яна» ОСОБА_3 ».
19.09.2016 державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про спадщину за заповітом на 1/2 частину будинку по АДРЕСА_1 , що належав батькові спадкоємця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Будинок АДРЕСА_1 належав померлому на підставі договору дарування житлового будинку від 26.05.2005, що був посвідчений нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. У договорі дарування від 26.05.2005 указано, що будинок із господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці площею 0.0322 га. ОСОБА_5 приватизував земельну ділянку площею 0.0322 га за адресою: АДРЕСА_1 . Правоустанавлюючий документ на землю: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 2028738 виданий 18.08.2003 на підставі рішення серії Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-507 Додаток п.25.
На підставі приписів ст. 377 ЦК України ОСОБА_4 набув права власності на земельну ділянку площею 0.0322 га, як особа, до якої по договору дарування від 26.05.2005 перейшло право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами.
Позивач звернувся до Першої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки земельна ділянка належала спадкодавцеві в силу приписів частини 1 ст. 377 ЦК України. Третя особа відмовила у видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
22.12.2025 суд ухвалив відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перша черкаська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом та призначив її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання з розгляду справи.
19.02.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу до судового розгляду по суті 27.02.2026.
Позивач до судового засідання не з`явився. Представник позивача - адвокат Глущенко О.С. подав до суду заяву від 19.02.2026, у якій просив проводити судові засідання без участі позивача та його представника.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилася. 09.01.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 , у якій вона просила розгляд справи проводити без її участі, повністю визнала позов.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася. 19.02.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 , у якій вона просила розгляд справи проводити без її участі, повністю визнала позов.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомлено, заяв про відкладення або розгляду справи без участі не надав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
Відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.08.2003 ОСОБА_5 на підставі рішення сесії міської ради від 26.06.2003 № 3-507, додаток п.25 набув право власності на земельну ділянку площею 322 кв. АДРЕСА_2 на території Черкаської міської ради, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 322 кв.м. на підставі договору дарування житлового будинку, який укладений 06.05.2005 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після його смерті в Першій черкаській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу, відповідно до якої спадщину прийняли ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до заповіту від 03.09.2009, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М., зареєстрованого в реєстрі за №2479, ОСОБА_4 все своє майно заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках, а яхту ЧА-36-К «Яна» - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному.
19.06.2016 державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який спадкодавець у рівних частках заповів дочці ОСОБА_2 та сину ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 звернувся до Першої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні цієї заяви відмовлено через ненадання необхідних документів, які підтверджують перехід права власності на земельну ділянку від ОСОБА_5 до ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України(тут і далі - в редакції, чинній на час прийняття спадщини позивачем) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
За змістом ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно зі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Частинами 1, 2 ст. 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 689/26/17, не відступаючи від правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15, від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16 та інших, зробила висновок, що при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма ст. 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З договору дарування від 26.05.2005 вбачається, що ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок із надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0322 га.
На момент укладення договору дарування житлового будинку від 26.05.2005 діяли приписи ст. 377 ЦК України (у тодішній редакції) і ст. 120 ЗК України, за якими до особи, що набула право власності на житловий будинок (не багатоквартирний), будівлю чи споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо ж договір не визначає розміру, переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будинком (спорудою), та на частину, необхідну для його (її) обслуговування.
Із змісту договору дарування від 26.05.2005 убачається, що домоволодіння по АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці площею 322 кв. м, що кореспондує даним державного акта 2003 року. Отже, застосовуючи наведену норму, до набувача ОСОБА_4 одночасно з переходом права власності на будинок перейшло право власності на всю земельну ділянку площею 0,0322 га (322 кв. м) у визначених договором межах. Відсутність окремого правовстановлюючого документа на землю на ім`я ОСОБА_4 чи його державної реєстрації не спростовує виникнення права власності на ділянку в силу закону та договору.
На момент смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спірна земельна ділянка входила до складу спадщини як така, право власності на яку виникло у спадкодавця в силу закону (ст. 1216, 1218, 1220 ЦК України у системному зв`язку зі ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України).
Заповітом від 03.09.2009 «усе майно» спадкодавець заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках, тоді як ОСОБА_3 заповідано конкретне майно (яхта). Отже, спадкоємцями прав на спірну земельну ділянку є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обґрунтування своїх вимог.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову.
З огляду на викладене, суд вважає доведеною наявність у спадкодавця права власності на спірну земельну ділянку, належність цієї ділянки до складу спадщини та наявність у позивача як спадкоємця за заповітом права на 1/2 частку в ній. Обраний спосіб захисту є належним та ефективним. Підстав для відмови в позові або для зменшення заявлених вимог не встановлено.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду із цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Разом з тим, судові витрати (судовий збір) слід залишити за позивачем, оскільки у п. 3 позовної заяви зазначено, що судові витрати позивач просить не розподіляти та залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перша черкаська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності у порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0322 га, із кадастровим номером 7110136700:03:011:0618, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 18.08.2003 серії ЧР № 2028738.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Перша черкаська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02901374, адреса: вул. Хрещатик, 255, м. Черкаси.
Суддя: Н.М. Чапліна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua