Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №640/29964/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/29964/20 Суддя (судді) першої інстанції: І.В. Тихонов

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Осіпової О.О.,

суддів: Златіна С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-06-16-06921-c «Електричних побутових приладів (39710000-2) (Машинки пральні Електричні)», в частині встановлених фінансовим органом порушень законодавства,-

В С Т А Н О В И Л А:

Міністерство оборони України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-06-16-06921-c «Електричних побутових приладів (39710000-2) (Машинки пральні Електричні)», в частині встановлених фінансовим органом порушень законодавства, а саме п. 8 та п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» та зобов`язання щодо усунення виявлених порушень.

Ухвалою від 11.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 прийнято адміністративну справу № 640/29964/20 до провадження.

В подальшому, 09 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, оскільки позивач, звертаючись із позовом про визнання протиправним висновку, який був складений та підписаний посадовою особою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, зазначає відповідачем Держаудитслужбу.

Крім того, всупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено про наявність електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.

Ухвалою від 19.12.2025р. строк для усунення недоліків позовної заяви продовжено внаслідок того, що на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2025р. позивачем надано клопотання про заміну неналежного відповідача, однак, в порушення частини першої статті 167 КАС України, заявником не додано до заяви про заміну відповідача, доказів надіслання (надання) копії такої заяви Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.

Отже, для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати саме уточнену позовну заяву, зазначивши правильну назву відповідача та докази її направлення відповідачу разом з додатками.

Також, усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність у учасників справи електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) «Електронний суд».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 адміністративний позов залишено без розгляду, не погоджуючись з якою, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що залишення позову без розгляду через формальну відсутність доказів надсилання уточненої позовної заяви відповідачу є надмірним і непропорційним заходом, оскільки на виконання вимог ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2025р. Міноборони подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача від 12.12.2025р., в якому Міноборони просило замінити відповідача з Держаудитслужби на Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області та яке Міноборони було подано засобами підсистеми ЄСІТС через «Електронний Суд».

У встановлений судом строк від Державної аудиторської служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки у визначений судом строк з урахуванням часу поштового обігу апелянт недоліки позовної заяви не усунув, тому Луганський окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи, що від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участі, розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Форма та зміст позовної заяви закріплені у ст. 160 КАС України.

На підставі ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Як визначено п.п. 2, 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою цієї статті визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

З аналізу норм КАС вбачається, що підстави для залишення позовної заяви без руху встановлені саме ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, перелік яких є вичерпним.

Отже, із викладених вище норм чітко вбачається, що у позовній заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що перелічені вище вимоги позивачем було виконано, а позов було подано до одного відповідача - Державної аудиторської служби України, який був фактично неналежним відповідачем, оскільки оскаржуваний висновок був складений та підписаний посадовою особою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.

При цьому колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Як визначено ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

На підставі ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 у справі № 620/4205/21, від 06.04.2023 у справі № 640/10399/20 та від 17.05.2023 у справі № 640/17939/20.

На виконання вимог ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 Міноборони подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача від 12.12.2025, в якому Міноборони просило замінити відповідача з Держаудитслужби на Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області та яке Міноборони було подано засобами підсистеми ЄСІТС через «Електронний Суд».

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що на стадії прийняття позовної заяви до розгляду судом, можливе помилкове зазначення відповідача не є правової підставою для неприйняття її до розгляду. Питання правової необхідності заміни відповідача може виникнути на стадії розгляду справи, а в певних випадках пред`явлення позову до неналежного відповідача може служити правовою підставою для відмови у задоволенні позову, але не для відмови у його розгляді.

З огляду на приписи ст. 48 КАС України суд апеляційної інстанції вважає безпідставним залишення судом першої інстанції позову Міністерства оборони України без руху з підстав неправильного визначення відповідача у спірних правовідносинах, оскільки суд першої інстанції має процесуальні повноваження замінити первісного відповідача належним відповідачем, або залучити належного відповідача як другого відповідача у справі.

Неправильне визначення відповідача у справі не є підставою для залишення позовної заяви без руху в контексті приписів ст.ст. 160,161 КАС України.

Таким чином суд першої інстанції безпідставно залишив позов без руху з підстав неправильного визначенні ним відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, поклав на позивача зобов`язання подати надмірне клопотання про заміну неналежного відповідача в порядку усунення недоліків позовної заяви, незважаючи на те, що перелік підстав для залишення позовної заяви без руху, викладених у ст.ст. 160, 161 КАС України є вичерпним, замість того, щоб замінити відповідача належним чи залучити у справу другого відповідача в порядку ст. 48 КАС України, фактично не припиняючи провадження у справі, та вирішити заявлений позов з метою процесуальної економії, забезпечення ефективного судового розгляду та швидкого захисту порушених прав в адміністративному процесі.

Колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування.

Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 294, 308, 311, 315, 320, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 у справі № 640/29964/20 задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 у справі № 640/29964/20 про залишення позовної зави без розгляду скасувати.

Справу № 640/29964/20 направити для продовження розгляду до Луганського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя Є.Д. Кравченко