Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №240/8508/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8508/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

27 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 04.09.2023, яке набрало законної сили, позов задоволено частково, зокрема зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 30.05.2022 до 09.11.2022 з розрахунку 100 000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.

12.06.2025 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача подана в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Ухвалою суду від 07.07.2025 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2023 по справі № 240/8508/23.

Ухвалою суду від 13.10.2025 у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі відмовлено, встановлено Військовій частина НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 прийнятого в адміністративній справі № 240/8508/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії у місячний строк з дня отримання суб`єктом владних повноважень копії цієї ухвали.

Ухвалою суду від 18.11.2025 у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі відмовлено, встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 в місячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 прийнятого в даній адміністративній справі.

13.01.2026 на виконання вимог ухвали суду надійшла до суду заяву, в якій представник Військової частини НОМЕР_1 просить прийняти звіт про виконання рішення суду прийнятого у даній справі. Пояснив, що станом на теперішній час за кодом видатків бюджету 2800 "Інші поточні видатки" у Військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти для виконання судових рішень. Наголосив, що зазначені обставини об`єктивно обмежують можливість Військової частини НОМЕР_1 здійснювати виплати за рішеннями судів.

19 січня 2026 року ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/8508/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 в місячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 прийнятого в адміністративній справі № 240/8508/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Накладено на командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 штраф у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 (нуль) коп.

Стягнуто з командира Військової частини НОМЕР_1 половину суми штрафу у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 (нуль) коп на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ), іншу половину у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 (нуль) коп - до Державного бюджету України (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 240/8508/23 є необґрунтованою і такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, винесена з неповним з`ясуванням обставин.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося, рішенням суду від 04.09.2023, яке набрало законної сили визнано право ОСОБА_3 на нарахування та виплату додаткової грошової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 30.05.2022 до 09.11.2022 з розрахунку 100 000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.

Втім, як свідчить копія розрахунку суми коштів, необхідних для виконання рішення суду прийнятого у даній справі позивачу донарахована додаткова винагорода із розрахунку 100 000 грн, за періоди:

- з 01.06.2022 по 30.06.2022 у розмірі 25 666,67 грн;

- з 01.07.2022 по 31.07.2022 у розмірі 22 580,65 грн;

- з 01.08.2022 по 31.08.2022 у розмірі 24 838,71 грн;

- з 01.09.2022 по 30.09.2022 у розмірі 44 333,33 грн.

При цьому, за періоди з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 09.11.2022 з розрахунку 100 000 грн донарахування та виплату вказаної винагороди Військовою частиною не здійснено. У той час, представник відповідача обґрунтовує таку невиплату відсутністю відповідного права у позивача.

Однак, проаналізувавши встановлені обставини, суд дійшов висновку, що Військовою частиною безпідставно не здійснено донарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за період з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.11.2022 по 09.11.2022 з розрахунку 100 000 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), тобто судове рішення, яке набрало законної сили виконано не у повному обсязі.

Апеляційний Суд вважає, що військова частина обмежилася лише формальною відпискою про те, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання рішення суду, прийнятого у даній справі буде здійснено в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, при цьому не здійснивши необхідний обрахунок спірної виплати враховуючи висновки суду викладені у рішенні від 04.09.2023.

Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції неодноразово встановлював апелянту новий строк для подання звіту та наголошував на необхідності здійснити нарахування додаткової винагороди на виконання рішення суду за періоди з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 09.11.2022, зокрема ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 та від 18.11.2025. Зазначені ухвали суду не оскаржувалися відповідачем у апеляційному порядку, крім того відповідач не надав до суду першої інстанції заперечення стосовно права позивача встановленого судовим рішенням на виплату додаткової винагороди за спірні періоди.

У контексті викладеного слідує висновок, що фактично рішення суду не виконане, не лише в частині виплати, але й в частині належного обрахунку додаткової винагороди без поважних на те підстав.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений ст.382 КАС України.

Відповідно до частини першої вказаної статті суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У відповідності до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно положень частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Як визначено частиною 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд уповноважений або прийняти такий звіт або відмовити у його прийнятті.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, всупереч прийнятому у даній справі рішенню, яке набрало законної сили, Військова частина НОМЕР_1 не здійснила обрахунок додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 09.11.2022 з розрахунку 100 000 грн.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 виклав правову позицію, в якій зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних заходів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідності вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цією посадовою особою від виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що має місце умисне невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду прийнятого у справі № 240/8508/23 з боку військової частини НОМЕР_1 протягом тривалого строку, що є підставою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, оскільки боржник, незважаючи на наявність судового рішення та без обґрунтування причин неможливості виконання рішення суду, продовжує ухилятися від виконання судового рішення, в той час стверджуючи про відсутність необхідного фінансування.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для її скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.