Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №712/7859/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

712/7859/25

2/712/276/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 14 лютого 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір №Z06.00615.004918848.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору №Z06.00615.004918848, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49 990 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до умов договору, кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок позичальника, що відкривається банком.

Згідно п.1.2 кредитного договору №Z06.00615.004918848, строк кредитування становить 12 місяців з дня підписання договору, тобто до 14 лютого 2020 року включно.

Згідно п.1.3, 1.4 кредитного договору №Z06.00615.004918848, позичальник за користування кредитом сплачує банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення кредитного договору становила 21,99% річних.

Згідно до п.2.5 кредитного договору №Z06.00615.004918848, нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є не повернена сума кредиту.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору №Z06.00615.004918848, позичальник повертає кредит разом з процентами в 12 щомісячних внесках згідно графіку щомісячних платежів. Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклав з СК «АХА Страхування Життя» договір від 14 лютого 2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 4 337 гривень 03 копійок.

Відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування при укладенні кредитного договору банком була доведена до відома позичальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом позичальника під текстом договору, а також під текстом паспорту споживчого кредиту.

Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський рахунок позичальника грошові кошти в сумі 49 990 гривень, з яких був сплачений на рахунок СК «АХА Страхування Життя» страховий платіж від імені позичальника в сумі 4 337 гривень 03 копійки, що підтверджується випискою з банківського рахунку позичальника.

Позичальником зобов`язання за кредитним договором №Z06.00615.004918848 виконані лише частково.

Згідно виписки по рахунку позичальника, за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом позичальник сплатив банку 27 661 гривню 69 копійок. Останній платіж здійснений відповідачем 21 грудня 2019 року.

Станом на 14 лютого 2020 року заборгованість відповідача становить 52 787 гривень 41 копійку, в тому числі: 31 037 гривень 21 копійка - заборгованість за основним боргом; 21 750 гривень 20 копійок - заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками.

16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» був укладений договір факторингу № 16/11-23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «ФК «Сонаті» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених договором.

29 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сонаті» відступає, а ТОВ «Санфорд Капітал» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 29 грудня 2023 року № 29/12-23, ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 на загальну суму 82 282 гривні 74 копійки, з яких 31 037 гривень 21 копійка - сума заборгованості за тілом кредиту, 21 750 гривень 20 копійок - сума заборгованості за процентами; 29 495 гривень 33 копійки – комісія.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z06.00615.004918848 від 14 лютого 2019 року у розмірі 65 835 гривень 98 копійок, з яких 31 037 гривень 21 копійка - сума заборгованості за тілом кредиту, 21 750 гривень 20 копійок - сума заборгованості за процентами; 9 841 гривня 75 копійок – інфляційні; та 3 206 гривень 82 копійки – 3% річних.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою по розгляд справи без його участі; заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву чи заперечень на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. ( ч.2 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

14 лютого 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір №Z06.00615.004918848.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору №Z06.00615.004918848, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49 990 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до умов кредитного договору №Z06.00615.004918848, кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок позичальника, що відкривається банком.

Згідно п.1.2 кредитного договору №Z06.00615.004918848, строк кредитування становить 12 місяців з дня підписання договору, тобто до 14 лютого 2020 року включно.

Згідно п.1.3, 1.4 кредитного договору №Z06.00615.004918848, позичальник за користування кредитом сплачує банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення кредитного договору становила 21,99% річних.

Згідно до п.2.5 кредитного договору №Z06.00615.004918848, нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є не повернена сума кредиту.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору №Z06.00615.004918848, позичальник повертає кредит разом з процентами в 12 щомісячних внесках згідно графіку щомісячних платежів. Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклав з СК «АХА Страхування Життя» договір від 14 лютого 2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 4 337 гривень 03 копійок.

Відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування при укладенні кредитного договору банком була доведена до відома позичальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом позичальника під текстом договору, а також під текстом паспорту споживчого кредиту.

Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський рахунок позичальника грошові кошти в сумі 49 990 гривень, з яких був сплачений на рахунок СК «АХА Страхування Життя» страховий платіж від імені позичальника в сумі 4 337 гривень 03 копійки, що підтверджується випискою з банківського рахунку позичальника.

