Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №703/8227/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №703/8227/25

Суддя: Проценко А. М.

Справа № 703/8227/25

3/703/83/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року місто Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Проценко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

04.12.2025 о 16:54:00 в м. Сміла, вул. Захисників України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Санг Йонг", н.з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру номер 2364, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник під час судового розгляду наполягав на відсутності ознак алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 на момент зупинення його патрульними поліцейськими, оскільки вони брали участь в той самий день незадовго до зупинення автомобіля водія у розгляді справи за ст. 183 КУпАП щодо ОСОБА_1 за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб. Про наявність ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 патрульні поліцейські стверджували відразу, вказуючи, що це «невпевнена їзда». Також неспроможність алкотестеру не має бути поставлена в провину особі та встановлювати щодо нього обов`язок щодо проходження додаткового огляду на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що підтримує позицію свого захисника, зазначивши, що в той день забув, де залишив автомобіль через погіршення стану здоров`я.

В судовому засіданні поліцейський ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Тищенко С.О. пояснив, що в указаний в протоколі день та час дійсно складав протокол про адміністративне правопорушення щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, зазначив, що перед цим також було винесено постанову про застосування стягнення у виді штрафу до ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП.

Поліцейський ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Назаренко О.С. пояснив, що ОСОБА_1 дійсно мав ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 ПДР вказує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За приписами п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 7 цієї ж Інструкції регламентовано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи учасників справи, оцінивши у сукупності дослідженні докази, суддя вважає, що вина у вчиненні ОСОБА_1 адміністратиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,доведена та підтверджується зібраними у справі доказами, які сумнівів щодо їх повноти, достовірності та допустимості не викликають, а також не спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та наданими стороною захисту доказами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №531651 від 04.12.2025; карткою обліку адміністративного правопорушення від 04.12.2025; рапортом поліцейського СРПП ВП №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області Федорова Д.К. від 05.12.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.12.2025, згідно з яким останній відмовився їхати на огляд; письмовими поясненням ОСОБА_1 від 04.12.2025; довідкою №253946-2025 від 05.12.2025 начальника ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області майора поліції Данилюка С.В., в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягався; довідкою №253945-2025 від 05.12.2025 начальника ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області майора поліції Данилюка С.В., в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія отримав НОМЕР_3 від 24.10.1997;відеозаписом від 04.12.2025 року.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Тобто на водіїв транспортних засобів законодавцем покладено Правилами дорожнього руху додатковий обов`язок на вимогу поліцейського проходити огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку, за що передбачена посилена відповідальність. Це зумовлено необхідністю врегулювання безпеки дорожнього руху з огляду на те, що учасниками цього руху є водії джерела підвищеної небезпеки, тому щодо них і визначено додаткові посилені заходи перевірки, зокрема проходження огляду на стан сп`яніння. Ці твердження зводяться до того, що сідаючи за кермо автомобіля, водій має бути готовим пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку і чітко усвідомлювати встановлену за це відповідальність. Отримуючи право на керування транспортним засобом майбутні водії проходять відповідне навчання та перевірку знань Правил дорожнього руху, які визначають чіткий і вичерпний перелік обов`язків для особи зі статусом водія.

З врахуванням зазначеного висновку ЄСПЛ, встановлених обставин справи, зважаючи на діючу процедуру проходження огляду на стан сп`яніння, з дотриманням якої ОСОБА_1 забезпечено було можливість проведення огляду в закладі охорони здоров`я, від чого він відмовився, що підтверджено зазначеними вище доказами, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За приписами ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, передбачені санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно з якою метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. 23, 40-1, 130, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суддя

ухвалила:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф слід перерахувати на рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001, код класифікації: 21081300 отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: справа №703/7158/25.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору, який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк оримувача: Казначейство України, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому її виконанні згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34 000 грн.

На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя А.М. Проценко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua