Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №707/4351/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 707/4351/25

2/703/432/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Левчук О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10

до

ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2025 ТОВ «ІННОВА НОВА» через систему «Електронний суд» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Черкаським районним судом Черкаської області отримано відповідь з єдиного державного демографічного реєстру №1938262 від 28.10.2025 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою про передачу справи за підсудністю від 28 жовтня 2025 року цивільну справу № 707/4351/25 (провадження 2/707/2255/25) передано до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Відповідно до автоматичного розподілу справ 25.11.2025 справа надійшла в провадження судді Левчук О.О.

Позов обґрунтовано тим, що 16 червня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» («Іннова Нова» після зміни назви) і фізичною особою - ОСОБА_1 , було укладено договір про надання грошових коштів у позику №8563360625. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України Про електронну комерцію. Відповідно до умов договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 6000 грн. на строк 360 днів. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 26460 грн. 00 коп. Із урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення сум наданих кредитів та відсотків за користування ними і станом на день звернення із позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погасив, позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь борг за кредитом у повному обсязі, а також судові витрати в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня 2025 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідача встановлено строк для поданні відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ТОВ «ІННОВА НОВА» до суду не подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

На виконання ухвали суду до 03.10.2025 Смілянського міськрайонного суду Черкаської області АТ КБ «ПРИВАТБАНК надіслали витребувані докази (а.с.77-77 на звороті).

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого глави 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 червня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» («Іннова Нова» після зміни назви) і фізичною особою - ОСОБА_1 , було укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 8563360625. Відповідно до умов договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 6000 грн. на строк 360 днів; · періодичність платежів кожні 12 днів, останній платіж з періодом внесення 12 днів; зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору та 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, шляхом безготівкового переказу на банківську картку № НОМЕР_1 , згідно з узгодженим між сторонами графіком платежів, який є Додатком №1 до цього договору, а також комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту. Договір укладений на умовах його строковості, платності та поворотності (а. с. 31-44).

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.

Кредитний договір, графік платежів за Договором, паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним цифровим підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на електронну адресу відповідача - Vitaha94smels@gmaail.com, про що свідчить пункт 11 Договору (а. с. 41 на звороті).

З досліджених матеріалів вбачається, що перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 6000,00 гривень, здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім»). Відповідно до інформації ТЗОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» номер транзакції - 1624873115, сума 6000,00 грн. для прийняття - 16.06.2025 о 23:46 ; номер картки НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації АТ КБ «Приват Банк»надану на ухвалу суду на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було зарахування грошових коштів 16.06.2025 у розмірі 6000,00 грн.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 8563360625 від 16 червня 2025 року, долученої позивачем до позовної заяви, заборгованість станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість відповідача перед позивачем складає 26460 грн. 00 коп.: - 6 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; - 7 560 грн. 00 коп. заборгованість за процентами (6000*1%*127); - 12 000 грн. 00 коп. сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов`язань Позичальником Договору - 900 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту, відповідно до п. 2.7 Договору (127 кількість днів прострочення), проценти нараховувались з 17.06.2025 по 20.10.2025 року включно в сумі - 7 560 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За погодженнями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтями 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про доведеність позивачем факту укладення 16 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» і ОСОБА_1 договору про надання грошових коштів у кредит № 8563360625 в електронній формі, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 3943.

ТОВ «Іннова Нова» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, наддавши відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 6000,00 грн., шляхом перерахування коштів на його на платіжну картку.

За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором, яким встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), прострочив повернення чергових частин, тому позикодавець правомірно вимагає дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому.

Відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.

Як встановлено судом відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 8563360625 від 16 червня 2025 року заборгованість станом на 20.10.2025 р складає 26460 грн. 00 коп.: з яких - 6 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; - 7 560 грн. 00 коп. заборгованість за процентами за період з 17.06.2025 по 20.10.2025 (6000*1%*127днів); - 900 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, позивач у зв`язку з простроченням чергових платежів ставить вимогу про дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу ТОВ «ІННОВА НОВА» отриманої у позику за вказаним договором грошової суми у розмірі 6000,00 грн., матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимога позивача ТОВ «ІННОВА НОВА» про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6000,00 грн. є обґрунтованою.

Позивач просить стягнути процентів за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 17.06.2025 по 20.10.2025 (6000*1%*127 днів) у розмірі 7 560 грн. 00 коп.

Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 6000,00 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1% за день та строку кредитування тривалістю 127 днів, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсоткам за договором про надання грошових коштів у кредит № 8563360625 від 16 червня 2025 року становить 7 560 грн. 00 коп. Отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по відсотках за період з 17.06.2025 по 20.10.2025 (6000*1%*127 днів) у розмірі 7 560 грн. 00 коп.

У зв`язку з наведеним, суд погоджується з розміром нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом в сумі 7 560 грн. 00 коп. - процентів; який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо законності включення до умов договору обов`язку позичальника сплатити комісію суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

У розділі кредитного договору «8.Позичальник має право» передбачено право позичальника на отримання інформації за договором, плата за одержання такої інформації ні в умовах кредитного договору, ні в паспорті споживчого кредиту, ні в графіку платежів не передбачена.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Кредитний договір передбачає одноразову сплату комісії за надання кредиту у розмірі 900,00 грн. Наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, умови кредитування, визначені у паспорті споживчого кредиту, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови.

У зв`язку з наведеним, суд погоджується з розміром нарахованої позивачем комісії в сумі 900,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Іннова Нова» просило стягнути із відповідача за кредитним договором зокрема пеню нараховану за період порушення зобов`язання в сумі 12000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що пеня в розмірі 12000,00 грн., яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що 12000,00 грн. пені, нарахованих відповідачу, підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ІННОВА НОВА» заборгованість у розмірі 26460,00 грн. з яких заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., заборгованість за відсотками за період з 17.06.2025 по 20.10.2025 (6000*1%*127 днів) у розмірі 7 560 грн. 00 коп., заборгованість за комісією за надання кредиту - 900,00 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 12000,00 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду позовної заяви позивачем відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в сумі 2422 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 55 від 16.10.2025 (а.с. 11).

Проте, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог становить 1323,85 грн.

На підставі наведеного, ст. 3, 204, 207, 526, 625-627, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. 4, 19, 76, 81, 133, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (ЄДРПОУ 44127243) загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі - 14460 грн. 00 коп., з яких 6 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 7 560 грн. 00 коп. заборгованість за процентами, 900 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за пенею в сумі 12000,00 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», (ЄДРПОУ 44127243) сплачений судовий збір в розмірі 1323,85 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Левчук