Позичальником зобов`язання за кредитним договором №Z06.00615.004918848 виконані лише частково.

Згідно виписки по рахунку позичальника, за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом позичальник сплатив банку 27 661 гривню 69 копійок. Останній платіж здійснений відповідачем 21 грудня 2019 року.

Станом на 14 лютого 2020 року заборгованість відповідача становить 52 787 гривень 41 копійку, в тому числі: 31 037 гривень 21 копійка - заборгованість за основним боргом; 21 750 гривень 20 копійок - заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками.

16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» був укладений договір факторингу № 16/11-23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «ФК «Сонаті» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених договором.

29 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сонаті» відступає, а ТОВ «Санфорд Капітал» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 29 грудня 2023 року № 29/12-23, ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 на загальну суму 82 282 гривні 74 копійки, з яких 31 037 гривень 21 копійка - сума заборгованості за тілом кредиту, 21 750 гривень 20 копійок - сума заборгованості за процентами; 29 495 гривень 33 копійки – комісія.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z06.00615.004918848 від 14 лютого 2019 року у розмірі 65 835 гривень 98 копійок, з яких 31 037 гривень 21 копійка - сума заборгованості за тілом кредиту, 21 750 гривень 20 копійок - сума заборгованості за процентами; 9 841 гривня 75 копійок – інфляційні; та 3 206 гривень 82 копійки – 3% річних.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 10 березня 2021 року у справі №199/1917/19, «відповідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору встановлюють умови, визначені на сторінках розсуду і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначених умов договору з вимогами цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства (стаття 526 ЦК України )».

Згідно ч.4 ст. 263 ЦК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на 14 лютого 2020 року заборгованість відповідача становила 52 787 гривень 41 копійка, в тому числі: 31 037 гривень 21 копійка - заборгованість за основним боргом; 21 750 гривень 20 копійок - заборгованість за нарахованими та не сплаченими процентами.

16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» був укладений договір факторингу № 16/11-23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «ФК «Сонаті» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених договором.

29 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» був укладений договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сонаті» відступає, а ТОВ «Санфорд Капітал» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 29 грудня 2023 року № 29/12-23, ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 на загальну суму 82 282 гривні 74 копійки, з яких 31 037 гривень 21 копійка - сума заборгованості за тілом кредиту, 21 750 гривень 20 копійок - сума заборгованості за процентами; 29 495 гривень 33 копійки – комісія.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивачем нараховано відповідачу інфляційні та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z06.00615.004918848 від 14 лютого 2019 року у розмірі 65 835 гривень 98 копійок, з яких: 31 037 гривень 21 копійка - сума заборгованості за тілом кредиту, 21 750 гривень 20 копійок - сума заборгованості за процентами; 9 841 гривня 75 копійок – інфляційні; 3 206 гривень 82 копійки – 3% річних.

Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 30 травня 2023 року у справі № 925/1248/21 «за змістом положень статей 625, 1048, 1049, частини першої статті 1050, статей 1054 1056-1 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, застосування якої судами згідно з оскаржуваними рішеннями є релевантним у спірних правовідносинах.

Так, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягають положення статті 625 цього Кодексу.

У цьому висновку Суд звертається до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункти 80-87), за змістом яких "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

А тому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Нарахування ж інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.22)).».

Відповідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно п.1.1. кредитного договору №Z06.00615.004918848 банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49 990 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору №Z06.00615.004918848, строк кредитування становить 12 місяців з дня підписання договору, тобто до 14 лютого 2020 року включно.

Згідно п.1.3, 1.4 кредитного договору №Z06.00615.004918848, позичальник за користування кредитом сплачує банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення кредитного договору становила 21,99% річних.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору №Z06.00615.004918848, нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є не повернута сума кредиту.

