Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №695/4733/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4733/25

номер провадження 2-а/695/29/26

20 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Козлова Б.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Пилипенка Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 1/567 від 10.10.2025,

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_1 адвокат Пилипенко Р.Б. звернулася до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії № 1/567 від 10.10.2025. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.10.2025 позивача постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 №1/567 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення вимог абз. 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4,6 ч.10 ст. 1, ч.13, 14 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМ України від 30.12.2022 №1487. На думку позивача, вказана постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 10.10.2025 №1/567 є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства України. Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що 10.10.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 27.05.2025 по даний час, не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Проте, із наведеною у постанові об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, а також правовою кваліфікацією адміністративного проступку за ч.3 ст.210-1 КУпАП позивач категорично не погоджується з огляду на наступні обставини. Згідно з абзацами 3, 5 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військоволікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Проте, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення становлять час, місце та спосіб скоєних протиправних дій чи бездіяльності. Втім, на думку позивача, на момент складання протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності №1/567 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП була відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме: порушення позивачем правил військового обліку в особливий період запровадженого в Україні воєнного стану, що виявилося в не проходження ВЛК з 27.05.2025. Згідно спірної постанови позивач дійсно перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 (за місцем свого проживання) як військовозобов`язана особа, а також оновив свої військово-облікові дані, як це передбачено чинним Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», облікові дані позивачем оновлено своєчасно, а також декілька разів оформлено відстрочку від призову на військову службу в особливий період. Слід зауважити, що відповідно до приписів пункту 74 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на період» військову та службу під час мобілізації на особливий Положення МОУ №402 для проходження резервістами та військовозобов`язаними, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на ВЛК за спеціально розробленою формою. Однак, в оскаржуваній постанові начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 не зазначено дати, номеру реєстрації та інші відомості про направлення ОСОБА_1 на проходження ВЛК, яке мало видаватися відповідачем за спеціально розробленою формою (додаток до постанови КМУ №560). Тож, незрозуміло, на підставі яких доказів відповідач проводив розгляд 10.10.2025 адміністративних матеріалів відносно позивача за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та з яких мотивів дійшов висновків про наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення. Згідно п. 63 постанови КМУ №560 військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю. У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються , крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. Військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються , крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. Позивач 27.05.2024 пройшов обов`язкову військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_6 та був визнаний придатним до проходження військової служби у ТЦК, тобто, у нього станом на 27.05.2025 був відсутній статус обмежено придатного до проходження військової служби у воєнний час. При цьому, згідно довідок ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.02.2025 №564/6 та від 30.04.2025 №688/в позивачу надавалася відстрочка від призову на військову службу в особливий період, у зв`язку із здійсненням догляду за хворим батьком (до 06.08.2025). Відтак, 27.05.2025 у ОСОБА_1 згідно приписів п.63 постанови КМУ №560 не виникло жодного обов`язку щодо проходження військово-лікарської комісії та позивач не отримував від відповідача жодного направлення на проходження ВЛК. Крім того, відповідачем не були забезпечені процесуальні права та гарантії захисту позивача як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, всупереч положенням ст.277-2 КУпАП не повідомлено завчасно, за три дні до складення постанови №1/567 (які мали обраховуватися починаючи з 10.10.2025, позаяк протокол складено 09.10.2025), про час та місце розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Всупереч наказу Міноборони №532 відповідач не навів в оскаржуваній постанові від 10.10.2025 №1/567 конкретних відеодоказів дотримання ним вказаних вимог абзацу 2 частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо відеофіксації процесу оформлення направлення на проходження позивачем військово-лікарської комісії в Золотоніській районній ВЛК.

Враховуючи викладене вище, представник позивача просить скасувати постанову №1/567 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 10.10.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді 17000 грн. штрафу, а справу закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.10.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

06 листопада 2025 року до суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказав, що в цій адміністративній справі ІНФОРМАЦІЯ_8 є не належним відповідачем, який не зможе у разі доведення, що дійсно право позивача було порушено, скасувати оскаржувану постанову, оскільки буде наявне порушення прав юридичної особи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, де передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, відповідні керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.235КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення» вказує на те, що співвідповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Пунктом 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_9 є належним суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до протоколу № 1/567 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеним діловодом відділу обліку мобілізаційної роботи першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) по АДРЕСА_1 ), перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , з 27.05.2025 по даний час не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим порушив абз. 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4,6 ч.10 ст. 1, ч.13, 14 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМ України від 30.12.2022 №1487, абз. 2,4 п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМ України № 3560 від 16.05.2024, п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затверджене наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/567 від 10.10.2025 судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову, відповідно до якої 10.10.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) по АДРЕСА_1 ), перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , з 27.05.2025 по даний час не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим порушив абз. 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4,6 ч.10 ст. 1, ч.13, 14 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМ України від 30.12.2022 №1487, абз. 2,4 п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМ України № 3560 від 16.05.2024, п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затверджене наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначеною постановою на ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн..

Відповідно до військово-облікового документа № 040420238859386400046, виданому військовозобов`язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , рішення військово-лікарської комісії (результати медичного огляду): 27.05.2024 визнаний придатним до військової служби у ТЦК.

Згідно довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 30.04.2025 № 688/в, ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зайнятий постійним доглядом за хворим батьком) на строк до 06.08.2025.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Судом встановлено, що позивача 10.10.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній, перебуваючи на військовому обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 27.05.2025 по даний час не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим порушив абз. 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4,6 ч.10 ст. 1, ч.13, 14 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМ України від 30.12.2022 №1487, абз. 2,4 п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМ України № 3560 від 16.05.2024, п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затверджене наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402.

Так, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

З аналізу вищезазначених норм вбачається обов`язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно, зокрема, рішення відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Невиконання такого обов`язку в особливий період тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що Порядок №560 (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби. За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (п.21 Порядку № 560).

Додатком 11 Порядку № 560 визначено направлення певної форми, для встановлення придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби за станом здоров`я, у певному медичному закладі, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

Відповідно до абзаців 3-4 пункту 69 Порядку №560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Положеннями пункту 74 Порядку №560 передбачено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Викладене свідчить, що процедурі проходження військовозобов`язаним медичного огляду передує видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на ВЛК для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 Порядку №560, та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 Порядку №560.

Разом з тим, доказів видачі повістки ОСОБА_1 про виклик військовозобов`язаного ОСОБА_1 або направлення на проходження ВЛК з 27.05.2025 матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Крім того, в силу положень пункту 3.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402), військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в Електронній системі охорони здоров`я (далі - ЕСОЗ).

Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Отже, вказаною нормою пункту 3.5 Положення №402 на військовозобов`язаного покладається обов`язок під час проведення медичного огляду надати членам військово-лікарської комісії медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і як наслідок, факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241 - 247, 255, 286, 289, 292, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

позов представника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій НОМЕР_3 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 10.10.2025 № 1/567 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення буде складено 25.02.2026.

Суддя: К.М. Ушакова