Враховуючи викладене, відповідно до умов кредитного договору №Z06.00615.004918848 від 14 лютого 2019 року, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та відсотками в загальній сумі 33 321 гривня 11 копійок, з яких проценти за користування кредитом в межах строку кредитування (1 рік) в розмірі 10 992 гривні 80 копійок, виходячи з наступного розрахунку: 49 990 гривень (сума одержаного кредиту) + 10 992 гривні 80 копійок (проценти за користування кредитом) (49 990 гривень х 1 рік (строк кредитування) х 21,99%) - 27 661 гривня 69 копійок (повернення суми кредиту та відсотків за договором відповідачем) = 33 321 гривня 11 копійок.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Санфорд Капітал», крім тіла та процентів за користування кредитом, просить стягнути 3% річних та інфляційні, нараховані за період з 15 лютого 2020 року по 23 лютого 2022 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. ст. 611, 625 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Умови договорів факторингу, укладених 16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» №16/11-23, а також 29 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» №29/12-23 не містять будь - яких обмежень чи застережень щодо обсягу прав нового кредитора в частині нарахування процентів та інфляційних.

З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання, у позивача виникло право на нарахування інфляційних та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання, згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку, позивач здійснив нарахування інфляційних в сумі 9 841 гривня 75 копійок та 3 % річних в сумі 3 206 гривень 82 копійки за період з 15 лютого 2020 року по 23 лютого 2022 року від загальної суми заборгованості за кредитним договором в сумі 52 787 гривень 41 копійка.

Проте, враховуючи часткове стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту та процентами в розмірі 33 321 гривня 11 копійок та дату останнього платежу - 21 грудня 2019 року, 3% річних та інфляційні за період з 15 лютого 2020 року по 23 лютого 2022 року мають бути нараховані, виходячи з розміру заборгованості - 33 321 гривня 11 копійок, виходячи з наступного розрахунку:

3% річних за період з 15 лютого 2020 року по 23 лютого 2022 року

33 321 гривня 11 копійок х 6,066% = 2 021 гривня 26 копійок;

інфляційні за період з лютого 2020 року по 23 лютого 2022 року

(33 321 гривня 11 копійок х 0,997 х 1,008 х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 1,005 х 1,01 х 1,013 х 1,009 х 1,1 х1,013 х 1,016) - 33 321 гривня 11 копійок = 6 286 гривень 13 копійок.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 41 628 гривень 50 копійок, в тому числі: 33 321 гривня 11 копійок - заборгованість за тілом кредиту та процентами в межах строку кредитування; 2 021 гривня 26 копійок - 3% річних; 6 286 гривень 13 копійок - інфляційні.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №1538 від 05 червня 2025 року.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з вказаною позовною заявою, в сумі, пропорційній розміру задоволених позовних вимог.

Так, 41 628 гривень 50 копійок (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідають 63,23% від заявленої ціни позову – 65 835 гривень 98 копійок, отже, саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 1 531 гривня 68 копійок (63,23% від суми 2 422 гривні 40 копійок).

Щодо стягнення понесених витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано:

- ордер серії АЕ №1310920 від 19 серпня 2024 року;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3332;

-копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ «Санфорд Капітал» та АО «Альянс ДЛС»;

- акт приймання - передачі послуг з правничої допомоги №5 від 05 травня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01 квітня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі №760/10847/20-ц, «для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиція є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України».

Відповідачем клопотання про невідповідність понесених витрат, зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявлялось.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 24 січня 2022 року у справі №757/36628/16-ц, «відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 4 552 гривні 56 копійок (7 200 гривень х 63,23% пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно ч. 1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 51, 76 - 81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43575686, заборгованість за договором №Z06.00615.004918848 від 14 лютого 2019 року в сумі 41 628 (сорок одна тисяча шістсот двадцять вісім) гривень 50 копійок (п`ятдесят) копійок, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту та процентами в межах строку кредитування в сумі 33 321 (тридцять три тисячі триста двадцять одна) гривня 11 (одинадцять) копійок; 3% річних в сумі 2 021 (дві тисячі двадцять одна) гривню 26 (двадцять шість) копійок; інфляційні в сумі 6 286 гривень (шість тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 13 (тринадцять) копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 531 (одна тисяча п`ятсот тридцять одна) гривня 68 (шістдесят вісім) копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 4 552 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 56 (п`ятдесят шість) копійок, всього – 47 712 (сорок сім тисяч сімсот дванадцять) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки.

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43575686;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О.М. Борєйко